Планета Земля – реферат
Земля є третьою планетою від Сонця в нашій системі, єдина з відомих планет, на якій є життя. Без атмосфери життя на Землі було б неможливим, оскільки вона захищає Землю від шкідливого випромінювання Сонця. Атмосфера перетворює частину шкідливого випромінювання енергії в тепло, тому на Землі не буває занадто холодно або спекотно, максимальна температура +58°С, мінімальна -90°С. Наприклад, на Плутоні, середня температура -233°С.
Ще дуже важливо, що життя на Землі неможливе без води, тому більшу частину поверхні Землі займає Світовий океан – 70,8%, всього 361 100 000. кв. км, тоді як суша займає 149100000 км2.
Форма Землі більше нагадує еліпс.
Сама Земля трохи сплющена з полюсів. Довжина екваторіального діаметра становить 12756 км, а довжина полярного діаметра – 12712 км. У наслідок обертання Землі навколо своєї осі, у нас є день і ніч.
Якщо одна половина Землі звернена до Сонця, то на ній день, на іншій же половині Землі, що не освітленій Сонцем, – ніч. Тому час на всій земній кулі не може бути однаковим. Вся поверхня Землі розділена на часові полюса. Через це, наприклад, коли в Москві 8 вечора, в Новосибірську 12 ночі.
Земля володіє двома головними рухами: добове – навколо її уявної осі за 24 години, і річне – навколо Сонця, за 365 діб 5:00 48 хвилин 46 секунд. Звертаючись навколо Сонця, Земля знаходиться від нього на відстані близько 150 млн км. При цьому Земля рухається навколо Сонця з середньою швидкістю 30 км на секунду.
У Північній півкулі 22 червня полуденна висота Сонця найбільша, це найдовший день у році. У день зимового сонцестояння в Північній півкулі 22 грудня полуденна висота Сонця найменша. Це найкоротший день у році. День весняного рівнодення 21 березня, а день осіннього рівнодення 23 вересня.
Верхній шар планети називається земна кора.
Вона утворює скелясту оболонку, на якій ми живемо. У деяких місцях товщина земної кори досягає 60 км. І, тим не менш, якщо нашу планету порівняти з яблуком, то розміри земної кори можуть бути співвіднесені з яблучною шкіркою.
Глибоко в надрах нашої планети знаходиться розплавлена металева маса із заліза і нікелю, розміри якої перевищують Місяць, а температура майже така ж, як на поверхні Сонця.
Земне ядро знаходиться на глибині 3000 км від поверхні Землі.
При цьому зовнішнє ядро дуже гаряче і знаходиться в розплавленому стані. Внутрішнє ж ядро Землі розпечене, але тверде. Внутрішнє ядро не може розплавитися через дуже високий тиск.
Зовнішній шар ядра планети складається з рідкого металу, а внутрішній через величезний тиск являє собою тверде тіло. При утворенні Землі близько 4,6 мільярдів років тому планета була розпечена до червоного, і розплавлені метали поступово опускалися до центру планети, у той час, як більш легкі скельні породи піднімалися на поверхню.
Ядро оточене товстим шаром розпечених скельних порід під назвою мантія. Вона грає роль теплої ковдри, що утримує тепло усередині планети. Мантія містить сліди радіоактивного урану, який постійно виділяє ззовні теплоту. Це нагрівання розріджує зовнішній шар мантії, який носить назву астеносфера. Потім слідує літосфера, що включає в себе верхній шар мантії і земну кору.
Літосфера являє собою верхній твердий шар мантії і кору.
Літосфера включає в себе 17 величезних частин, які називаються літосферними (тектонічними) плитами. Ці плити пересуваються, переносячи з собою материки й океани. Тому на землі іноді бувають землетруси.
Земля має навколо себе магнітне поле, яке діє на стрілку компаса, тобто щільне залізне ядро Землі має властивості магніту. Воно може впливати на будь-який магніт на земній поверхні. Коли стрілка компаса закріплена вільно, вона завжди показує одним кінцем на північний магнітний полюс, а іншим – на південний.
Вчені з’ясували, що магнітне поле Землі неоднорідне. Тому його сила і напрямок весь час змінюються, хоча і вкрай повільно. За останні сто років магнітні полюси поміняли положення по широті на 4°. При цьому недіпольне поле змінює силу і напрям стрімкіше в п’ять разів.
При роботі з компасом необхідно знати магнітне схилення і вводити на нього поправку. У середньому воно коливається близько 11°, але у високих широтах може перевищувати 40°. Моряки застосовують спеціальні ізогональні таблиці, які показують ці відмінності. Тому морські карти постійно оновлюються.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)