ПІСНІ – СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА – ДУХОВНА СКАРБНИЦЯ ЛЮДСТВА – ВСТУП
Це народна історія, яскрава, сповнена барвистості й істини.”
Вони с пам’ятником минулому.
Микола Гоголь
Особливе місце у фольклорі народів світу посідають пісні, у яких поєдналися особливості словесного та музичного мистецтва. Це твори, призначені для співу, у них знайшли відтворення думки, мрії та почуття людей. Пісенний жанр тісно пов’язаний зі звичаями та обрядами народів. Пісня – вірний супутник людини впродовж її життя. Радість і сум, кохання та історія, життя і смерть, природа і праця – усі ці аспекти людського буття відображені в народних піснях. За словами М. Гоголя, народна пісня – це народна історія, жива, яскрава, сповнена барвами, істина, яка розкриває все життя народу”.
К. Коровін. Північна ідилія. 1886 р.
За змістом народні пісні поділяються на історичні (у них відображено історичні події), обрядові (пов’язані з обрядами та традиціями), календарні (пов’язані з певними природними циклами, календарними датами), ліричні (у яких знайшли відтворення емоції й почуття людей у різні періоди життя, у тому числі колискові, жартівливі тощо) та ін.
За зразком фольклорних пісень письменники стали створювати літературні пісні, багато з яких стали сприйматися як зразки усної народної творчості (вірші Г. Гейне, А. Міцкевича, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся та ін,). Літературний жанр пісні нерідко втрачає музичний супровід, існуючи в суто словесній формі, але музичність притаманна самій формі таких творів.
Пісня (як жанр фольклору) – словесно-музичний твір, призначений для співу, що відображає почуття й переживання людини.
Характерні ознаки пісні;
– настанова на вираження внутрішнього стану особистості, її переживання якоїсь події, людських почуттів;
– емоційність;
– віршована форма;
– повторюваність окремих елементів (наприклад, початку, приспіву тощо);
– виразний ритм;
– музичність звучання;
– проста синтаксична будова (зачин, основна частина, кінцівка).
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Танцюй для татка, моє ягнятко!
Матимеш рибку
І хліба скибку,
Як вернеться човен мій із морів.
Танцюй для татка.
Моє дитятко;
Для татка – танець, для мами – спів.
Матимеш стрічку
І рукавичку,
Бо вже вернувсь мій човен з морів.
(Переклад Володимира Марача)
Кицько моя, кицько моя,
Кігтик сталевий,
Де ти сьогодні була? –
У королеви.
Кицько моя, кицько моя,
Що там робила? –
В залі під кріслом її
Мишку зловила.
(Переклад Володимира Марача)
Співаймо про шість пенсів1,
Що я для вас беріг;
Двадцять чотири зяблики
Ми запекли в пиріг.
Як стали його їсти,
Почувсь пташиний спів;
Таких делікатесів
І сам король не їв.
Король був у скарбниці,
Він рахував там гроші,
А королева в спальні
Купалась у розкоші.
Служниця ж у той час
В саду гуляла боса,
Як зяблик прилетів
І їй склював півноса.
(Переклад Володимира Марача)
Коментарі
У Великій Британії, яка є морською державою, здавна були поширені пісні про моряків, їхні мандри та повернення додому. Британці дуже пишаються тим, що в них править королівська династія. Тому пісні, пов’язані з королевою і королем, діти співають змалку. Пісня про кицьку, яка потрапила до королівського двору, – одна з них.
Пісні про шість пенсів є традиційними в британському фольклорі. Саме шість пенсів подорожуючі завжди брали на щастя, а нареченій їх клали в черевичок на вдале заміжжя. У пісні йдеться і про зябликів, які вилітають із королівського пирога. Насправді, у давні часи був такий рецепт у королівських кухарів, коли на початку застілля на подив усім гостям з пирога вилітали живі птахи.
Робота з текстом
1. Розкрийте основну тему кожної пісні.
2. Які почуття, емоції втілено в цих творах?
3. Знайдіть у піснях повтори.
4. Знайдіть в англійських піснях приклади народного гумору.
1 Пенс – розмінна монета у Великій Британії.
Це народна історія, яскрава, сповнена барвистості й істини.”
Вони с пам’ятником минулому.
Микола Гоголь
Особливе місце у фольклорі народів світу посідають пісні, у яких поєдналися особливості словесного та музичного мистецтва. Це твори, призначені для співу, у них знайшли відтворення думки, мрії та почуття людей. Пісенний жанр тісно пов’язаний зі звичаями та обрядами народів. Пісня – вірний супутник людини впродовж її життя. Радість і сум, кохання та історія, життя і смерть, природа і праця – усі ці аспекти людського буття відображені в народних піснях. За словами М. Гоголя, народна пісня – це народна історія, жива, яскрава, сповнена барвами, істина, яка розкриває все життя народу”.
К. Коровін. Північна ідилія. 1886 р.
За змістом народні пісні поділяються на історичні (у них відображено історичні події), обрядові (пов’язані з обрядами та традиціями), календарні (пов’язані з певними природними циклами, календарними датами), ліричні (у яких знайшли відтворення емоції й почуття людей у різні періоди життя, у тому числі колискові, жартівливі тощо) та ін.
За зразком фольклорних пісень письменники стали створювати літературні пісні, багато з яких стали сприйматися як зразки усної народної творчості (вірші Г. Гейне, А. Міцкевича, Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Олеся та ін,). Літературний жанр пісні нерідко втрачає музичний супровід, існуючи в суто словесній формі, але музичність притаманна самій формі таких творів.
Пісня (як жанр фольклору) – словесно-музичний твір, призначений для співу, що відображає почуття й переживання людини.
Характерні ознаки пісні;
– настанова на вираження внутрішнього стану особистості, її переживання якоїсь події, людських почуттів;
– емоційність;
– віршована форма;
– повторюваність окремих елементів (наприклад, початку, приспіву тощо);
– виразний ритм;
– музичність звучання;
– проста синтаксична будова (зачин, основна частина, кінцівка).
Танцюй для татка,
Моє дитятко;
Танцюй для татка, моє ягнятко!
Матимеш рибку
І хліба скибку,
Як вернеться човен мій із морів.
Танцюй для татка.
Моє дитятко;
Для татка – танець, для мами – спів.
Матимеш стрічку
І рукавичку,
Бо вже вернувсь мій човен з морів.
(Переклад Володимира Марача)
Кицько моя, кицько моя,
Кігтик сталевий,
Де ти сьогодні була? –
У королеви.
Кицько моя, кицько моя,
Що там робила? –
В залі під кріслом її
Мишку зловила.
(Переклад Володимира Марача)
Співаймо про шість пенсів1,
Що я для вас беріг;
Двадцять чотири зяблики
Ми запекли в пиріг.
Як стали його їсти,
Почувсь пташиний спів;
Таких делікатесів
І сам король не їв.
Король був у скарбниці,
Він рахував там гроші,
А королева в спальні
Купалась у розкоші.
Служниця ж у той час
В саду гуляла боса,
Як зяблик прилетів
І їй склював півноса.
(Переклад Володимира Марача)
Коментарі
У Великій Британії, яка є морською державою, здавна були поширені пісні про моряків, їхні мандри та повернення додому. Британці дуже пишаються тим, що в них править королівська династія. Тому пісні, пов’язані з королевою і королем, діти співають змалку. Пісня про кицьку, яка потрапила до королівського двору, – одна з них.
Пісні про шість пенсів є традиційними в британському фольклорі. Саме шість пенсів подорожуючі завжди брали на щастя, а нареченій їх клали в черевичок на вдале заміжжя. У пісні йдеться і про зябликів, які вилітають із королівського пирога. Насправді, у давні часи був такий рецепт у королівських кухарів, коли на початку застілля на подив усім гостям з пирога вилітали живі птахи.
Робота з текстом
1. Розкрийте основну тему кожної пісні.
2. Які почуття, емоції втілено в цих творах?
3. Знайдіть у піснях повтори.
4. Знайдіть в англійських піснях приклади народного гумору.
1 Пенс – розмінна монета у Великій Британії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)