Петербурзький період: “Основа”, смерть Шевченка
Кінець 1850-х – початок 60-х XIX ст. в російсько-українських відносинах, мабуть, найпродуктивніший час. Напередодні скасування кріпосного права Росія перебуває в світлих надіях і “радісною метушливості” . У Петербург повертаються із заслання братчики. Куліш з’являється тут раніше за інших. Він допрацьовує Чорна рада, що став першим романом в українській літературі. У 1857 відкриває власну друкарню, де видає українські книги – “Записки о Южной Руси”, нові видання Котляревського і Квітки, свою Граматику української мови для народних шкіл, збирається переводити і випускати європейських авторів, складає і випускає літературний збірник Хата з текстами сучасних авторів, серед яких – перша українська філософська лірика Якова Щоголева (1824-1898), “ніжні” оповідання з народного життя Марка Вовчка (Марії Маркович), близькі “тургеневскому” письма, та ін
У 1858 до Петербурга повертається і сходиться з колом журналу “Сучасник” Тарас Шевченко. Тепер скрізь його приймають із захопленням. У 1859 професором Петербурзького університету стає Костомаров, що продовжує розвивати ідею слов’янської федерації.
У січні 1861 Куліш і Костомаров починають випускати двомовний журнал “Основа” – перший український журнал загальноросійського значення. Тут публікуються “етнографісти” : Марк Вовчок і байкар Леонід брили (1827-1893); Степан Руданський (1830-1873) зі своїми веселими анекдотами і Данило Мордовець (1830-1905), які пізніше з Ц. Беліловскім стали карикатурними персонажами української літератури (“білило-мордовщіна” ). Співпрацюють з журналом і радикальніші автори – Анатолій Свидницький (1834-1871), який написав трагічну повість про життя неіснуючого семінариста Люборацький; галичанин Олександр Кониський (1836-1900). До середини 1862 позбавлена ясною естетичної або хоча б політичної концепції “Основа” через нестачу передплатників опиняється на межі фінансового краху, і в жовтні виходить останній номер журналу.
10 березня 1861 вмирає Шевченка, і його похорон стають однією з найяскравіших подій першого року “вільної” Росії після скасування кріпосного права.
Уряд у цей час краще, ніж коли б то не було, ставиться до ідеї підтримки української мови. Маніфест 19 лютого велено перекласти українською. Київський і катеринославські губернатори видають свої промови до народу на двох мовах. Багато українського матеріалу друкується в “Губернских Відомостях” . Восени 1859 в Києві відкриваються перші в Росії україномовні недільні школи. У 1861 там же починає видаватися українською Новий Заповіт у перекладі Пилипа Морачевського. У тому ж році Міністерство народної освіти (міністр А. В. Головнін) залучає Костомарова до Комісії з підготовки реформи освіти, і за його пропозицією в київському освітньому окрузі починають відкриватися в селах україномовні початкові світські школи. Для підготовки вчителів у Києві відкривають Тимчасову педагогічну школу. У 1861 видається Буквар Шевченка, в 1862 друкується підручник арихметику або щотніця Мороза, виходить перше шкільне видання Басен глибовий.
Related posts:
- Часопис Основа “Основа” – щомісячний український літературно-науковий часопис, виходив у Петербурзі з січня 1861 по жовтень 1862. Вийшло 22 номери. Матеріали друкувалися українською та російською мовами. Ініціаторами створення журналу були колишні кирило-мефодіївці П. Куліш, М. Костомаров, В. Білозерський (редактор),які у програмній заяві визначили головне його завдання – “всебічне і безпристрасне дослідження південно-руського краю”. Журнал мав розділи: художня […]...
- ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ПЕРІОД В БІОГРАФІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКО Юний Шевченко прийшов 1831 року до Петербурга пішки, подолавши разом з іншими кріпаками Енгельгардта сотні верст глибокими снігами Прибалтики й російської Півночі. Від сурової зими 1831 року почалося його тривале столичне життя, сповнене боротьби за існування, незгасного бажання стати вільним, вивчитися на професійного художника. Підстав для відчаю на той час у Тараса було досить, але […]...
- Основа “Основа” – II – відновлений у 1993 журнал “Основа” завдяки сприянню Конгресу українських націоналістів. Редколегія, яку очолив В. Ілля, заявила, що має на меті не тільки “гідно продовжити, власне, засвідчити неперервність культурної традиції, а й вийти на нові обшири у відповідності з важливістю тих історичних завдань, які стоять перед нашою нацією”. Часопис знайомить читача передовсім […]...
- БЕСІДА-РОЗПОВІДЬ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО” І ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА “ТЕЧЕ ВОДА З-ПІД ЯВОРА”. РОБОТА З ДИТЯЧОЮ КНИЖКОЮ – БУКВАРНИЙ ПЕРІОД (ПРОДОВЖЕННЯ) Мета: розказати учням про Тараса Шевченка; формувати навички виразного читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати любов до читання. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. Спить старий сердитий сом, Сому сниться сьомий сон. Сонце пестить поплавок, Сом сопе на весь ставок. 2) […]...
- НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКА – МИКОЛА НЕКРАСОВ – 10 КЛАС Ні, не сумуйте, скажу я по щирості! Випадок трапився трохи не бажаний. Гине дочасно від божої милості Краю російського син її вражений. З часу дораннього молодість трудная, Пристрастів повна, надій і захоплення… Смілі промови, борня безрозсудная, Довгі по тому часи поневолення… Все йому знане: тюрма петербурзькая, Допит, заслання, жандармів люб’язності, Сині, безкраї степи оренбурзькії, Грати […]...
- Історична основа поеми Т. Шевченка “Гамалія” Т. Шевченка ще з дитинства цікавила і захоплювала історія героїчного минулого українського народу, а особливо його боротьба проти турецько-татарських загарбників. Ніхто з поетів не оспівав так натхненно “козацьку славу”, як Тарас Шевченко. Козацьку мужність відтворив поет у віршах та поемах “Тарасова ніч”, “Іван Підкова”, “Гамалія” та інших. Історія нашого народу знає немало імен відважних козаків-запорожців, […]...
- Постать Т. Шевченка в оцінюванні критиків ХІХ – ХХ століть – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка Життям і світоглядом Т. Шевченка цікавилися ще його сучасники, проте робота над висвітленням значення його поетичної спадщини набула систематичного наукового характеру вже після його смерті. Перш за все писали про нього спогади, вивчали й пояснювали його листування та щоденник (“Журнал”) його найближчі друзі – М. Костомаров (“Воспоминание о двух малярах”, “Слово над гробом Т. Шевченко”), […]...
- Патріотичні мотиви творів Т. Шевченка, їхній героїчний пафос, зображення в них історичного минулого. Іван Підкова. Зміст твору, історична основа Мета: ознайомити учнів зі змістом поеми “Іван Підкова”, розкрити історичну основу твору, розвивати вміння робити ідейно-художній аналіз твору, пояснити особливості вживання художніх засобів для розкриття змісту поеми; розвивати пам’ять, мовлення, логічне мислення учнів, удосконалювати навички виразного осмисленого читання; виховувати почуття патріотизму, повагу до історичного минулого українського народу. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: […]...
- Тести для самоконтролю – Діяльність та доля Кирило-Мефодіївського братства у контексті життя і творчості Тараса Шевченка 1. Хто із дослідників творчості Т. Шевченка вперше поставив поета на один рівень із Пушкіним і Міцкевичем та відзначив його народність: А) П. Куліш; Б) М. Костомаров; В) І. Франко; Г) М. Драгоманов? 2. Хто із науковців довгий час очолював Наукове товариство імені Т. Шевченка і започаткував видання “Записок наукового товариства ім. Т. Шевченка”: А) […]...
- Журнал Основа та його автори – М. Костомаров і П. Куліш у літературному процесі 1-ї половини ХІХ століття Українська література XIX століття – 2016 Після розгрому Кирило-Мефодіївського братства літературне життя відновилося нескоро, лише десь близько 1858 року, коли в Петербурзі почали збиратися колишні братчики та організувалася їх ціла громада (Т. Шевченко, М. Костомаров, Оп. Маркович, В. Білозерський та інші). Тоді ж постало питання про власний друкований орган, дозволу на який почав домагатися П. […]...
- Шкільний твір на тему – Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
- М. О. Некрасов. Поезії “Трійка”, “На смерть Шевченка”. Поетичне новаторство автора, поєднання поезії з прозою, наближення поетичної мови до розмовної інтонації; перегуки з Шевченком – ТРАДИЦІЇ ТА НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – II ПОЛОВИНИ XIX ст. – ІI семестр Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст та значення поезій Некрасова, його новаторство; розвивати навички аналізу ліричних творів, уміння обгрунтовано доводити свої судження; виховувати почуття гуманізму, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, збірки його творів, ілюстрації до них; аудіо-записи. Тип уроку: комбінований. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності Учитель. У кожного народу є вірні […]...
- “ГРАНАТОВИЙ БРАСЛЕТ” – ГІМН “СИЛЬНОМУ, ЯК СМЕРТЬ, КОХАННЮ”. ЖИТТЄВА ОСНОВА ТВОРУ, ПРОТИСТАВЛЕННЯ В ОПОВІДАННІ СПРАВЖНЬОГО КОХАННЯ БАНАЛЬНИМ ВЗАЄМИНАМ МІЖ ЧОЛОВІКОМ ТА ЖІНКОЮ, МОРАЛЬНИЙ І СИМВОЛІЧНИЙ СЕНС ЗАГИБЕЛІ ЖЕЛТКОВА, СИМАВОЛІКА ГРАНАТОВОГО БРАСЛЕТА, РОЛЬ БІБЛІЙНИХ ЦИТАТ У ТВОРІ – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст Мета (формувати компетентності): предметні (навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; мислення); ключові (уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак та зацікавленість читанням, світогляд). Тип […]...
- Микола Васильович Гоголь. Петербурзький етап життя і творчості письменника – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: розширити уявлення про життєвий та творчий шлях письменника, визначити вплив української культури на розвиток його творчості, розкрити своєрідність творчого шляху і протиріччя духовного світу письменника; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати патріотизм, інтерес до історичного минулого і культурної спадщини нашого народу; формування ключових […]...
- РЕАЛЬНА ОСНОВА ФОЛЬКЛОРНОГО РОМАНТИЗМУ В ЗБІРЦІ М. В. ГОГОЛЯ ВЕЧОРИ НА ХУТОРІ БІЛЯ ДИКАНЬКИ – Тези робіт Герасимчук Мар’яна Володимирівна Учениця 10 класу Хмельницького обласного спеціалізованого ліцею-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки Предмет дослідження – новаторство М. Гоголя у висвітленні української тематики: введення оповідача та розкриття реального підгрунтя фольклорного романтизму письменника. Метою роботи є вивчення ролі фольклорного матеріалу у відтворенні національних особливостей українського народу у річищі європейського романтизму. Завдання роботи: – визначити […]...
- М. В. Гоголь. Петербурзький етап життя і творчості письменника. Ревізор. Творча історія п’єси Мета: (формувати компетентності): предметні (розширене уявлення про життєвий і творчий шлях М. В. Гоголя; уміння визначати вплив української культури на розвиток його творчості, своєрідність творчого шляху і протиріччя духовного світу письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення й аналітичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; патріотизм; інтерес і повагу до історичного минулого та культурної спадщини cвого […]...
- Основ’яни про творчість Т. Шевченка Помітним національно-культурним осередком українців у середині ХІХ ст. став петербурзький часопис “Основа” (1861-1862), редагований кирило-мефодієвцем В. Білозерським. У роботі журналу взяли участь Т. Шевченко, П. Куліш, М. Костомаров, а з нових авторів – О. Кузьменко, Марко Вовчок, Д. Мордовець, Л. Глібов, Ганна Барвінок, О. Кониський, С. Руданський, О. Стороженко та інші. Основною проблемою для часопису […]...
- Мова – основа духовного життя народу України Мова – основа духовного життя народу, втрата її, як сказав великий український письменник Панас Мирний, “смерть для його душі”. Як нам відомо, немає жодного суспільства, яке б не знало мови, яке б не володіло цим найважливішим засобом людських відносин; нею постійно користуються люди в своїй трудовій діяльності, спрямованій на досягнення певної мети; без мови не […]...
- Петербурзький сфінкс: опис породи Поєднавши одну з небагатьох аборигенних російських кішок – донського сфінкса з орієнтальної кішкою, фелинологи вивели нову породу і назвали її ” петерболд “, або ” петербурзький сфінкс”. Це сталося в 1994 році в Санкт – Петербурзі. В даний час порода визнана американськими та європейськими фахівцями, а незвичайні голі істоти вже встигли завоювати любов багатьох. Незважаючи […]...
- ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА “НАЙКРАЩИЙ ДОКАЗ ВЕЛИКОЇ ГЕНІАЛЬНОСТІ ШЕВЧЕНКА” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Максим Рильський Тарас Шевченко все життя низько схиляв голову перед українською жінкою. Біль і гнів за скалічені жіночі долі виливався в пекучі рядки звинувачень, трепетні слова любові, гіркі сльози співчуття. Усьому світові прагнув він розповісти […]...
- Черниговский листок “Черниговский листок” – щотижнева літературно-громадська газета, що виходила 1861-63 українською і російською мовами в Чернігові. Видавцем-редактором був Л. Глібов, якому належала і значна частина байок, ліричних поезій українською і російською мовами, оповідань, нарисів, фейлетонів, театральних рецензій, передових статей та ін. Серед найдіяльніших авторів були П. Куліш (поезія, проза, наукові розвідки), О. Кониський (поезія, статті, нариси, […]...
- Період статевого дозрівання, підлітковий період Лікарі, психологи, педагоги стверджують, що період від 12 до 18 років є найскладнішим і найвідповідальнішим у житті людини. У цей період людина інтенсивно розвивається як фізично, так і фізіологічно, а також здійснюється активне самопізнання, самоствердження і формування особистості. Цей період характеризується як період статевого дозрівання. Період статевого розвитку – пубертатний – тісно пов’язаний з діяльністю […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
- КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – національний університет зі статусом самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу, провідний, один із найстаріших і найбільших наукових, культурно-освітніх центрів країни. Заснований царським указом від 8 листопада (за старим стилем) 1833 р. на основі Кременецького (Волинського) ліцею з м. Кременець у складі двох факультетів – філософського (з двома відділеннями – […]...
- Зоря “Зоря” – літературно-мистецький журнал, що “виходив на початку 1906 у Москві українською мовою (редактор – І. Оппоков). Тут з’явилися публікації творів І. Франка, Христі Алчевської, О. Коваленка, П. Куліша, М. Старицького, стаття Б. Грінченка “Перелицьована “Енеїда” на селі”, початок “Практичного курсу для вивчення української мови” А. Кримського, українські народні легенди у записах В. Короленка, а […]...
- Історична тема у творчості Т. Шевченка – ПРАКТИКУМ 1. Історична основа поеми “Гайдамаки”, особливості художнього осмислення української історії. Джерела твору. 2. Характеристика образів поеми “Гайдамаки”, засоби їх творення. 3. Жанрово-композиційні особливості поеми “І мертвим, і живим…”. 4. Послання “І мертвим, і живим…” – сатиричне викриття закомплексованості малоросійства. 5. Проблематика поеми “І мертвим, і живим.”. Завдання: 1. Вивчити напам’ять уривок з поеми “Гайдамаки”: розділ […]...
- ГРОМАДИ ГРОМАДИ – осередки української інтелігенції другої половини XIX – початку XX ст., яка в умовах Російської імперії консолідувалася навколо ідеї національного відродження й вела українознавчі дослідження. Виникли громади наприкінці 50-х – на початку 60-х років у Петербурзі та в різних містах України. У Петербурзі такий культурологічний гурток складала редакція “Основи”, у Києві громаду утворили професори […]...
- Короткий зміст Олдінгтон “Смерть героя” Події роману відбуваються в 1890-1918 роки. Автор заклав в рядки свої спогади про своє однолітки, офіцера, який загинув в кінці війни у Франції. Уінтерборн думав, що якщо він загине, то величезне горе переживуть його сім’я, батько, мати, дружина і коханка, але цього не сталося. Для матері це був привід розіграти страждальницю, а батько і так […]...
- Вечерниці “Вечерниці” (“Літерацьке письмо для забави і науки”) – перший тижневик галицько-буковинських народовців. Виходив у Львові з лютого 1862 по червень 1863 (всього вийшло 16 номерів) за редакцією Ф. Заревича і М. Шашкевича. Проголошуючи самостійність і єдність українського народу, розділеного політичним кордоном, журнал відстоював потребу створення єдиної національної культури на народній основі. Послідовно популяризував кращі здобутки […]...
- СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ – СЕРБСЬКА НАРОДНА БАЛАДА “СМЕРТЬ МАТЕРІ ЮГОВИЧІВ” Милий Боже, що за дивне диво! Ой зібралось військо на Косові, А в тім війську Юговичів дев’ять, А десятий Юг-Богдан поважний. Молить бога Юговичів мати, Щоб він дав їй очі соколині, Та ще й білі крила лебедині, Пролетіти на Косове рівне1 І побачить Юговичів дев’ять, Десятого – батька Юг-Богдана. Як молила, вимолила в Бога: Дав […]...
- ФРАНЦУЗЬКИЙ СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ ГЕРОЇЧНИЙ ЕПОС. “ПІСНЯ ПРО РОЛАНДА”. ІСТОРИЧНА ОСНОВА ТВОРУ Й ПОЕТИЧНЕ ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ В НЬОМУ РЕАЛЬНИХ ПОДІЙ – СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Мета: ознайомити учнів із основними відомостями про героїчний епос “Пісня про Роланда”, проаналізувати приклади історичної правди та вигадки у творі; розвивати навички конспектування, аналізу художнього тексту; виховувати інтерес до історичного минулого народів світу. Обладнання: повний текст твору “Пісня про Роланда” в перекладі В. Пащенка та Н. Пащенко, ілюстрації до твору з його середньовічних видань, репродукції […]...
- Контрастивно-альтернативна основа вивчення української лексики учнями-білінгвами Двомовність – питома ознака мовної ситуації в Україні протягом не одного десятиліття. Користування двома мовами в житті значної частини населення ставить перед учителями ряд суттєвих завдань, які стосуються не тільки проблеми культури мовлення, але й проблеми змісту шкільного курсу української мови, методів і прийомів роботи вчителя-словесника. Проблема навчання споріднених мов грунтується на дослідженні мовних контактів […]...
- Перше повернення Т. Г. Шевченка на Україну Великою була моральна стійкість і сила революційного духу поета. Коли у 1857 році Шевченка, немолоду вже, змучену засланням людину, було звільнено, він написав у своєму щоденнику: “Мне кажется, что я точно тот же, что были десять лет назад. Ни одна черта в моем внутреннем образе не изменилась. Хорошо ли это? Хорошо”. Людина на десять років […]...
- Тарас Шевченко. Садок вишневий коло хати. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Виразне читання творів Т. Г. Шевченка Мета: продовжити ознайомлення учнів з поезіями Т. Шевченка, навчити відтворювати настрої пейзажної лірики; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; виховувати почуття прекрасного. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, репродукція картини Т. Шевченка “Селянська родина”; запис пісні “Родина” (слова В. Крищенка, муз. О. Злотника), запис романсу “Садок вишневий коло хати…”, мультимедійні […]...
- ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ ЕТАП ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ВАСИЛЬОВИЧА ГОГОЛЯ. ТВОРЧА ІСТОРІЯ П’ЄСИ ГОГОЛЯ РЕВІЗОР – РЕАЛІЗМ Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Гоголя в петербурзький період його біографії, історією створення комедії “Ревізор”, обговорити роль України в житті письменника; розвивати творчі здібності, вміння працювати в групі, самостійно готувати проект, виступати перед аудиторією, складати тези; прищеплювати інтерес до особистості та творчості Гоголя, виховувати патріотизм. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати про […]...
- Київ “Київ” – літературно-художній та громадсько-політичний журнал, орган СПУ і Київської письменницької організації. Виходить із січня 1983 у Києві. Головним редактором був В. Дрозд, з 1986 – П. Перебийніс. Популяризує твори вітчизняної літератури, друкує публіцистичні, критичні, культурно-мистецькі матеріали, статті з народознавства, історії України і Києва, української культури, хроніку з життя української діаспори. На сторінках журналу у […]...
- Літературний період, або Літературна доба (епоха) Літературний період, або Літературна доба (епоха) – фрагмент історико-літературного процесу, окреслений певними вирішальними моментами в історії літератури (у зв’язку чи поза зв’язком з епохальними моментами історії краю), котрі виразно відрізняють його від попереднього і наступного (позитивістський, або реалістичний, Л-п. від модерністського тощо). Л-п. – вихідне поняття в історико-літературній періодизації. Характеризують Л-п. його ознаки: літературні напрями […]...
- Народнопоетична основа художньої мови новели Марка Черемшини “Туга” О. Медведева, Здобувач кафедри Дніпропетровського національного університету Я виріс серед співанок, казок та сопілок, вдихав їх в себе і видихав ними. М. Черемшина Про вплив на творчість Марка Черемшини народнопоетичної традиції неодноразово згадують дослідники. Так, В. Лесин у статті “Письменник-реаліст” відзначає, що “Марко Черемшина написав небагато оповідань, але вони мають велике пізнавальне і мистецьке значення. […]...
- Смішне – як основа творчості Остапа Вишні План 1. “Уродженець краю, де завжди було в шані гумористичне слово” (У. Дузь). 2. “Моя автобіографія” – твір, який має кілька мистецьких пластів” 3. Українська ментальність у творчості О. Вишні (гумореска “Чухраїнці”). 4. Засоби комічного в “Зенітці” 5. Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Сатирично-гумористичні твори розходяться нині надзвичайно швидко. Веселу книжку […]...
- “РІДНА МОВА – ЖИТТЯ ДУХОВНОГО ОСНОВА” – твір з української літератури Мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, […]...