Плазміноген і плазмін

Related posts:

1. Стрептокінази У 1933 р було виявлено, що культура β-гемолітичного стрептокока продукує сполука, що викликає лізис згустків крові. Це з’єднання отримало первинну назву “фибринолизин”. Згодом виявилося, що для лізису фібрину під дією стрептококів необхідний ще й плазмовий фактор. Цей фактор був названий Пг, а фибринолизин перейменований в стрептокиназу (СК). В кінці 1950-х років були отримані високоочищені препарати […]...
2. Позитивні зворотні зв’язки Позитивні зворотні зв’язки (див. Рис. 2.5) мають дуже важливе значення в ініціації згортання крові. Їх наявність забезпечує можливість подолання інгібіторного потенціалу крові і утворення тромбіну в кількості, достатній для активації тромбоцитів і освіти фібрину. Тромбін може прискорювати свою освіту, активуючи тромбоцити, фактори V і VIII, а також, можливо, фактори VII і XI. Тромбін – найбільш […]...
3. Розщеплення фібриногену Плазмін розщеплює пептидні зв’язки фібриногену в певному порядку з утворенням продуктів руйнування, що позначаються як X-, Y-, D – і E-фрагменти. Найбільш чутлива до протеолізу С-кінцева частина Аа-ланцюга, здатна розщеплюватися по залишках 584, 425 і 207. Потім відбувається відщеплення N-кінцевого 42-членного пептиду Вβ-ланцюга. Фібриноген – симетрична структура, але розщеплення за зазначеним залишкам може протікати асиметрично […]...
4. Інгібітори серинових протеаз Більшість компонентів системи гемостазу в активованої формі – серинові протеази. У регуляції їх активності відіграють важливу роль білки – інгібітори протеаз (табл. 2.2). Всі вони, за винятком інгібітора шляху тканинного фактора (ІПТФ) і α2-мaкроглобулінa, – представники одного сімейства, що отримав назву “серпіни”, яке утворилося в ході еволюції з одного білка-попередника паралельно з виникненням спеціалізованих протеаз. […]...
5. Утворення тромбіну Фактор Х, активоване на поверхні фосфоліпідів комплексом фактор IXa-VIII., Або комплексом фактор VIIa-тканинний фактор, формує комплекс з чинником V і протромбіну. Тромбін утворюється в результаті послідовного розщеплення двох зв’язків у молекулі протромбіну. Після гідролізу зв’язку Arg320-Ile321 утворюється мейзотромбін, в якому дві половини вихідної молекули пов’язані дисульфідні містком. Мейзотромбін володіє протеолітичної активністю, подібної з тромбіном в […]...
6. Фібриноген Фібриноген складається з трьох пар неідентичних поліпептидних ланцюгів, що позначаються як Аα, Вβ і γ; його молекула симетрична, витягнута, злегка вигнута і має розмір 7 × 48 нм. Основні риси просторової організації молекули фібриногену як структури, що складається з трьох модулів, були визначені Холом і Слейтером в 1959 р за допомогою електронної мікроскопії. N-кінцеві частини […]...
7. Синтез білка і його дозрівання Синтез білка в шорсткою ЕПР Біосинтез білка [трансляція мРНК (mRNA)] завжди починається в цитоплазмі (1). Певна послідовність з 15-60 амінокислот на початку ланцюга, що позначається як сигнальний пептид, вказує місце синтезу (див. С. 232). Якщо утворюється на рибосомі білок починається з сигнального пептиду (2), що орієнтує білок на шорсткий ендоплазматичнийретикулум (Шер), з ним зв’язується РНК-містить […]...
8. Функції гена-оператора Оператор виконує дві функції: з нього починається синтез іРНК уздовж одного ланцюга молекули ДНК і він (або його продукт) взаємодіє зі специфічною молекулою репрессора. Можна очікувати, що мутації оператора будуть зачіпати одну або обидві ці функції. Мутації оператора, що призводять до припинення або різкого зниження синтезу іРНК, називаються негативними мутаціями оператора. Такі мутації в області […]...
9. Протеоліз Протеолітичні ферменти Для повного розщеплення білків до вільних амінокислот необхідно кілька ферментів з різною специфічністю. Протеїнази і пептідази є не тільки в шлунково-кишковому тракті, але і в клітинах. За місцем атаки молекули субстрату протеолітичніферменти діляться на ендопептідази і екзопептідази. Ендопептідази, або протеїнази, розщеплюють пептидний зв’язок всередині пептидного ланцюга. Вони “дізнаються” і пов’язують короткі пептидні послідовності […]...
10. Феноли Термін феноли походить від старовинного назви бензолу “Фен”, введеного Лораном в 1837 р, і позначає ароматичне речовина, що містить гідроксил, пов’язаний безпосередньо з ароматичним кільцем. Сам фенол – безбарвна легкоплавка кристалічна речовина, з характерним запахом, швидко розовеющее на повітрі внаслідок окислення. Трохи розчиняється у воді (8% при 15 ° С), вода розчиняється в фенолу з […]...
11. Що таке лізосоми Лізосоми являють собою мембранні пухирці, що містять ферменти кислі гідролази, проявляють максимальну активність в кислому середовищі. Сьогодні відомо більше п’ятдесяти лізосомних ферментів. Мембрана лізосом містить АТФ-залежний протонний насос, який закачує іони водню всередину лізосоми і таким чином створює там кисле середовище. Первинна функція лізосом – участь у процесах внутрішньоклітинного розщеплення макромолекул до низькомолекулярних сполук. Ці […]...
12. Хімічні властивості оксиду алюмінію Оксид алюмінію – типовий амфотерний оксид. Взаємодіє з кислотними та основними оксидами, кислотами, лугами. 1. При взаємодії оксиду алюмінію з основними оксидами утворюються солі-алюмінати. Наприклад, оксид алюмінію взаємодіє з оксидом натрію: Na2O + Al2O3 → 2NaAlO2 2. Оксид алюмінію взаємодіє з розчинними підставами (лугами). При цьому в розплаві утворюються солі-алюмінати, а в розчині – комплексні […]...
13. Проблема білкового оптимуму Мінімальна кількість білків їжі, необхідне для заповнення руйнуються білків організму, або величина розпаду білків організму при виключно вуглеводному харчуванні, позначається як коефіцієнт зношування. У дорослої людини найменша величина цього коефіцієнта близько 30 г білків на добу. Однак цієї кількості недостатньо. Жири і вуглеводи впливають на витрату білків понад мінімум, необхідного для пластичних цілей, так як […]...
14. Біосинтез білка: біохімія В процесі біосинтезу білка слід розрізняти два послідовних процесу: транскрипцію і трансляцію. При транскрипції генетична інформація, ув’язнена в молекулі ДНК, листується завдяки дії транскриптази в інформаційну РНК (іРНК). У цитоплазмі на рибосомах іРНК визначає порядок з’єднання амінокислот, здійснюючи таким чином синтез специфічного білка. Цей процес називається трансляцією, в ньому можна виділити кілька послідовних етапів: активацію […]...
15. Хімічні властивості ванадію Ванадій відрізняється високою хімічною стійкістю, при нормальних умовах інертний. Взаємодія з неметалами При температурі вище 600 ° С взаємодіє з киснем, утворюючи оксид ванадію (V): 4V + 5O2 = 2V2O5, При горінні ванадію на повітрі утворюється оксид ванадію (IV): V + O2 = VO2. При температурі вище 700 ° С реагує з азотом з утворенням […]...
16. Швидкість і енергія хімічних реакцій Швидкістю хімічної реакції називається зміна концентрації одного з реагуючих речовин за одиницю часу. Для того щоб відбулася хімічна реакція, атоми або молекули реагуючих речовин повинні прийти в зіткнення або, просто кажучи, зіткнутися. Це необхідна умова для виникнення реакції, але воно не є достатнім. Взаємодіючі частинки повинні володіти певним спорідненістю один до одного. Це спорідненість залежить […]...
17. Джерела енергії Енергетичний обмін в м’язовій тканині Найважливішою функцією м’язового волокна є скорочувальна. Процес скорочення і розслаблення пов’язаний зі споживанням АТФ (АТР), гідроліз якого каталізує міозин-АТФ-аза [1] (див. Рис. 325). Однак невеликий запас АТФ, наявний у м’язах, витрачається менше ніж за 1 с після стимуляції. Потреби працюючого м’яза в АТФ задовольняються за рахунок наступних ферментативних реакцій: 1. […]...
18. Хімічні властивості кисню Вільний кисень, вступаючи в реакції з простими і складними речовинами, поводиться звичайно як окислювач. Ступінь окислювання, яку він набуває при цьому, завжди -2. У безпосередню взаємодію з киснем вступають багато елементів, за винятком благородних металів, елементів з близькими до кисню значеннями електронегативності (галогени) та інертних елементів. У результаті з’єднання кисню з простими і складними речовинами […]...
19. Епістаз Епістаз – вид взаємодії неалельних генів, при якому одна пара генів пригнічує (не дає проявитися у фенотипі) іншу пару генів. Ген-пригнічувач називають епістатічним (Епістатичний), придушений ген-гіпостатічним (гіпостатіческой). Якщо епістатічний ген не має власного фенотипического прояви, то він називається інгібітором і позначається буквою I (i). Якщо епістатічний ген-домінантний, то епістаз також називається домінантним. Розщеплення за фенотипом […]...
20. Взаємодія меж вуглеводнів з галогенами Галогени не приєднуються до граничних вуглеводнів. Однак вступають з ними в реакції заміщення, особливо легко на сонячному світлі. При цьому галогеном може послідовно замістити не один, а кілька атомів водню. Так, метан, взаємодіючи з хлором, може дати кілька різних продуктів заміщення: СН4 + С? СН3СI1 + НСI1; хлористий метил СН3СI + С12? СН2СI12 + НСI1 […]...
21. Хімічні властивості срібла У сухому повітрі срібло практично не окислюється, з водою не взаємодіє, є інертним металом, зберігає металевий блиск при дії повітря, вологи і вуглекислого газу. Взаємодія з неметалами При звичайних умовах реагує з сіркою, утворюючи сульфід срібла (I): 2Ag + S = Ag2S, При нагріванні з галогенами утворюються галогеніди срібла (I): 2Ag + Br2 = 2AgBr. […]...
22. Хімічні властивості цинку Цинк – хімічно активний метал, має виражені відновні властивості, за активністю поступається лужно-земельним металам. Проявляє амфотерні властивості. Взаємодія з неметалами При сильному нагріванні на повітрі згоряє яскравим блакитним полум’ям з утворенням оксиду цинку: 2Zn + O2 = 2ZnO При підпалюванні енергійно реагує з сіркою: Zn + S = ZnS З галогенами реагує за звичайних умов […]...
23. Магнітні властивості речовин Всі речовини в навколишньому нас природі в тій чи іншій мірі володіють магнітними властивостями. Ще в давні часи була відома дивовижна здатність деяких мінералів притягувати залізні предмети. Серед численних навігаційних приладів, необхідних для прокладання курсу корабля або літака, обов’язково присутній магнітний компас. У найточніших вимірювальних приладах до числа основних деталей відносяться постійні магніти. Відомо, що […]...
24. Активація ДНК У кожній клітинці нашого тіла криється таємний код, що представляє собою ключ до сакрального знання, здатному пролити світло на той загадковий сценарій, за яким розвивається кожен з нас. Розкрити, дешифрувати цей секретний код здавна жадають всі вчені-генетики. На щастя, в даний час, для того, щоб проникнути в таємницю генома, зовсім необов’язково сидіти за мікроскопом: всі […]...
25. Де відбувається підготовчий етап енергетичного обміну? Енергетичний обмін – це розщеплення органічних сполук до більш простих з виділенням енергії, яка запасається в АТФ. Виділяють три етапи енергетичного обміну – підготовчий, безкисневому і кисневий. На підготовчому етапі відбувається розщеплення надійшли з їжею біополімерів (білків, жирів і вуглеводів) до мономерів (амінокислот, жирних кислот, глюкози). При цьому енергія ще не запасається в АТФ, а […]...
26. Оксид і гідроксид міді (II) Оксид міді (II) CuO – кристали чорного кольору, кристалізуються в моноклінної сингонії, щільність 6,51 г / см3, температура плавлення 1447 ° С (під тиском кисню). При нагріванні до 1100 ° С розкладається з утворенням оксиду міді (I): 4CuO = 2Cu2O + O2. У воді не розчиняється і не реагує з нею. Має слабко виражені амфотерні […]...
27. Біосинтез антитіл Варіабельність імуноглобулінів Незважаючи на схожість своєї основної структури імуноглобуліни (Ig) надзвичайно різноманітні. Вважається, що в організмі людини є приблизно 108 різних варіантів антитіл. Варіабельність Ig відноситься як до легких, так і важких ланцюгів. Є п’ять різновидів важких H-ланцюгів (α, β, ε, γ і μ, див. С. 288), які й визначають класи антитіл, і два різновиди […]...
28. Типи хімічних реакцій – хімія Реакції, в результаті яких атоми або молекули приєднуються за кратними зв’язками, носять назву реакцій приєднання. Так, молекули води легко приєднуються до карбонільної групи альдегідів, наприклад до етаналь (оцтового альдегіду) (1). Таке приєднання молекул води (гідратація) зустрічається в обміні речовин досить часто; в якості прикладів можна навести цитратний цикл (див. с. 138) і біосинтез жирних кислот […]...
29. Сполуки ванадію (IV) При звичайних умовах ступінь окислення +4 є для ванадію найбільш характерною. Ванадій (IV) існує в таких формах: VO2 + (ванадиніт-іон), VO32-, V4O92- (ванадат (IV) – іони). У комплексних іонах має координаційне число, рівне 6, а також 4 і 5. Оксид ванадію (IV) VO2 – речовина синього кольору, має кристалічну решітку типу рутилу. Амфотерное з’єднання, з […]...
30. Хімічні властивості алюмінію Алюміній – це хімічно активний метал, але міцна оксидна плівка визначає його стійкість при звичайних умовах. Практично у всіх хімічних реакціях алюміній проявляє відновні властивості. Взаємодія алюмінію з неметалами З киснем взаємодіє тільки в мілкороздрібленому стані при високій температурі: 4Al + 3O2 = 2Al2O3, – реакція супроводжується великим виділенням тепла. Вище 200°С реагує з сіркою […]...
31. Віруси – конспект Віруси – це паразитичні нуклеопротеїдні комплекси. Найбільш прості віруси мають у своєму складі тільки одну молекулу нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК, ніколи разом) і оболонку з молекул білка. У віруси не йдуть процеси обміну речовин, вони розмножуються тільки в клітці-господаря. Тому їх не відносять до живих організмів. Віруси, які при своєму розмноженні пошкоджують клітину-господаря, є […]...
32. Хімічні властивості карбонових кислот – коротко Загальні властивості, характерні для класу кислот (як органічних, так і неорганічних), обумовлені наявністю в молекулах гідроксильної групи, що містить сильно полярну зв’язок між атомами водню і кисню. Ці властивості вам добре відомі. Розглянемо їх ще раз на прикладі розчинних у воді органічних кислот. 1. Дисоціація з утворенням катіонів водню та аніонів кислотного залишку: Більш точно […]...
33. Розщеплення (переварювання) Розщеплення (переварювання) білків, жирів, вуглеводів відбувається за допомогою травних ферментів (соків). Ці ферменти містяться в слині, шлунковому соку, кишковому соку, в жовчі і панкреатическом соку, які є, відповідно, продуктами секреції слинних, шлункових, тонкокішечних і товстокишковій залоз, а також печінки та підшлункової залози. Протягом доби в травну систему надходить приблизно 1,5 л слини, 2,5 л шлункового […]...
34. Третинна структура ДНК ДНК мають форми: лінійна, кільцева, 2-х і 1 ланцгова. Двухланцюгові ДНК з “липкими” кінцями можуть утворювати кільце, яке далі ковалентно зшивається по сахарофосфатний ланцюга за допомогою ДНК-лігази. Третинна структура ДНК у еукаріотів відрізняється тим, що багаторазова спирализация ДНК супроводжується утворенням комплексів з білками. 46 хромосом (хроматид) людини організовані в 23 пари. Середня довжина хромосоми становить […]...
35. Будова клітинної мембрани Клітинна мембрана містить вуглеводи, які покривають її, у вигляді глікокалікса. Це надмембранна структура, яка виконує бар’єрну функцію. Білки, розташовані тут, знаходяться у вільному стані. Незв’язані протеїни беруть участь у ферментативних реакціях, забезпечуючи позаклітинне розщеплення речовин. Білки цитоплазматичної мембрани представлені глікопротеїнами. За хімічним складом виділяють протеїни, включені в ліпідний шар повністю (на всьому протязі), – інтегральні […]...
36. Лужна фосфатаза Лужна фосфатаза (ЛФ) – фосфогідролаза моноефіри ортофосфорної кислоти (КФ 3.1.3.1) – гідролізує різні синтетичні субстрати при оптимумі рН, рівному 10,0; субстрат ферменту in vivo точно не відомий. ЩФ – глікопротеїн; за структурою це димер з уявною значною варіацією молекулярної маси ферменту в різних тканинах. ЩФ – метало-фермент, до складу активного центру ферменту входить атом цинку. […]...
37. Неповне домінування Неповне домінування – так називається вид взаємодії алельних генів, при якому фенотип гетерозигот відрізняється як від фенотипу гомозигот по домінанті, так і від фенотипу гомозигот по рецесиву і має середнє (проміжне) значення між ними. Має місце при спадкуванні забарвлення: оцвітини нічної красуні; Ротиків; Забарвлення шерсті морських свинок і т. д. Сам Мендель зіткнувся з неповним […]...
38. Види кишкового травлення Залежно від локалізації процеси перетравлення поживних речовин в тонкому кишечнику можуть здійснюватися як в порожнині тонкої кишки за участю ферментів панкреатичного і кишкового соків – порожнинне травлення, так і на поверхні слизової оболонки кишкової стінки і на мембрані ентероцитів – пристіночне, або мембранне, травлення. Пристінкове травлення вперше було описано А. М. Угольовим. Завдяки наявності кишкових […]...
39. Травлення людини Їжа необхідна для процесів життєдіяльності, тому що містяться в ній поживні речовини підтримують функціонування органів і тканин, забезпечують їх енергією і матеріалами для росту і регенерації. Травлення – фізіологічний процес, в ході якого надходить в організм їжа піддається механічним і хімічним перетворенням, в результаті чого утворилися прості поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу. Хімічні […]...
40. Клітинні організми Тіло має клітинну будову. У клітці обов’язково присутні обидва типи нуклеїнових кислот – ДНК і РНК, є рибосоми. Клітини здатні до самостійного розмноження. Самостійно синтезують ферменти. Є обмін речовин. Порівняльний аналіз нуклеотидних послідовностей рибосомальних РНК (рРНК), які іноді називають біологічними хронометрами і внутрішніми копалинами, оскільки вони дивно консервативні, дозволив протягом двох останніх десятиліть сформулювати концепцію […]...