Петропавлівська фортеця
Петропавлівська фортеця розташована на Заячому острові і є історичним ядром міста. Фортеця була закладена в травні 1703 за планом, розробленим самим імператором Петром I: 6 бастіонів, сполучених куртинами, 2 равеліну, кронверк, спочатку дерево-земляні, в 30 – 40-х і 80-х рр. XVIII століття одягнені каменем.
Петропавлівська фортеця була побудована як оборонна споруда, але вона жодного разу за свою історію не виконувала свої основні функції. Протягом двох століть фортеця служила політичною в’язницею. Одним з перших ув’язнених похмурих казематів фортеці став царевич Олексій, син Петра I. У в’язниці Петропавлівської фортеці була заточена знаменита княжна Тараканова, яка видавала себе за дочку імператриці Єлизавети Петрівни і претендувала на російський престол. В бастіонах Петропавлівської фортеці були заточені керівники та учасники повстання декабристів, організатори замаху на імператора Олександра II, письменники Микола Чернишевський, Максим Горький і багато інших. В’язниця славилася тим, що з неї неможливо було бігти: за всі її історію з неї не було скоєно жодного втечі.
Ансамбль Петропавлівської фортеці включає Комендантська і Інженерний будинку, Артилерійський цейхгауз, Монетний двір, Головне казначейство, Ботний будиночок, гаупвахте та інші історичні споруди. Особливе місце в ансамблі фортеці займає Петропавлівський собор, побудований в 1713-1733 роках за проектом Трезини на місці дерев’яної церкви, закладеної в ім’я апостолів Петра і Павла.
Соборна дзвіниця, що складається з ярусів, увінчана позолоченим шпилем, на верхівці якого знаходиться ангел з хрестом. Чудово і внутрішнє оздоблення храму. У центрі залу розташований іконостас у вигляді арки, виготовлений в 1722-1726 роках московськими майстрами під керівництвом І. П. Зарудного з липового дерева. В іконостасі поєднуються ікони і фігури святих. У тому ж стилі – стилі московського бароко – виконана і вівтарна покров, що розташовується на різьблених колонах.
Крім кафедрального собору, Петропавлівський собор Петербурга виконував функцію Імператорської усипальні. Тут покоїться прах всіх російських імператорів, від Петра I до Олександра III, включаючи імператрицю і деяких великих князів. В усипальниці знаходиться 60 могил, кожна з них представляє собою бетонний склеп глибиною 3,2 метра, а також встановлений вівтар з іконостасом, панахиди в якому служили лише в присутності членів імператорського прізвища. У 1906 році на схід від Петропавлівського собору була споруджена Великокнязівська усипальниця, оскільки в самому соборі всі можливості для поховань були вичерпані. У 1999 році в західній частині усипальниці храму упокоївся прах убієнного царя-мученика Миколи II і членів його сім’ї.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)