Південно-Африканський союз

Результатом Другий англо-бурської війни стало створення в 1910 році Південно-Африканського союзу, який об’єднав зі статусом домініону Великобританії (такий же статус мали Канада, Австралія і Нова Зеландія) Капська колонія, Наталь, Помаранчеве вільна держава і Трансвааль. Цікаво, що через розбіжності з приводу того, яке місто стане столицею Південно-Африканського союзу, було прийнято “Соломонове рішення”: парламент розмістився в Кейптауні (колишня Капская провінція), уряд – у Преторії (Трансвааль), а найвища судова влада – в Блумфонтейні (Помаранчеве вільна держава). Головне місто Наталя, Пітермаріцбург, якому “нічого не дісталося”, отримав фінансову компенсацію. Ситуація з “трьома столицями” зберігається в ПАР до сьогоднішнього дня.

Офіційними мовами Південно-Африканського союзу стали англійський і голландський, африкаанс був визнаний в цій якості лише в 1925 році.

Південно-Африканський союз брав участь у Першій світовій війні. З Південної Африки були виведені всі британські війська, чия присутність була потрібна на європейському театрі військових дій. Південно-африканська армія 13 вересня 1914 вторглася в німецьку колонію Південно-Західна Африка, відому сьогодні як Намібія. Ця територія після війни перейшла під контроль Великобританії, а потім по мандату Ліги Націй управлялася Південно-Африканським союзом.

Брали участь війська Південно-Африканського союзу і у військових діях в Німецькій Східній Африці (сьогодні – Танзанія), у Франції та в Палестині.

Після прийняття в 1931 році парламентом Великобританії Вестмінстерського статуту Південно-Африканський союз отримує статус самостійної держави в складі Британської співдружності націй, що значно підвищило рівень Південно-Африканського союзу як суверенної держави.

З початком Другої світової війни в Південній Африці склалася складна політична ситуація. Як член Співдружності націй, Південно-Африканський союз повинен був виступити у війні на боці Великобританії. Але Баррі Герцог (Barry Hertzog), прем’єр-міністр ПАС, лідер проафріканерской і антибританской Національної партії, виступав якщо не за допомогу Німеччини, то по-принаймні за нейтралітет. Але антінацісткіе сили перемогли, і 4 вересня 1939 Баррі Герцог був зміщений з поста прем’єра. Змінив його Ян Смутс (Jan Smuts) оголосив війну гітлерівської Німеччини.

Південна Африка та її збройні сили внесли свій внесок у перемогу над нацизмом. Підрозділи південноафриканської армії і ВПС воювали в Північній Африці, на Близькому Сході, в Середземномор’ї, на Мадагаскарі, в Італії, навіть в Польщі і на Далекому Сході. У військових діях брали участь понад триста тисяч південноафриканців, понад десять тисяч з них загинули.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Південно-Африканський союз