План-конспект регіонального уроку української літератури Журба і радість Олександра Олеся

10 клас

Заремська,

Студентка IV курсу

Філологічного факультету

Глухівського ДПУ ім. О. Довженка

Мета: допомогти учням пізнати, розкрити і осмислити витоки творчості Олександра Олеся, його місце і значення в культурному житті Сумщини, показати масштаби творчості митця, збудити зацікавленість учнів до емігрантської музи поета-земляка; розвивати вміння сприймати поетичне слово, аналізувати та оцінювати його зміст та особливості форми, розвивати логічно правильне усне мовлення учнів, уміння, зіставляти та аналізувати факти; виховувати почуття гордості за рідний край, прагнення завжди тримати в серці любов до рідної землі.

Тип уроку: урок-дослідження.

Обладнання: словники, збірки творів О. Олеся, логічна схема “Концепт “щастя” в поетичній творчості О. Олеся”, неповна таблиця “Європейський та український символізм: спільні та відмінні риси”.

Епіграф:

В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня… І йде між ними боротьба, І дужчий хто – не знаю я…

Олександр Олесь

План уроку

1. Актуалізація опорних знань

1.1. Слово вчителя.

1.2. “Аукціон знань”.

1.3. Прес-конференція на тему: “Ностальгія Олександра Олеся”.

1.4. Колективна робота з таблицею “Європейський та український символізм: спільні та відміні риси”.

II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності

2. 1. Слово вчителя.

2. 2. Робота в зошитах.

III. Повторення, узагальнення, систематизація знань

3.1. Виразне читання напам’ять учнем вірша “Стою на березі крутому”. 3.2 Бесіда за змістом.

3.3. Вокальне виконання поезії “Чари ночі” та її аналіз.

3.4. Презентація проекту.

3.5. “Кращий дослідник”.

IV. Підсумок уроку

4.1. Робота з епіграфом.

4.2. “Мікрофон”.

4.3. Слово вчителя.

V. Домашнє завдання

Хід уроку І. Актуалізація опорних знань

1.1. Слово вчителя.

Сумщина… Стародавня й вічно молода земля, овіяна легендами і славою. З глибокої давнини тут розвивалися писемність, література, фольклор. Із нашим краєм нерозривно пов’язані імена таких видатних майстрів пера: Пантелеймон Куліш – автор першого історичного роману “Чорна рада”, Павло Грабовський – поет, духу якого не зломили ні тюрми, ні довічне заслання в Сибір, Остап Вишня – відомий у всьому світі”сміхотворець”, Яків Мамонтов – вірний син рідного мальовничого куточка Землі, Микола Хвильовий – тонкий майстер психології людської душі, Яків Щоголев – лірик, живописець рідної природи – та багато інших.

Із цього краю у неосяжний і незбагненний світ літератури пішов і Олександр Олесь – невтомний поет, син свого народу, співець краси і природи рідного краю. Саме його поетичну творчість ми будемо досліджувати на сьогоднішньому уроці.

1.2. “Аукціон знань”.

Ми впевнились, що Сумщина багата іменами видатних постатей, які зробили вагомий внесок у розвиток української літератури. Пропоную систему запитань, які передбачають знання біографій письменників

– уродженців Сумщини. Кожна правильна відповідь на питання оцінюється в 1 бал. Так ми зможемо визначити “знавця культурного розвитку Сумщини”.

1. Який видатний діяч історії української культури, письменник, публіцист, критик, мовознавець, етнограф, фольклорист і перекладач народився у м. Воронежі на Сумщині? (Пантелеймон Олександрович Куліш.)

2. Де народився відомий український поет П. А. Грабовський? (У с. Пушкарному (нині Грабовське) Краснопільського району в 1864 р.)

3. Який український поет XIX ст. народився, провів дитинство, юнацькі роки й закінчив народне училище в Охтирці? (Поет Я. І. Щоголев.)

4. Назвіть відомого українського письменника початку XX ст., уродженця Сумщини, для якого число 13 стало фатальним. (М. Г. Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов.)

5. Кого із наших письменників-земляків називають “сміхотворцем” за його сатирично-гумористичні твори? (Відомий чародій сміху Остап Вишня (П. М. Губенко).

6. Як із нашим краєм пов’язаний життєвий і творчий шлях Бориса Антоненка-Давидовича? (Справжнє прізвище Давидов, народився 1899 р. в м. Ромнах у сім “і робітника – залізничника).

7. Назвіть українського письменника, який народився в м. Конотопі. (Л. І. Смілянський.)

8. Який український поет XX ст. народився в селі Чернеччині Охтирського району? (Лауреат Державної премії України Платон Воронько народився в 1913 р. в родині коваля.)

9. Де народився відомий сучасний поет і перекладач Д. Г. Білоус? (Ус. Курмани Недригайлівського району в селянській родині.)

10. Який відомий український перекладач народився і провів дитячі роки в м. Кролевці? (М. О. Лукаш – перекладач із 18 мов).

1.3. Прес-конференція на тему: “Ностальгія Олександра Олеся”.

Перший “журналіст”. Шановний Олександре Івановичу, розкажіть нам про найпам’ятніші моменти дитинства. (Учень у ролі Олександра Олеся).

Відповідь. Найбільш мені запам’яталося, коли влітку я разом з сестричками гостював у дідуся по матері Василя Пархомовича Грищенка у Верхосуллі. Це був маєток чоловіка відомої української художниці Марії Башкирцевої, яка більшу частину свого життя проводила за кордоном. Дідусь розповідав, що вона жила в Парижі, вчилася малярства у Р. Флері в приватній Академії Юліана і у Б. Лепажа. Мій дідусь, колишній кріпак графа Толстого, вів усі справи у маєтку і тільки пересилав власниці гроші за кордон. Тут, у гостях у дідуся, я насолоджувався прекрасною природою і пробував писати свої перші вірші.

Другий “журналіст”. Розкажіть, будь ласка, Олександре Івановичу, про причини, які змусили Вас покинути Україну?

Відповідь. Відверто кажучи, я не мав наміру виїжджати за кордон назавжди. Складність громадянської війни в Україні, кровопролиття, велика трагедія народу посіяли в моїй душі гірку зневіру. У січні 1919 року я із своїм другом Костянтином Хороманським, піаністом і композитором, збиралися поїхати на гостину до сестри Марії, але дійти до Бессарабки, де вона мешкала, було неможливо через вибухи снарядів і кулеметну стрілянину. Від одного з таких вибухів загинув і Костянтин. Ще одна гірка подія, яка змусила мене покинути Україну, – розстріл петлюрівцями брата моєї дружини.

Третій “журналіст”. Що затримало Ваше повернення на Батьківщину? Чи мучили Вас докори сумління?

Відповідь. У перші роки перебування за кордоном я займався громадською роботою і видавничою справою. Страшні звістки, що надходили з України про голод, репресії, розправи над державними і політичними діячами, не давали змоги повернутися на рідну землю.

Звичайно, сумління терзало мою душу, навіть навіяло такі рядки:

/ чую я докори:

“Ти наче зрадник кинув нас

І щастя власного пішов шукать в простори

В такий страшний, проклятий час…”

Учитель. Подякуємо нашому письменникові Справді, Олександр Олесь завжди жив Україною, до останніх днів вважав себе її сином і мріяв про повернення на батьківську землю.

1.4. Колективна робота над таблицею “Європейський та український символізм: спільні та відмінні риси”.

На попередньому уроці ми з вами дізналися, що Олександр Олесь – видатний поет-символіст. Крім того, для більш глибокого розуміння внутрішнього змісту його поезій ми визначали риси літературного напрямку – символізму і порівнювали його розвиток в європейській та українській літературах. Для того, щоб актуалізувати ваші знання, я пропоную заповнити неповну таблицю. Ви бачите, що у рубриці “Спільні риси” заповнена ліва колонка, а у рубриці “Відмінні риси” – ліва колонка таблиці. Користуючись набутими знаннями, “відреставруйте” таблицю (неповна таблиця роздається кожному учневі).

II. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності

2.1. Слово вчителя.

Сьогодні ми знову перегорнемо сторінки творів нашого видатного земляка, поринемо у його поетичний світ, з’ясуємо, який зміст Олександр Олесь вкладає у поняття “щастя”, “радість”, “журба”. Спробуємо збагнути, яким чином ці поняття переплітаються у його творчості.

2.2. Робота в зошитах.

Тема нашого уроку: “Журба і радість Олександра Олеся”. Перепишіть епіграф. Подумайте, чи можна ці рядки вважати ключовими у розумінні творчості поета-земляка?

III. Повторення, узагальнення, систематизація знань

3.1. Виразне читання напам’ять учнем вірша

“Стою на березі крутому”.

Стою на березі крутому,

Дивлюсь на повідь весняну…

Брати мої на білих кригах

Летять в щасливу сторону.

На синім тлі корогви мають,

Мов крила птахів золотих,

Брати за обрієм зникають,

І тихо гасне пісня їх.

Стою один, чужий, самотній,

Плету вінки з своїх казок…

По вінця повен келих злотний;

Не вип’ю – виллю на пісок.

3.2. Бесіда за змістом вірша.

– Визначте тему та ідею цієї поезії? Як ви вважаєте, чи можна її віднести до так званого “емігрантського циклу”? Відповідь обгрунтуйте. (Тема: Зображення туги за рідним краєм. Ідея: оспівування синівської любові і вірності рідному народові. Поезію, відповідно до ідейно-тематичного змісту, можна віднести до “емігрантської музи”.)

– За допомогою яких образних засобів змальовано рідну сторону. Назвіть їх. Чому, на вашу думку, у письменника Батьківщина асоціюється зі “щасливою стороною”? (Поет використовує епітет “щаслива сторона “, згадуючи свій рідний край, тому що для нього Батьківщина – це найбільше щастя. Ми знаємо, що до останніх днів він мріяв про повернення у рідну, “щасливу” сторону.)

– Чи зустрічаються у вірші символи, які вказують нам на те, що мова йде про Україну? Назвіть їх. З якою метою автор їх використовує? (Поет говорить про корогви, що мають на синім тлі. Нам відомо, що корогви – один із символів українського козацтва. Не випадково вибраний і синій колір – один із кольорів стягу українського народу. Поет знає, що немає такого синього і чистого неба, яку рідній Україні.)

3.3. Вокальне виконання поезії “Чари ночі” та її аналіз.

Олександр Олесь – один з найталановитіших співців кохання, пристрасті, радості від земної любові закоханої людини. Його вірш “Чари ночі” став однією з найулюбленіших у народі пісень “Сміються, плачуть солов’ї”.

– Як сказано у поезії про минущість людського життя? Чи погоджуєтесь ви з поетом?

(“Гори1. Життя – єдина мить, Для смерті ж – вічність ціла”. Справді, наше життя пролітає як одна мить. За щоденними турботами ми не встигаємо рахувати не те що дні, а цілі місяці. Треба робити все, щоб не прожити життя марно, щоб залишити по собі гарну пам’ять нащадкам.)

– Чому навесні не лише люди, а й усе живе у при роді прагне любові? Знайдіть рядки з поезії, які підтверджують вашу відповідь. (Весна – час, коли природа пробуджується від зимового сну. Люди, зачаровані красою оновленої природи, прагнуть співати, любити і жити, вливши “свій струмінь життя у шумляче море”.)

Поглянь, уся земля тремтить

В палких обіймах ночі,

Лист квітці рвійно шелестить,

Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,

Летять до хмар тумани…

Тут ллються пахощі густі,

Там гнуться верби п’яні.

– Який прийом використано в поезії? Зачитайте рядки, які б підтвердили вашу думку.(У поезії використано прийом обрамлення. Це ілюструється такою строфою, вміщеною на початку і в кінці поезії):

Сміються, плачуть солов’ї

І б’ють піснями в груди:

“Цілуй, цілуй, цілуй її,

– Знов молодість не буде!”

– Як ви вважаєте, з якою метою автор використовує цей прийом? (На наш погляд, поет підкреслює, що навіть природа хоче допомогти закоханим. Солов’ї попереджують, що молодість у людини буває лише раз, так само, як і раз буває справжнє кохання, тому треба ловити кожну мить, насолоджуватися хвилина ми щастя з коханою.)

3.4. Презентація проекту.

Пропоную зараз представити результати роботи над проектом. Почнемо із завдання, що передбачало роботу зі словниками. Нагадаю, що ви повинні були виписати визначення категорії “щастя” з різних словників. Перший етап презентації ми так і назвемо: “Не бійтесь заглядати у словник” (див. додатки до уроку).

Отже, подякуємо чотирьом учням, які допомогли нам зрозуміти, що таке щастя (див. додатки до уроку).

3.5. “Кращий дослідник”.

Робота над проектом передбачала дослідження поетичної спадщини Олександра Олеся для того, щоб показати, як категорія “щастя” виражається у його творах за допомогою різних смислових лексем, словосполучень, семантичних відтінків, синонімів та інших засобів увиразнення художньої мови (див. додатки до уроку).

Вираження концепту “щастя” у поетичній спадщині Олександра Олеся

IV. Підсумок уроку

4.1. Робота з епіграфом.

– Як ви вважаєте, чи можна стверджувати, що мотиви радості і журби є провідними у творчості поета? Відповідь обгрунтуйте.

– Чому, на вашу думку, ліричний герой вагається відповісти, яке з почуттів сильніше і складніше?

– Чи можна говорити, що у житті людини так само “В обіймах з радістю журба” Доведіть свою точку зору.

4.2. “Мікрофон”.

Ми мали змогу спостерігати, як за допомогою художніх засобів, використання різних мовних структур Олександр Олесь відобразив категорію “щастя” та показав різноманітність її втілення. Тепер проведемо своєрідну гру. Я починаю речення, а ви продовжуєте:

– “Я щасливий, коли…”.

– “Щастя народу – це…”.

– “У щастя людського два рівних є крила…”.

4.3. Слово вчителя.

Світлий образ Олександра Олеся постає перед нами крізь серпанок років кожного разу, коли ми торкаємося струн його душі – поетичних рядків, пофарбованих червоними і чорними кольорами, де тісно переплітаються журба і радість, щастя і горе, кохання і розлука. Проникливі щирі очі поета, здається, заглядають кожному читачеві у саму душу, кличуть до гармонії, краси і ніжності.

“Найбільшим з нині живучих поетів на Україні” називав його у 20-ті роки Михайло Грушевський. Талант поета увібрав у себе могутній творчий дух українського народу, його слова наповнені пахощами трав та солов’їними піснями рідної Сумщини. Ми пишаємось, що з цього краю, з батьківського гніздечка, що на Білопільщині, вилетів такий могутній птах – видатний поет, який проніс у своєму серці крізь усе життя незламну і нескорену любов до Батьківщини.

V. Домашнє завдання та підготовка до його виконання

1. Спробувати скласти власний вірш, узявши смисловим ядром одну з лексем, що формує логічну схему, запропоновану в ході уроку.

2. Опрацювати поезії з циклу “Княжа Україна”. Дібрати невеликі історичні довідки про історичні постаті, змальовані у поезіях Книги VIII.

ДОДАТКИ ДО УРОКУ

Урок передбачає реалізацію проектної технології, тому учням дається випереджувальне завдання: виконати систему роботи, передбачену проектом з теми: “Відображення концепту “щастя” у поетичній творчості Олександра Олеся”.

Паспорт проекту

1. Проблема проекту: здійснення ідейно-тематичного та лінгвістичного аналізу поетичного доробку О. Олеся.

2. Тема проекту: “Відображення концепту “щастя” у поетичній творчості Олександра Олеся”.

3. Актуальність: концепт “щастя” акумулює в собі як мовне відображення картини світу, так і систему моральних та духовних цінностей українського народу. Щастя – одна із споконвічних тем не лише українського народу, а й світового загалу.

4. Значимість на рівні школи та соціуму: робота над проектом сприяє поглибленню знань учнів про синоніми та їх види на основі аналізу семантичних відтінків загального поняття “щастя”, про існуючі засоби, що використовуються для увиразнення мови; розвиває творчі здібності, пізнавальну самостійність учнів, комунікативно-мовленнєві вміння й навички; виховує повагу до духовної спадщини українського народу.

5. Мета і завдання проекту: поглибити знання учнів про художні засоби та їх роль у поетичному тексті; розкрити глибинність змісту та різноманітність виявів концепту “щастя” у художньому слові поета-земляка; збагатити словник учнів; вдосконалювати вміння працювати зі словниками (тлумачний, синонімів, з етики, філософський енциклопедичний); розвивати творчі здібності, вміння аналізувати та робити висновки; розвивати дослідницькі вміння і навички, пізнавальну самостійність учнів; виховувати любов до рідного слова у процесі дослідження творів рідної літератури, повагу до українського народу, бажання знати його культуру.

6. Питання проекту:

1) встановити значення використання художніх засобів для зображення концепту “щастя” у творах О. Олеся;

2) дослідити мету використання художніх засобів мови;

3) провести міжпредметні зв’язки з народознавством, підібравши прислів’я та приказки про щастя;

4) навчитися розрізняти семантичні відтінки загального поняття;

5)розвивати дослідницькі вміння і навички за допомогою індивідуальних завдань та самостійної роботи учнів у процесі реалізації проекту;

6) навчитися презентувати і захищати свої проектні роботи.

7. Тривалість проекту: короткотривалий.

8. Груповий проект.

9. Вік учасників проекту: 10 клас (15 років).

10. Вид контактування між учасниками: внутрішньокласний.

11. За видом домінантної діяльності учнів проект дослідницько-творчий.

12. Керівник проекту: вчитель української літератури.

13. Консультант (и) проекту: вчитель української мови та літератури, етики, зарубіжної літератури.

14.Комплексність і характер контактів: міжпредметний проект.

15. Навчальний предмет, у рамках якого проводиться робота з теми проекту: українська мова та література.

16.Навчальні дисципліни, наближені до теми проекту: зарубіжна література, етика, іноземна мова.

17. Замовник проекту: вчитель.

18. Необхідне обладнання: словники (з етики, тлумачний, філософський енциклопедичний та ін.), аудіозаписи, логічні схеми.

19. Продукт проектної діяльності: проектна робота з теми.

20. Форма презентації проекту: доповідь про виконану робота на засіданні літературного гуртка.

21. Можливі форми і критерії оцінки проектної діяльності: оцінювання, що відповідає вимогам, вміщеним у програмах з української літератури.

Орієнтовні результати роботи учнів над проектом (до першого етапу презентації: “Не бійтесь заглядати у словник…”)

Учень: Як зазначено в словнику російської мови С. І. Ожєгова, щастя – 1. Відчуття і стан повного, вищого задоволення.2. Успіх, удача. Учень: Щастя – це не ідеальний стан задоволення існуючим, а, навпаки, постійне прагнення кращого майбутнього і подолання перешкод на шляху до нього, повний розвиток і використання своїх здібностей в усвідомленій діяльності, які підпорядковуються досягненню загальної мети (Філософський енциклопедичний словник).

Учень: Щастя – переживання повноти буття, яке пов’язане із самореалізацією.

Первинне значення слова щастя – удача, щаслива доля, в подальшому розширювалося – евдемонія стала позначати здатність до переживання, відчуття щастя, на відміну від евтихії, яка позначала сприятливість умов і благосхильність долі. Щастя виявилось одним із принципів античного світосприйняття і ряду вчених нового часу (евдемонізм, епікуреїзм).

Учень: Словник з етики подає таке визначення: щастя – як і мрія, є чуттєво-емоційною формою ідеалу, але, на відміну від них, позначає не прагнення особистості, а реалізацію цих прагнень. Поняття щастя виражає уявлення про те, яким повинно бути життя людини, що саме є для неї блаженством.

Учень: Інтерпретація поняття Борисом Грінченком, зафіксована в словнику української мови: щастя – 1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. // Зовнішній вияв цього відчуття. // Радість від спілкування з ким-небудь близьким, коханим.

2. Досягнення, успіх, удача.

Вважати за щастя – бути щасливим що-небудь зробити, взяти участь у чомусь.

Випало щастя – поталанило у якійсь справі, з’явилась можливість взяти участь у чомусь.

Мати щастя – бути, почувати себе щасливим.

Пробувати щастя – намагатись що-небудь зробити, розраховувати на успіх.

3. Доля, талан. // Добробут, щасливе життя.

Орієнтовні результати роботи учнів, що

Передбачала дослідження поетичного

Доробку Олександра Олеся

Весь Божий світ сміявсь, радів…

Раділо сонце, ниви, луки…

І я не виніс щастя-муки,

І задзвеніли в серці звуки,

І розітнувсь мій перший спів [с. 52].

Все радіє, живе і співа навкруги,

Ніби дихають луки і ниви,

І в струмки обертаються білі сніги,

І туркочуть, як голуби сиві [с. 81].

Хвилею щастя залита,

Дівчина бідна зомліла…

Спить вона тяжко, а хвиля її заливає,

Вщерть переповнює щастям істоту,

Ллється і ллється,

Плеще і плеще.

Хочеться дівчині всесвіт обняти,

Щастям усе напоїти [с. 183].

Час горіння…час світання.

0, який прекрасний час!

Криком щастя і страждання

Україна кличе нас [с. 269].

Стою на березі крутому,

Дивлюсь на повідь весняну…

Брати мої на білих кригах

Летять в щасливу сторону [с. 272].

Зашуміла зграя піною на хвилях,

Зашуміли вітром… ще раз! І – прощай!..

І летіла легко, наче біла хмара,

І кричала з неба про щасливий край. [с. 273].

Орієнтовні результати інтеграції з народознавством

Прислів’я та приказки про щастя

1. Хто добре працює, тому і щастить.

2. Щастя і труд поруч ідуть.

3. Честь дівочу щастя береже.

4. Уродися не красним, але щасним.

5. Хоч не красивий, але щасливий.

6. Хто красивий, той щасливий.

7. Де любов, там і щастя.

8. Любов втікає, коли щастя немає.

9. З доброю дружиною горе не горе, а щастя вдвоє.

10. Гарна жінка, гарні діти – тільки жити та радіти.

11. Щастя, в кого жінка – Настя, а в кого Горпина, то лиха година.

12. Хто жінку добру має, той лиш щастя знає.

13. Діти – найбільша радість у світі.

14. Діти – радість, діти і горе.

15. Малі діточки – що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку.

16. Нема смерті без причини, нема щастя без дитини.

17. Одна дитина – не дитина, а много дітей – радість.

18. Щаслива година, коли заспить вечерю дитина.

19. Не родися красна, а родися щасна.

20. Уродився під щасливою зіркою.

21. У кого дочок сім, то й щастя усім, а в мене одна, та й щастя нема.

22. Сім синів готую, всім і щастя готую.

23. Як син родиться, то й стіни радуються.

24. Де одинець – хазяйству кінець, де сім – щастя всім.

25. Де одинець, там худобі кінець, а де сім, там щастя всім.

26. Радуйся мати, йде невістка до хати, добра робуха, а не цокотуха.

27. Життя закоротке для щастя, а задовге на терпіння.

28. Молодість бурлива, старість щаслива.

29. Без здоров’я нема щастя.

30. Здоровий злидар щасливіший від хворого багача.

31. Найбільше щастя в житті – здоров’я.

32. Із щастя та горя скувалася доля.

33. Всякий свого щастя коваль.

34. Щастя без розуму – торбина дірява.

35. Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

36. Щастя з нещастям на одних санях їздять.

37. Хто горя не бачив, той і щастя не зазнає.

38. Хто рано встає, тому щастя є.

39. Бог не без милості, козак не без щастя.

40. Поки щастя плужить, поти приятель служить.

41. У щасті не без ворога.

42. Від щастя не вмирають.

43. На щастя всіляке май серце однаке.

44. Щастя йому з рук вилетіло, як птиця із сіті.

45. Не родись у платтячку, а родись у щастячку.

46. Не родись багатий та красивий, а родись при долі та щасливий.

47. З щастям і по гриби ходить, з щастям і рибу бродить, а без щастя ні за п :

48. Кому щастя, тому і півень несеться.

49. Щасливий, у сорочці родивсь

50. Пархоме, в щасті не брикай: як більш нема, той так нехай.

51. Хто багато бажає, той щасливим не буває.

52. Щастя, як і горе, – точить сльози.

53. Хто доброго чоловіка минає той щастя не має.

54. Щастя, як трясця, кого нападе, не скоро покине.

55. Щастя не курка, решетом не накриєш.

56. Щастя має ноги, біда має роги,

57. Як щастя прибуде, знайдуть самі люди.

58. Кому легко на серці, до того весь світ сміється.

59. Кому щастя, тому й доля.

60. Тільки нещасливі щастя шукають.

61. Щастя скоро покидає, а надія – ніколи.

62. Раді люди світу, як бджоли цвіту.

Список використаних джерел

1. Грінченко Б. Словарь української мови. – Т. IV. – К., 1996.- 566 с.

2. О. Олесь. Твори: В 2 т/ Упоряд., авт. передм. Та приміт. Р. П. Радишевський. – К.: Дніпро, 1990. Т.1.: Поетичні твори. Лірика. Поза збірками. З неопублікованого. Сатира. -959 с.

3. Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник/ За ред. О. І. Пометун. – К.: Вид-воА. С. К., 2004. – 192. с.

4. Словарь по зтике. М., 1983.

5. Философская знциклопедия. – Т. 5. – М., 1970. – 740с.

6. Философский знциклопедический словарь. – М., 1989.-815 с.

7. Письменники Сумщини: Бібліографічний довідник/Упор. Столбін О. П. – Суми: Козацький вал, 1999.

8. Зв’язки письменників з Сумщиною: бібліографічний покажчик. – Суми, 1990.

9. Власенко О. Олександр Олесь і Сумщина. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – № 6. – С. 46-52.

10. Оксененко Г. Олесева Ностальгія. //Українська мова й літер, в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2002. – №3. – С. 129-134.

11. Ленська Н. Журба і радість Олександра Олеся.// Українська література в загальноосвітній школі. – 2002. – № 2. – С. 32-39.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)