План “Ост”

Ост розроблявся німецьким командуванням як масштабна програма колонізації земель Східної Європи.

Незважаючи на те, що цього плану не існує як єдиного документа, збереглися частково або повністю різні документи, що описують майбутнє розселення німців в Східній Європі і передбачувану участь місцевого населення.

План Ост і расове питання

Питання про долю місцевих народів (поляків, чехів, росіян та ін.) Був для німецького командування непростим. Расистські “вчені” Третього Рейху відзначали, що певна частина цих народів має “нордичну” зовнішність і, отже, близька за походженням “істинним арійцями”.

Зазначалося також, що прибалтійські народи – латиші, литовці та естонці – історично виховувались в європейському дусі та сприйняли принаймні основні риси європейської цивілізації, тому з усіх народів СРСР вони найбільш “придатні” для онімечення.

Природно, що єврейське питання вирішити було найпростіше: євреї в Східній Європі мали бути знищені повністю. Отже, для кожного народу пропонувалися три альтернативні заходи впливу: винищення, переселення в інші регіони і онімечення. Переселяти слов’ян було запропоновано в Сибір, на Північний Кавказ і навіть до Південної Америки.

Кожен окупований народ мав в своєму складі певний відсоток “нордичних” представників, доля яких, згідно з цими документами, була найбільш “щаслива”: їм буде дозволено продовжувати жити в своїх країнах, але вони зобов’язані будуть сприйняти німецьку мову і німецьку культуру; принаймні на перших порах ці онімечені слов’яни і прибалти, за своїм статусом, повинні були стояти нижче чистокровних німців, прислужувати їм і перебувати під їх невсипущим контролем.

Деякі рішення розробників плану “Ост” з приводу окремих націй

    Українці – 65 відсотків повинні були переселитися до Сибіру, ​​інших чекало онімечення; Білоруси – 75 відсотків відправляли в Сибір, всі інші також онемечівалісь; Чехи – половина підлягала виселенню, а половина – онімечченню; Поляки визнавалися особливо небезпечним і ворожим німцям народом, тому підлягали повному виселенню, в тому числі Південну Америку і особливо в Бразилію.

Відносно “російського питання” у німецьких чиновників виникли розбіжності. Одні висловлювалися за повне знищення, інші – за онімечення деякої “нордичної” частини росіян.

В результаті стверджував програму доктор Ветцель, завідувач расовими відділом Міністерства окупованих східних територій, прийняв своє рішення: росіяни повинні були піддатися “відокремленому національного розвитку” із вжиттям заходів щодо зниження їх народжуваності; також сибіряки мали бути відокремлені від інших російських.

Понімечених прибалтів належало використовувати для управління східними колоніями Рейху. Деякі історики висловлюють думку, що згадка “виселення” в документах – це пропагандистський обман і насправді “неугодні” народи чекало банальне умертвіння.

Автори ніби Л. Безименського говорять про “винищення слов’янства в Росії”. Але, мабуть, це перебільшення надмірно “патріотичних” авторів; практичні німці прагнули “вичавити всі соки” із захоплених народів, використовуючи їх як дешеву робочу силу, тому вони не були зацікавлені в миттєвому знищенні всіх представників “двоногого худоби”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

План “Ост”