Пісні літературного походження. Ще не вмерла України… П. Чубинського, М. Вербицького – національний гімн нашої держави. Легенда про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею та її зв’язок із Молитвою О. Кониського, духовним гімном України
Мета: ознайомити учнів з особливостями пісень літературного походження, їх авторами; проаналізувати пісню-гімн, звернувши увагу на історію створення цього твору і його призначення; розвивати вміння виразно і вдумливо читати пісні, грамотно висловлювати власні думки про значення національного гімну в житті народу; формувати кругозір, світогляд; прищеплювати почуття пошани до державної символіки, пісні-гімну рідного краю, повагу до митців слова; виховувати любов до Батьківщини, народу, його традицій.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: аудіозапис національного гімну, портрети П. Чубинського, М. Вербицького, О. Кониського, підручник.
Теорія літератури: гімн.
ХІД УРОКУ
I. Організація початку уроку.
Привітання, перевірка стану готовності учнів до уроку.
II. Перевірка домашнього завдання.
1. Конкурс на краще читання учнями колискових пісень.
2. Зачитування окремими учнями створених сенканів про колискову.
III. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок.
Стратегія “Мікрофон”.
– Що називають народною піснею?
– Визначте особливості народних пісень.
– Який існує взаємозв’язок між піснею і настроєм її виконавця?
IV. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів уроку.
1. Слово вчителя.
На попередніх уроках ми ознайомилися з українськими народними піснями. їхні автори невідомі, це – колективне творіння народу. Однак є пісні, які мають своїх конкретних авторів. Це пісні літературного походження, але вони так полюбилися в народі, що багато з них теж стали народними. У цьому і полягає геніальність їхніх творців.
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з піснями літературного походження та їх ідейно-художніми особливостями.
2. Учні записують тему уроку в зошити.
V. Мотивація учіння.
Тризуб, Прапор, Гімн
Казка
Давним-давно жила жінка. І було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї життя. Попідростали і вирішили піти у світ.
От перший син і каже:
– Мамо, піду-но я межи люди, подивлюся на світ.
– Що ж, синку, – відповідає мати, – йди, та пам’ятай рідну домівку, а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями, хай у далекому краї зігріває вона тебе.
Минув час, і завдяки своєму розуму став старший син великим князем. Бо трипроменева корона, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала шлях до кращого життя. Дали першому синові ім’я Тризуб, а знак, що дала йому мати, назвали Гербом.
– Пустіть мене, мамо, світ подивитися, – проситься другий син. Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами син прославляв матір. Одержав середній син імення Прапор.
А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос. І одержав син за свій величний спів ймення Гімн.
VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
До пісень літературного походження належить і пісня-гімн.
Гімн – урочиста пісня на честь держави, героя, яка виконується великими колективами на святах, офіційних прийомах та військових парадах.
(Учні роблять запис до літературознавчого словничка.)
У процесі формування націй і національних держав виникли державні національні гімни як символ державної єдності.
Гімни вперше почали виконуватися в Давній Греції як хвала на честь богів та героїв. Традиція швидко поширилася світом. Гімни почали виконувати під час спортивних змагань, різноманітних свят, офіційних прийомів.
Державним Гімном України є пісня на слова Павла Чубинського “Ще не вмерла України…”, написана 1862 року. П. Чубинський, відомий на той час фольклорист, етнограф, поет, був членом київської організації “Стара громада”, до якої входила національно свідома патріотична інтелігенція. На зібранні цієї організації вперше і прозвучала ця пісня. 1918 року вона виконувалася як гімн Української Народної Республіки, що проіснувала лише рік. За радянських часів пісня “Ще не вмерла України…” була забороненою. Однак українці її не забули й часто виконували таємно, сподіваючись на відродження самостійності своєї держави. Коли Україна стала незалежною країною, то як національний гімн було взято пісню на слова П. Чубинського. Музику до неї написав композитор М. Вербицький. Первісний текст пісні перероблювався автором кілька разів, тому сучасний варіант відрізняється від нього.
2. Робота з підручником.
3. Ідейно-художній аналіз пісні-гімну “Ще не вмерла України…”
3.1. Виразне читання гімну П. Чубинського “Ще не вмерла України…”, прослуховування аудіозапису.
3.2. Бесіда за змістом твору.
– Чому, на вашу думку, гімн має таку назву?
– Якою оспівана в творі доля нашого народу?
– Яких страждань зазнала Україна протягом історії? Хто її поневолював?
– Назвіть відомих вам відважних ватажків у боротьбі за волю рідного краю.
– Згадайте, хто такі козаки. Що вам відомо про них?
– Чому Україна славилась цими мужніми, відчайдушними борцями за її волю?
– Чим Україна приваблювала різноманітних ворогів, які протягом всієї історії намагалися її полонити?
– Як названі українці у творі? (Браття.) Чому?
– Яке основне питання хвилює українців?
– Що дає українцям надію на те, що і їм усміхнеться доля?
– Чому борці за Україну впевнені у святій перемозі?
– Прокоментуйте, як зрозуміти слова з твору: “Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці”?
– Чому негативне за значенням слово “вороги” вживається у зменшувально-пестливій формі?
– Що необхідно зробити для того, щоб ворог не зміг поневолити рідний край?
– А чим ми можемо бути корисними для нашої країни? – Чому, читаючи цей твір, ми хвилюємося і в той же час пишаємося ним?
3.3. Інтерактивна вправа “Літературний пазл”.
Із розрізаних на окремі слова рядків гімну учні у групах складають текст твору. Перемагає група, яка впорається із завданням найшвидше.
3.4. Проблемне запитання.
Учитель. Чому, коли грають гімн держави, громадяни стоять струнко, радіють або навіть плачуть? У яких випадках це можна спостерігати?
4. Слово вчителя.
Народно-церковним гімном України є пісня “Молитва”. Текст її належить письменникові, педагогові, громадському діячеві Олександрові Кониському. Музику до неї написав композитор Микола Лисенко. Її виконують стоячи, урочисто, піднесено, як гімн. Так співають цю пісню і нині, висловлюючи Богові найпотаємніші прохання зберегти Україну для себе і для нащадків.
5. Ідейно-художній аналіз “Молитви” О. Кониського.
5.1. Виразне читання твору вчителем та прослуховування його аудіозапису.
5.2. Бесіда за змістом твору.
– Чому пісня має назву “Молитва”?
– З яким проханням звертаються люди до Бога?
– Чому автор називає Бога великим, єдиним?
– Які відтінки переважають у творі?
– Визначте настрій пісні.
– Чи чули ви коли-небудь виконання цієї пісні в церкві? Що ви відчували при цьому?
5.3. Робота в групах.
Учитель. Для роботи об’єднайтесь у групи. Визначте художні засоби прочитаної “Молитви”.
Звертання: “Боже великий, єдиний…”; Метафори: “Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай”; Епітет: “чиста любов”; Повтори: “Боже, дай… многая… волю”, “світло…”, “Україну…”; Риторичні оклики: “Ти на люд наш зверни!”, “Дай доброго світла!”, “І многая, многая літа!”.
6. Ідейно-художній аналіз “Легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею”.
6.1. Слово вчителя. Про цю пісню складено легенду, прочитай її.
6.2. Самостійне читання учнями тексту легенди.
6.3. Бесіда за змістом твору.
– Кого і чим наділяв Господь Бог?
– Якою у творі зображено дівчинку?
– З яким горем звернулася дівчина-Україна до Всевишнього?
– Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?
– Чим пояснити те, що дівчина-Україна з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?
– У чому значення народної легенди?
– Яка основна думка легенди? (Серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.)
6.4. Завдання “Установи відповідність”.
Учитель. Установіть відповідність, з’єднавши рядки згідно зі змістом легенди.
Французи любов до пісні, поетичність;
Поляки дисципліна і порядок;
Угорці здатність до торгівлі;
Росіяни хист до музики;
Німці владність;
Італійці любов до господарювання;
Українці елегантність і краса.
VII. Узагальнення та систематизація знань.
Інтерактивна гра “Світлофор”.
Учні сигналізують правильну відповідь зеленого карткою, а хибну – червоною.
– Літературні пісні – це пісні про літературу.
– Автором слів гімну “Ще не вмерла України…” є П. Чубинський.
– У перекладі з грецької мови слово “гімн” означає “гучна пісня”.
– Мелодію до пісні-гімну дібрав М. Вербицький.
– У легенді про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею йдеться про те, що українців Бог наділив терплячістю.
– У “Молитві” О. Кониського висловлюється прохання до Бога про добру долю і волю українського народу.
VIII. Підбиття підсумків уроку.
1. Усна рефлексія.
На уроці я…
► дізнався…
► зрозумів…
► навчився…
► найбільші труднощі відчув…
► не вмів, а тепер умію…
► змінив своє ставлення до…
► На наступному уроці я хочу…
2. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів, їх мотивація.
IX. Повідомлення домашнього завдання.
1. Обсяг домашнього завдання для обов’язкового виконання: вивчити напам’ять гімн “Ще не вмерла України…”.
2. Обсяг домашнього завдання для виконання за бажанням:
– Для учнів високого рівня навченості: визначити художні засоби, вжиті у гімні “Ще не вмерла України…”;
– Для учнів достатнього рівня навченості: підготувати повідомлення про січових стрільців.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)