“Перські листи” (Монтеск’є): опис і аналіз роману
“Перські листи” ( “Lettres persanes”) – роман в листах Шарля Луї де Монтеск’є, французького письменника-просвітителя. Роман завершений в 1721 р і тоді ж вперше анонімно опублікований в Амстердамі. Потомствений дворянин, який успадкував від діда посаду голови міського парламенту, Монтеск’є в 1717-1721 рр. займався науковими дослідженнями в Академії м. Бордо, вільний час приділяючи створення свого епістолярного твору.
“Перські листи” – перший художній твір Монтеск’є, в якому відображені соціально-філософські погляди автора, в подальшому використав для їх викладу форму трактату. Роман став етапом у формуванні просвітницької ідеології, найбільш повно і цільно вираженою в трактаті “Про дух законів” (1748 г.), що став плодом багаторічної роботи письменника-вченого.
В “Перських листах” Монтеск’є звертається до східної тематики, що увійшла в моду у Франції початку XVIII в. завдяки багаторічній (1704-1717 рр.) публікації перекладу “Тисячі і однієї ночі”. Тоді ж з’являються і пофарбовані східним колоритом твори сучасних йому авторів ( “Подорожні нотатки” Таверні і Шардена, 1711 г; “Серйозні і комічні розваги сіамця в Парижі” Дюффені, 1707 р. Та ін).
Епістолярний роман Монтеск’є складається з 161 листи; листування ведеться між двома персами, що відправилися в Париж: багатим, але пойняла немилість Узбеком, його супутником Ріка і їхніми співвітчизниками в Європі і на батьківщині. Листи з Персії повні азіатської екзотики, вони описують нелюдський, жорстокий, повний чвар і інтриг світ гарем, що представляється європейцеві втіленням дикості і варварства. Пристрасні визнання численних дружин Узбека, трагедія однієї з них – Роксани – і доноси головного євнуха про заворушення в гаремі наводили сучасників на роздуми про історичну безперспективність деспотії як форми правління.
Велика частина листів (з 24 по 147) присвячена опису паризького життя 1711-1720 рр., Яку побачив “з боку”, очима іноземців, носіїв інших звичаїв, іншої культури. Такий літературний прийом дозволяв Монтеск’є наситити “Листи” кумедними сценками і комічними непорозуміннями, приписавши персам свої власні погляди на ряд гострих, актуальних проблем і філософських питань. “Диким” вихідцям зі Сходу здаються безглуздими і дивними звичаї “цивілізованого” Парижа, і автор змушує їх піддавати критичному аналізу спосіб життя аристократії і простолюду, громадські інститути: армію, закони, церква. Перси зачіпають в своїх листах теми розлучення і рабства в колоніях, всевладдя папи римського і моральності селян, їх турбує скорочення населення Франції, вони мріють про справедливе суспільство з процвітаючою економікою і задоволеним народом, на чолі з освіченим, що піклується про своїх підданих монархом.
Широке коло поставлених Монтеск’є в цій книзі проблем, глибина їх соціально-критичного і філософського осягнення виводять “Перські листи” далеко за рамки нравоописательного роману (Лесаж і ін.), Характерного для першої половини XVIII ст.; в літературному творі автор вперше робить спробу осягнення “природи речей”, виявлення об’єктивних закономірностей розвитку шляхом протиставлення і порівняння культур Заходу і Сходу. Багато ідей Монтеск’є згодом були розвинені Вольтером, Дідро та іншими французькими просвітителями.
“Перські листи” Монтеск’є мають і самостійне літературне значення, їх автор надав досконалість епістолярного жанру і сприяв його поширенню; витончені, пронизані живий іронією послання персів стали зразком стилю: під їх впливом створені такі значні твори, як “Небезпечні зв’язки” Шодерло де Лакло і “Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо. “Листи” внесли вклад і в розвиток французької еротичної літератури: відвертість хтивих листів з гарему служила доказом захисту на процесі, порушену проти Флобера в 1857 р, коли автору “Мадам Боварі” були пред’явлені звинувачення в порнографії.
Незважаючи на велику кількість критичних робіт, присвячених цим твором, західні дослідники досі не дали однозначної відповіді на питання про те, що саме мав на увазі Монтеск’є під “секретної ланцюгом”, нібито що зв’язує розрізнені послання в єдине ціле; майбутнім дослідникам творчості письменника-просвітителя треба буде розв’язати цю важливу проблему.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)