ПЛАН – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС

І. Новела, у якій багато радісного світовідчуття. (Літературознавці називають новелу “В житах” найжиттєлюбнішою з Косинчиних новел, бо в ній багато сонця, як на полотнах імпресіоністів. А ще твір сповнений почуття бадьорості, сили, чисто біологічного щастя, фізичного здоров’я. У ньому багато руху, повітря й простору.)

ІІ. Вітаїстичний пафос новели.

1.Ознаки вітаїстичного сприйняття життя у новелі. (Вітаїзм – це вчення прожиттєву силу, про незнищенність волелюбного духу народу. Саме на цьому й акцентує увагу Г. Косинка у своїй новелі. Головний герой твору Корній два роки тому дезертирував з армії, деякий час воював у загоні повстанського отамана Гострого. Нині переховується в житах від усіх. Як не важко персонажеві, але він зберіг незламність духу. Також Г. Косинка захоплюється невичерпністю його фізичних сил – “день іде і смерті ждеш”, “і гладила рукою мій чуб, а його розчісували вже другий рік дощі, сніги і дике вовче дезертирське життя”, “вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рисочку до рота брати”.)

2.Головна думка твору – свідчення про його вітаїстичний пафос. (У новелі письменник розповідає про жорстокий світ, розколотий на ворогуючі табори, де кожен ладен пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті. Тому, стверджує Г. Косинка, поки не визначений правильний шлях, ловіть коротку мить радості: “і я ловлю її, і ви ловіть її”.)

3.Кольорова палітра новели. (Новела Г. Косинки написана в імпресіоністичному стилі, а імпресіоністи у своїх творах ніколи не використовували чорний колір. Натомість у новелі багато синьої, золотої, рожевої та червоної фарб. Якщо звернутися до символіки кольорів, то червоний уособлює всі сторони життя. З одного боку – це повнота життя, свобода та енергія; з іншого – ворожнеча, помста й агресивність. У новелі він є втіленням прагнення до гармонії у житті, а також уособленням подій, які розводять людей по різні боки барикад.

Золотий – символ святості, сонця і багатства. У новелі цей колір маєвідношення до сонця, символізує святість таких почуттів, як кохання, любов до природи та єднання з нею.

Синій – символ вірності, довір’я, вірності коханню, людяності, нескінченності світу, сонця і життя.

Зелений – символ природи і молодості; він – “міст” між двома протилежними кольорами веселкового спектру – гарячим червоним і холодним синім. А тому є кольором злагоди, миру і спокою. Саме цього не вистачає світові, в якому живуть герої новели. Але він – колір “компромісний”, тобто колір злагоди між “червоним” теплом та “синім” холодом. Отже, надія на те, що світ буде вічно разом із сонцем, світом, степом, і змушує героя хмеліти. Зелена військова сорочка Корнія символізує жагу до життя, надію персонажа на краще.

Отже, кожній барві у новелі відповідає певний настрій героя, його душа співзвучна з навколишнім світом.)

III. Зміст назви новели. (Головна думка твору, кольорова гама новели, образи, які є символами життя, надії, любові, свідчать про вітаїстичний пафос твору. Також про любов до життя і надії на щастя свідчить фраза: “Жито, жити, любити…”. Жита в новелі – образ символічний. Адже житнє поле стає єдиним свідком поневірянь героя, його єдиним другом і захисником. Йому персонаж звіряє усі свої таємниці, для Корнія житнє поле стає самим життям. Життям, яке байдуже, а може, й з болем сприймає смерть своїх дітей і так само спокійно дивиться на їхні радощі, Так, наприклад, поряд із тінню розстріляного Корнієвого товариша, що ніби проходить житами перед очима героя, з’являється і повна сил і краси Уляна.)




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

ПЛАН – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС