План місцевості – доповідь

Планом місцевості називають зображення зверху невеликої ділянки поверхні Землі на папері в зменшеному вигляді (по-латині планум – площину).

За планом можна дізнатися загальні риси місцевості, розташування предметів і точно визначити відстань між ними.

Форми предметів на плані – це вид предметів зверху. Тому одно-, дво – і багатоповерхові будинки виглядають однаково, так як на папір наносять тільки займану ними площу.

2. Умовні знаки. Щоб розрізнити предмети на плані, виникає необхідність зверху написати їх назви. Але тоді весь креслення складався б з написів. І було б важко зрозуміти такий креслення. Тому, для того щоб було легко уявити характер місцевості, використовують умовні знаки (рис. 18).

У багатьох випадках малюнок або колір умовних знаків показує особливості предметів, зображених на плані. Наприклад, позначення самотнього дерева, вітряка, дорожнього покажчика і багато інших знаки нагадують їх зовнішній вигляд. Група однорідних об’єктів, тісно пов’язаних один з одним, що займають певну поверхню землі, розфарбована однорідними фарбами. Наприклад, водна гладь розфарбована блакитною фарбою, ліс – зеленої, місцевість з позначенням чагарникових рослин – блідо-зеленої і т. п.

3. Абсолютна і відносна висоти. Для зображення рельєфу земної поверхні на плані необхідно знати висоти точок. На землі є гори, височини, низовини. Наскільки вони високі або низькі, можна дізнатися, порівнявши їх висоти щодо однакового рівня. В якості початкового рівня беруть поверхню океану або моря, прийнятого за 0.
Абсолютною висотою називають висоту точки земної поверхні, відлічувану від рівня моря або океану (по-латині абсолют – необмежений, безумовний). На території колишнього Радянського Союзу абсолютна висота земної поверхні відлічується щодо рівня Балтійського моря. Там висота – Ом.

Висота точок, розташованих вище рівня моря, вважається позитивною, а розташованих нижче – негативною (рис.19). Різниця висот від однієї точки земної поверхні до іншої називають відносною висотою.

Наприклад, якщо вершина пагорба на 20 м вище його підошви, то це буде відносна висота. Відносні висоти на земній поверхні визначають за допомогою інструменту нівеліра.

Найпростіший нівелір можна легко виготовити самим. На верхню частину рейки висотою 1 м горизонтально прибивають дерев’яну планку. На ній встановлюють схил на шнурі, який використовують для перевірки правильності рівня планки.

Для визначення висоти пагорба один учень, стоячи біля підніжжя пагорба, направляє нівелір до його схилу. Другий учень вбиває кілочок в вказане місце. Це означає, що місце забитого кілочка від нівеліра перебуває на 1 м. вище. Далі нівелір переносять до кілочка і направляють на наступну точку. Таким чином, переміщаючись вгору по схилу, визначають відносну висоту вершини пагорба від його підошви.

4. Горизонталі. На плані місцевості та топографічній карті рельєф земної поверхні зображується горизонталями (по-грецьки горизон – розмежовує). Горизонталями називають лінії, що з’єднують точки з однаковою висотою.

Горизонталі можна порівняти з лініями рівня води, розташованими на певній висоті земної поверхні. На малюнку 22 показано, як рівень води, піднімаючись, поступово заливає пагорб. 1 – вода заливає підошву пагорба. 2, 3, 4 – вода, що піднімається кожного разу на 1 метр, заливає певні ділянки пагорба.

Горизонталі на топографічних картах проводять через певні висоти (1 м, 2,5 м, 5 м, 10 м і т. п.). Величина цих висот залежить від масштабу карти і від характеру земної поверхні. Наприклад, на топографічній карті масштабу 1:10 000 на плоскій рівнині горизонталі проводять через кожні 2,5 м, а на горбистій місцевості – кожні 5,0 м.

Щоб легко визначити характер земної поверхні, на карті цифрами позначають висоти деяких горизонталей і точок. Верхня частина цифри завжди спрямована в бік підвищення, а нижня частина – зниження висоти. Крім того, напрямок ската показує перпендикулярна до горизонталях риска бергштріх (по-німецьки берг – гора, штрих – риса) (рис. 23).

Деякі форми земної поверхні (обриви, яри і т. Д.), Які неможливо позначити горизонталями, зображують за допомогою додаткових умовних знаків.

5. Значення плану для діяльності людини. План дуже необхідний в повсякденному житті. Перед тим, як почати будь-яке велике будівництво заводу, фабрики і гідроелектростанції, потрібно накреслити план тієї місцевості. Щоб прокласти дорогу, побудувати будинок, потрібен план. Спеціаліст сільського господарства також планує посівні роботи. План допомагає орієнтуватися на місцевості під час туристичних походів і подорожей. Тому вміння розбиратися в плані, наносити його на папір при необхідності приносить дуже велику користь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

План місцевості – доповідь