Пісні зимового циклу: Ой хто, хто Миколая любить, Засівна, Нова радість стала, Добрий вечір тобі, пане господарю!, Щедрик, щедрик, щедрівочка (на вибір)
Мета: ознайомити учнів із календарно-обрядовими піснями літнього циклу, формувати прагнення відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст, виокремлювати й пояснювати художні засоби; виховувати повагу до культурної спадщини нашого народу, бажання вивчати та примножувати його традиції.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: ілюстрації до пісень зимового циклу, аудіозаписи колядок та щедрівок.
Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень.
Наша Україна дзвенить піснями.
М. Гоголь
Де співають, там охоче лишайся жити, –
Лихі люди не мають пісень.
Ф. Шиллер
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
Методичний прийом “Пінг-понг
Для проведення цього виду роботи можна використати невеликий предмет (м’ячик, зім’ятий аркуш паперу тощо). Умова: запитання та відповіді мають бути короткими, лаконічними. Учитель, формулюючи запитання, передає м’ячик першому учневі. Той, у свою чергу, дає коротку відповідь на поставлене запитання та формулює власне, адресуючи його наступному учневі, якому передає м’ячик.
Наприклад:
– Які пісні належать до обрядових пісень літнього циклу?
– Коли і з якою метою виконувалися русальні пісні?
– Якими дійствами супроводжується свято Купала?
– Що прославляється у жниварських піснях?
– Що таке “борода”? Навіщо наші предки робили “бороду”?
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Учитель. Які свята протягом року особливо велично відзначають у ваших родинах? (Серед переліку прозвучить відповідь: Різдво, на яку вчитель акцентує увагу).
– Розкажіть, як ви традиційно святкуєте Різдво зі своїми рідними.
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Прийом “Методика одного речення
Учні зачитують і коментують зміст епіграфів уроку.
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Ознайомлення учнів із піснею “Ой хто, хто Миколая любить”.
1.1. Прослуховування пісні “Ой хто, хто Миколам любить” в аудіозаписі.
1.2. Бесіда за змістом твору.
– Яке зі свят зимового циклу оспівано в цьому творі?
– Визначте тему пісні. (Звернення людей до Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні “встати із руїни “, бідності.)
– Як Миколай охороняє людей?
– З якими сподіваннями звертаються люди до Миколая?
– Як співвідносяться слова і мелодія?
– Назвіть ужиті в пісні анафори, визначте їхню роль.
1.3. Слово вчителя.
Учитель доповнює учнівські відповіді.
Батьківщина Святого Миколая – Мала Азія. Вихований батьками в любові до Бога, Миколай допомагав усім, хто потребував захисту. Своїми молитвами утихомирював бурю на морі, рятував хворих, постійно творив добрі справи. Усіх його чеснот і благородних учинків не перелічити, тому Миколая ще називають Чудотворцем. Церква вшановує Святого Миколая 19 грудня. Це веселе народне свято, яке особливо любить дітвора. Слухняні, побожні діти отримують у цей день подарунки.
2. Робота з підручником. Методичний прийом “Перепиши параграф”.
Учитель. Прочитайте теоретичний матеріал у підручнику про календарно-обрядові пісні зимового циклу і виконайте завдання до нього: виділіть та запишіть правила, проілюструйте їх назвами пісень зимового циклу.
3. Слово вчителя.
Основними святами зимового циклу є Новий рік, Святвечір, Різдво Христове, Щедрий вечір, день Святого Василя та Водохреща. А центральними піснями цього періоду стали колядки та щедрівки. До найкращих християнських свят в Україні належить Різдво. Переддень Різдва – це Святвечір, кутя. За давнім звичаєм вона була ячмінною, бо вирощування ячменю передувало пшениці. Пізніше з’явилася й пшенична кутя.
Ялинку ми запозичили пізніше зі скандинавських країн. А для українців традиційним є дідух. Це останній снопик або пучечок колосків із поля, зібраних наприкінці жнив, так званий “обжинок”.
Стіл застеляли білою скатертиною, під яку батько підкладав сіно (бо ж сіно було в яселках при народженні Христа). В центрі ставили дідуха, а коло нього – кутю. Вона стояла на покуті до вечора. А як засвічувалася в небі перша зірка, родина збиралася в хаті на святу вечерю. Крім куті на столі обов’язково було 12 страв – по числу апостолів: грибні, ягідні, пиріжки з квасолею чи капустою, смажена риба, борщ із рибою та грибами…
Найцікавіший різдвяний обряд – колядування, до якого готувалися заздалегідь. Першими колядували діти з дозволу господарів. Якщо його одержують, то заходять до хати, іноді залишаються під вікнами і починають співати колядки. Насамкінець віншують господарів – бажають здоров’я і заможного життя, просять винагороди.
4. Ідейно-художній аналіз пісень “Нова радість стала”, “Добрий вечір тобі, пане господарю!”.
4.1. Робота в групах.
Учитель. Для роботи об’єднайтесь у групи. Прочитайте колядки, визначте їх тему, основну думку та вжиті художні засоби.
“Добрий вечір тобі, пане господарю!”. Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами. Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці “празники” в наступному році дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.
“Нова радість стала”. Тема: відображення радості людей, бо народився Христос; їх прагнення жити у мирі, щасті та злагоді.
Основна думка: побажання, щоб люди жили в радості і щасті не тільки в кожній родині, а на всій Україні.
4.2. Прийом “Асоціативний кущ”.
Учитель. Підберіть асоціації, що характеризують Різдво, спираючись на тексти колядок.
5. Ідейно-художній аналіз пісні “Засівна”.
5.1. Розповідь учителя.
Цей обряд розпочинався із самого ранку (чи ще з ночі) магічно – символічним ритуалом посівання дворів чи осель, який здійснювався виключно чоловіками або хлопцями. Зерно традиційно сіяли чоловіки, адже це природне призначення кожного представника чоловічій статі – сіяти хліб. Мотив засіву – накликання родючості на полі, в господарстві та в родині.
5.2. Самостійне читання пісні учнями.
5.3. Виразне читання пісні “Засівна” окремими учнями.
5.4. Обмін враженнями про прочитаний твір.
– Що бажає засівальник? Прочитайте.
– Які б ще побажання ви додали до тих, що вже зазначені у творі?
– Від чого залежить людський добробут?
– Чому люди дотримуються обряду засівної?
– Визначте основну думку пісні. (Добробут кожної людини, кожної родини полягає в достатку, здоров’ї, щасливому житті.)
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Гра “Так – ні”.
Учні на поставлене учителем запитання відповідають “Так” або “Ні”.
1. Календарно-обрядові пісні виникли до прийняття християнства. (Так).
2. Русалки були добрими істотами, тому про них складали русальні пісні. (Ні).
3. Купальські пісні виконували під час купання в річці, озері. (Ні).
4. Жниварські пісні виконувалися під час збирання врожаю. (Так).
5. У жниварських піснях прославляються хліборобська праця, земля-годувальниця. (Так).
6. Колядниками називали тих, хто ходив просити щось їстівне. (Ні).
7. Щедрувальники – це господарі, які накривали щедрий стіл своїм гостям. (Ні).
8. У колядках, щедрівках простих селян називали князями, боярами, панами. (Так).
9. Як правило, щедрували ще вдосвіта. (Ні).
10. Вважалося, що вранці першого дня Нового року до хати зайти повинна найстаріша й наймудріша бабуся. (Ні).
11. У колядках прославляли величне народження Христа. (Так).
12. Наші предки вірили в магічну силу обрядових пісень. (Так).
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. “Мистецька вітальня”.
Учні, за бажанням, співають відомі їм колядки.
2. Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів на уроці.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: Виконати ідейно-художній аналіз “Щедрівки”, вивчити напам’ять одну пісню (на вибір учня).
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: скласти запитання за вивченою темою;
– Для учнів достатнього рівня навченості: виконати ілюстрацію до вивчених творів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)