Північні морськи шляхи

Хоча по частинах північно-східний прохід з Атлантичного в Тихий океан був відкритий по суті ще в XVIII столітті завдяки героїчній роботі Великої Північної експедиції, але наскрізне проходження цієї траси, що сполучає два океани, здійснено тільки в другій половині дев’ятнадцятого століття, та й то – лише у дві навігації.

Першовідкривач траси – шведський полярний дослідник Нільс Адольф Ерік Норденшельд, що народився і навчався у Фінляндії, коли вона входила до складу Росії. Потім він досліджував Шпіцберген, і в 1875 році вперше відправився в плавання уздовж північних російських берегів на схід. Звіробійні шхуна “Превен”, споряджена на кошти фінансиста Оскара Діксона, пройшла через Югорський Шар, обігнула з півночі півострів Ямал і дійшла до Єнісейського затоки, один з островів якого названо ім’ям Діксона. На наступний рік Норденшельд йде в нове плавання – на пароплаві “Імер”, і тепер кошти йому надає російська золотопромисловець Олександр Сибіряков. Вперше були доставлені в гирлі Єнісею різні товари з Європи. Провівши свого роду рекогносцировку, в липні 1878 А. Е. Норденшельд відправляється в плавання на промисловому пароплаві “Вега” (капітан Арнольд Паландер) з твердим наміром пройти весь Північний морський шлях до Берингової протоки. Експедицію фінансували О. Діксон і А. Сибіряков. У її складі був російський представник поручик гвардії Оскар Нордквист, і до гирла Олени “Вегу” супроводжував невеликий, але швидкохідний пароплав Сибірякова “Лена”. Мис Челюскін обидва пароплава обігнули разом 18 серпня, їм вдалося подолати пояс важких льодів біля північно-західних берегів Таймиру, а потім вони дійшли і до дельти Олени, де Сибиряковского пароплав звернув у одну з проток великої ріки. “Вега” залишилася одна. Капітан Паландер провів її через Східно-Сибірське море і протокою Лонга вивів у Чукотське. І тільки тут, всього в двохстах кілометрах від Берингової протоки, довелося зупинитися на зимівлю – “Вегу” міцно скували льоди. “Бути затертим так близько від мети подорожі було найбільшим для мене щастям, з яким я ніколи не міг примиритися”, – писав Норденшельд. Майже десять місяців довелося пробути в льодовому полоні в декількох кілометрах від входу в ту саму Колючінской губу, в якій льоди зупинили кораблі Дмитра Лаптєва, потім суду Біллінгса і Саричева, а вже в 30-х роках XX століття отримає пошкодження криголамний пароплав “Сибіряков” і потоне “Челюскін”. Але в липні 1879 “Вега” змогла продовжити шлях. Незабаром шведи салютували мису Дежньова. Вперше в історії Північно-східний прохід був пройдений!

У вересні “Вега” увійшла в японський порт Йокогама, а потім обігнула з півдня весь азіатський материк і, прибувши в Стокгольм 24 квітня 1880, замкнула першу в історії подорож навколо Євразії, південну частину якого скоїв майже за чотири століття до цього Васко да Гама.
Після плавання “Веги” пройшло 52 роки, і другий корабель йде уздовж північних берегів Сибіру до Берингову протоці. Це радянський криголамний пароплав “А. Сибіряков”, що покинув порт Архангельська 28 липня 1932. Наукове керівництво експедиції здійснюють Отто Шмідт і Володимир Візе, на капітанському містку – Володимир Воронін. У Карському морі в тому році льодова обстановка була на рідкість сприятливою, і 3 серпня “Сибіряков” був уже у Діксона (поповнений запас вугілля). Льодові умови дозволили криголаму обійти з півночі архіпелаг Північна Земля, але у східних її берегів зустрілися важкі льоди, в яких “Сибіряков” отримав пошкодження лопаті пароплавного гвинта. Море Лаптєвих виявилося суцільно вкритим льодами, і довелося відмінити запланований обхід з півночі Новосибірських островів.

Зайшовши за вугіллям в порт Тіксі в гирлі Лени, пароплав легко дійшов до ведмежих островів у гирлі Колими, але подальший шлях перегороджували потужні торосистими льоди, що покривали Чукотське море до самого Берингової протоки. Пробираючись через льодові нагромадження, криголам втратив все лопаті гвинта і здатність рухатися. Сталося це поблизу острова Колючіна. Для того щоб замінити гвинт, потрібно було перетягнути з корми на ніс судна чотириста тонн вугілля. Весь склад експедиції включається в цю роботу. 16 вересня “Сибіряков” знову йде вперед. Але через три дні під напором криги знову поставлений гвинт обламався разом з частиною гребного валу. Це була катастрофа. Потрібно було терміново йти з льодів або залишатися на зимівлю.
Однак моряки зуміли швидко виготовити з брезенту вітрила, під якими пароплав підійшов до Берингову протоці. Тральщик “Уссуріец” відбуксирував його в Петропавловськ-Камчатський. Всього за 65 днів, за одну навігацію, “Сибіряков” пройшов Північний морський шлях.
Наступним був “Челюскін”, який затонув 13 лютого 1933 поблизу все того ж острова Колючіна. Загинув у цій катастрофі тільки один, а сто чотири особи, що висадилися на крижині, були вивезені літаками.

З 1935 року Північний морський шлях став регулярно діючою магістраллю: північ Євразії обігнули дев’ятнадцять пароплавів. Багатовікова епопея пошуку Північно-східного проходу в Тихий океан була завершена.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Північні морськи шляхи