Петровські реформи

Рішучий прорив в економічній, соціальній і політичній галузях був зроблений за Петра I (1689-1725).

У результаті перемоги над Швецією були завойовані береги Балтійського моря, що збільшило обсяг і розширило сферу зовнішньої торгівлі. Були прориті обвідний Ладозький канал і Вишньоволоцький канал, який з’єднує Волгу з Балтійським морем.

У 1700-1704 роках була проведена грошова реформа. В основу був покладений десятковий принцип: рубль – гривеник-копійка. Карбування монет стала монополією держави. Посилився оподаткування. Налічувалося більше 30 різних податків: з судів, з крамниць, з мостів, з переправ, з труб, з лазень і т. д. Були введені збори за здійснення обрядів, пов’язаних з народженням і вступом у шлюб. У 1705 році був виданий указ про податок на бороди. Була встановлена ​​державна монополія на ряд товарів – вино, тютюн, сіль.

За Петра I в Росії була створена потужна регулярна армія, побудований військовий і торговий морський флот, реорганізований державний апарат управління, прискорено розвиток мануфактурного виробництва, розширена зовнішня торгівля, заснована Академія наук, заснована газета “Ведомости”.

Петровські реформи проводилися при пануванні феодального ладу і були спрямовані на його зміцнення. Однак вони об’єктивно сприяли посиленню в Росії нових, буржуазних відносин.

У другій половині XVIII століття протиріччя між феодальними виробничими відносинами та зростаючими продуктивними силами різко загострилися. Феодалізм продовжував панувати, проте в його надрах зародився новий, капіталістичний уклад. Формування капіталізму можна простежити, насамперед, у розширенні сфери товар-но-грошових, розвитку первісного нагромадження капіталу, збільшенні застосування вільнонайманої праці, розвитку капіталістичних мануфактур, соціальне розшарування селянства, активному вкладенні в промисловість капіталів купецтва і заможних селян.

У 1754 році з’явився перший російський банк – Державний позиковий банк. Він складався з двох контор – Дворянського банку і Купецького банку. Дворянський банк кредитував дворян під заставу землі і кріпаків, а Купецький – зовнішньоторговельні операції.

Податковий тягар ще більше зросла. Вперше помітне місце в структурі податків зайняв питний податок – близько 30% доходів. Однак звільнення від сплати податків духовенства і дворянства робило неминучим хронічний дефіцит бюджету.

Для покриття дефіциту уряд емітував (випустило) паперові гроші, так звані асигнації. Вперше вони з’явилися в 1769 році. Також використовувалися внутрішні і зовнішні позики. Внутрішні позики уряд робив у своїх же банках. Перший зовнішній займ був зроблений в Амстердамі в 1769 році, а в кінці XVIII століття займав було вже зроблено стільки, що сплата відсотків за боргами поглинала щороку понад 5% бюджету. У середині XIX століття в Росії почався промисловий переворот, тобто перехід від мануфактур до заснованих на машинній техніці фабрикам. Початок промислового перевороту відноситься до 30-м рокам, а його завершення в найважливіших галузях промисловості – до 80-м рокам. Іншими словами, промисловий переворот почався ще в епоху кріпосного права з його примусовою працею, а завершився в пореформений період.

У першу чергу промисловий переворот стався в галузях зі значним використанням вільнонайманої праці. І першою на шлях промислового перевороту встала бавовняна промисловість. Обсяг випуску продукції і продуктивність праці відразу різко зросли. Наприклад, на першій в Росії бумагопрядільной фабриці – Олександрівської – завдяки застосуванню машин продуктивність праці зросла з 1805 по 1840 рік у 22 рази. Застосування машин в інших галузях промисловості почалося дещо пізніше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Петровські реформи