ПЛАНИ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРОКО – 9 клас
Система образів п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон”
І. Персонажі твору – носії певних ідей автора. (Провідний мотив твору – трагічний хаос життя, неможливість протистояти долі і небажання миритися з цим. Ідея твору “Життя – це сон” – гірке розчарування в житті. Усі герої п’єси Кальдерона допомагають розкрити ідейно-художній зміст драми. Кожному відведена особлива роль.)
II. Роль основних персонажів у розкритті ідейно-художнього змісту твору.
1. Басіліо. (Басіліо – король Полонії. Намагається вибрати гідного спадкоємця, якому можна було б передати корону Полонії. Він розкриває ідею освіченого монарха, яку підтримує письменник. На думку Кальдерона, правитель повинен спрямовувати свою владу не на помсту, не на розпалювання міжусобиць – політичних чи національних, а згуртовувати співгромадян навколо ідеї державності. Басіліо – один із головних персонажів, який сприяє еволюції Сехісмундо.)
2. Сехісмундо (Сехісмундо – син Басіліо, принц Полонії, якого ув’язнює король, щоб уникнути здійснення пророцтва щодо майбутнього невдалого правління сина. Сехісмундо усвідомлює себе як особистість і осмислює свою роль у житті та сенс людського буття. У творі відбувається моральне переродження принца із звіра в людину. Це є кульмінацію твору. Сехісмундо стає іншим. Він розумний, гуманний, духовно багатий. Цей персонаж допомагає зрозуміти ідею твору. Заперечуючи шлях бунту, Кальдерон спрямовує людину придушувати в собі егоїстичні пристрасті й закликає до перемоги над собою, до розуму і поміркованості в діях – ось той напрямок, у якому має розвиватися людина).
3. Естрелья. (Інфанта, племінниця Басіліо. Цей персонаж уособлює покірність долі: вона готова стати дружиною Астольфо, якщо на це буде воля короля. Вона навіть не думає про те, що можна щось змінити у власній долі самостійно. І хоча дівчина не позбавлена емоцій (дорікає Астольфо за те, що він думає про іншу жінку), на бунт не здатна.)
4. Клотальдо. (Начальник варти Сехісмундо. Людина, для якою найвищою цінністю в житті є честь. Він служить державі, і нічого не зможе змусити його забути присягу, зрадити. Для нього честь і виконання обов’язку – на першому місці в житті. Прощаючи свого колишнього охоронця і наглядача, Сехісмундо усвідомлює поняття честі й обов’язку).
5. Росаура. (Росаура – знатна дама – сильна і смілива, пристрасна і ладна боротися за своє кохання. Вона сприяє духовному переродженню принца, який ненавидів увесь світ, а після зустрічі з нею став людянішим. З нею в п’єсі пов’язана тема кохання.)
IІІ. Висновки. (Кожен герой допомагає у розкритті проблематики та головної думки твору. У драмі показано еволюцію образу Сехісмундо, її причини і наслідки. Кожен з основних персонажі так чи інакше допомагає принцу стати іншою людиною, зрозуміти суть життя.)
Проблематика п’єси П. Кальдерона “Життя – це сон”
I. П’єса “Життя – це сон” – зразок барочної драми. (У п’єсі здобули своє творче втілення образи, мотиви, проблеми, естетичні принципи бароко.)
II. Основні проблеми п’єси.
1. Сутність людського життя. (Сучасна Кальдерону церква вважала людину гріховною від природи. Через це світ, у який вона приходить після народження, теж гріховний. Людське життя – трагічне, адже людина розуміє недосконалість світу і недосконалість власну. І хоча намагається пізнати таємниці життя, усвідомлює марноту своїх зусиль.)
2. Спроможність людини впливати на власну долю. (Життя людини визначене Богом наперед. “Ніхто не може долі відвернуть, бо все, як визначене, так і плине…” Вибір між добром і злом – лише формальність, тому що від людини нічого не залежить. Те, що щось можна змінити завдяки волі, бажанню або моральному вибору, людині лише здається: перед Богом вона безпорадна. У своїх кращих філософських драмах П. Кальдерон постає співцем свободи, але не в сучасному її соціальному розумінні. “Свобода, – стверджує він, – це свобода стоїка, що грунтується на духовному подоланні злиденності, приборканні особистих забаганок”.)
3. Проблема кохання та честі. (Ще одна провідна тема творчості митця – тема честі. На його думку, свобода і безсмертя – це є чесно прожите життя, прирівняне ним до поняття честі загалом. Тема честі у п’єсі пов’язана насамперед з образом Клотальдо та Сехісмундо. Клотальдо очолює тюремну варту Сехісмундо. Для нього військовий обов’язок та відданість королю – на першому місці. Він не погоджується на зраду навіть під страхом смерті: чесно каже принцу, котрий переміг батька, що не зрадить свого короля Басіліо. Саме почуття честі змушує Сехісмундо простити і батька, і Клотальдо, віддати заміж за Астольфо Росауру, але наказує покарати солдата, котрий підбурював на повстання проти законного короля. Тема кохання пов’язана у творі з образом Росаури. Почуття до неї допомагає Сехісмундо усвідомити, що в світі є людяність і моральний обов’язок, а не лише жорстокість і ненависть.)
4. Моральні якості монарха. (У п’єсі порушується проблема виховання ідеального правителя. Письменник підтримує ідею освіченого монарха, отже правителя, який, подібно до Сехісмундо після його переродження, спрямовує свою владу не на помсту, не на розпалювання міжусобиць, а згуртовує співгромадян навколо ідеї державності.)
III. Висновки. (Проблематика п’єси відповідає проблематиці літератури доби бароко.)
(2 votes, average: 5.00 out of 5)