Платон “Критон” – короткий зміст
Зміст:
- Вступ до “Критона” Спроби Критона умовити Сократа втекти з в’язниці Мова уособлених законів на захист Сократа проти Критона Висновок до діалогу “Критон”
Узагальнюючий огляд діалогів Платона дан в статтях Діалоги Платона – короткий зміст і Діалоги Платона – аналіз
Сюжет діалогу Платона “Критон” як би продовжує його ж “Апологію Сократа”. Тут Платон представляє нам Сократа, вже укладеного за вироком суду у в’язницю і що чекає смерті. Сократові довелося чекати своєї страти 30 днів, так як напередодні його суду було відправлено на острів Делос щорічне священне посольство (“феория”) на честь Тесея, колись врятувався на Криті від чудовиська-мінотавра і приніс богу Аполлону обітницю. У дні перебування феория на Делосі смертні вироки в Афінах виконувалися.
Дійові особи цього платонівського діалогу: Сократ і Крітон – близький друг, земляк і одноліток Сократа. Критона теж близько 70 років, родом він з одного з Сократом афінського дема. Цей багатий і знатний людина, незважаючи на деяку наївність і простоту характеру, житейськи практичний. Досі він не раз допомагав Сократу у важких обставинах. Саме він разом із сином Крітобул, а також самим Платоном і Аполлодором готовий був сплатити за Сократа великий штраф в 30 хв. Однак, коли з’ясувалося, що страта Сократа неминуча, Крітон задумує врятувати свого друга і влаштувати йому втечу. З цією метою він приходить до Сократа у в’язницю на світанку, за три дні до страти.
Якщо в “Апології” Сократ виступав перед судом з глибоким усвідомленням своєї гідності і навіть дещо зверхньо, то написаний тим же Платоном діалог “Критон” малює нам Сократа, який, дотримуючись духу своєї філософії, повністю змирився з вітчизняними законами і прагне в що б те ні стало їм коритися, навіть якщо їх застосовують неправильно.
Вступ до “Критона”
У вступі до цього діалогу Платон описує, як старий друг і учень Сократа Крітон пробрався у в’язницю до Сократа. Крітон довго чекав пробудження мудреця, щоб не порушувати його спокою, і повідомив сумну звістку про очікуване в цей день прибуття корабля з Делоса, після чого повинна послідувати страту Сократа (під час делосского свята Аполлона страта в Афінській державі була заборонена). Ця звістка Критона викликає у Сократа тільки спокійну усмішку.
Спроби Критона умовити Сократа втекти з в’язниці
По переданим Платоном словами Критона, він і його друзі втратять в особі Сократа самого близького друга. Люди будуть звинувачувати заможного Критона в небажанні врятувати Сократа.
Сократ, заперечуючи Критона, вказує на нездатність більшості здійснювати яке-небудь велике зло або велике добро, в силу чого Критона нічого боятися думки людей.
Крітон каже, що він і його друзі не бояться можливих переслідувань влади за увоз Сократа. Крім того, Крітон обіцяє Сократу повну безпеку і навіть благополуччя за межами Афін. На думку Критона, Сократ, не бажаючи йти з в’язниці, здійснює ту ж несправедливість, що і його вороги. Він нехтує сім’єю і робить своїх дітей сиротами, а ще проповідує якусь чесноту. Критона і його друзів всі будуть звинувачувати в боягузтві.
Відповідь Сократа на ці аргументи Критона заснований, на його думку, тільки на “[розумному] переконанні” (logos) і на безстрашність перед всесильним більшістю, незважаючи ні на які лякала і погрози.
Сократ стверджує, що потрібно слідувати думці не всіх, але тільки деяких, а саме розумних людей, т. Е. Справедливих, вірніше ж, думку того одного, хто знає, що таке справедливість, інакше кажучи, треба слідувати істині. А жити потрібно не взагалі, але добре, т. Е. Справедливо. Міркування ж Критона грунтуються не на вимогах справедливості, але на звичаях все того ж безпринципного більшості.
Порушення справедливості, завжди перебувають засуджені у Сократа і Критона, ні в якому разі не може мати місця тут, так само як не може мати місця і відповідь несправедливістю на несправедливість або злом на зло, згідно звичаям безпринципного більшості. Сократ всупереч звичаям більшості, воліє не відповідати злом за зло, а перетерпіти це зло.
Мова уособлених законів на захист Сократа проти Критона
Платон описує далі, як Сократ говорить з Критона як би від імені вітчизняних Законів. За цими законами відбуваються шлюби, існують сім’ї, ведеться освіта і виховання громадян, так що закони для громадянина важливіше навіть його батьків. Чи можна в такому випадку порушувати їх, т. Е. Порушувати вимоги держави і вітчизни?
Закони надають громадянам право не коритися їм, пропонуючи тим, хто з ними не згоден, покинути батьківщину. Ті ж, хто вважав за краще залишитися на батьківщині, тим самим уже зобов’язали себе або підкорятися її законам, як своїм батькам і вихователям, або спробувати виправити ці закони у разі їх недосконалості.
Сократ, кажуть Закони, більше ніж хто-небудь інший, всім своїм життям довів відданість їм, у всіх сенсах воліючи батьківщину чужим країнам. Крім того, і на суді він мав би право вимагати вигнання замість смерті, чого, однак, не став робити. Як же тепер він раптом піде проти законів?
Порушення законів, крім того, поведе до репресій по відношенню до родичів Сократа, до того, що він буде затаврований як порушник законів, до недостойному його дітей вихованню на чужині, до неможливості гідним чином жити і проповідувати свою філософію в інших країнах, до гніву на Сократа підземних законів – братів законів земних.
Висновок до діалогу “Критон”
Аргументи уособлених законів діють на Сократа, на його думку, як звуки флейт оргиастических корибантов, і видаються йому незламними. Тому доводи і вмовляння Критона марні: Сократ відмовляється від втечі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)