Перші середньовічні замки

Вони величні і таємничі, середньовічні замки змушують згадати дитячі казки про прекрасних принцес і відважних лицарів і одночасно розбурхують нашу фантазію легендами про духів і привидів, до сих пір блукаючих по їх темних коридорах. Магія минулого завжди вабила людей з усього світу, тому туристи шикуються в чергу, щоб своїми очима їх побачити і створити в уяві власну легенду про загадкову життя середньовіччя.

Найперші середньовічні замки більше нагадують собою фортеці, оточені ровами і захисними спорудами, оскільки основне їх призначення полягало саме в охороні мешканців від зовнішньої агресії. Головне, що об’єднує всі замки тієї епохи, це їх, так званий, функціонал. Замки часто встановлювалися на височинах, що давало можливість здійснювати огляд місцевості на великі відстані, щоб вчасно помітити ворога і в цілому контролювати ситуацію навколо. Вони повинні були мати власне джерело води на випадок облоги, таємні підземні ходи і численні перешкоди на підступах. Зазвичай потрапити в замок можна було через міст, перекинутий через великий рів. При необхідності міст піднімався і закривав собою центральні ворота.

Чим багатше був господар замку, тим більша кількість людей жило на його території. Одну з найважливіших позицій в забезпеченні безпеки займали стражники. Цілодобово вони здійснювали огляд, контролювали входи і стежили за всіма, хто наближався до фортеці. Бажаного гостя стража пропускала, опускаючи перед ним міст і відкриваючи ворота, для всіх інших вхід всередину би закритий. У випадках агресії або за велінням господаря, стражники могли випустити стріли по несподіваним відвідувачам, обстріляти їх з арбалетів або навіть вилити чан киплячій смоли, в загальному, для захисту і оборони використовувалися всі доступні в середньовіччі кошти.

Ще одним неодмінним атрибутом перших замків були їх огородження. Найчастіше територія фортеці обносилася височенними парканами, іноді і в два ряди. Традиційно паркани були виконані з міцного каменю, з деякими отворами, з яких варта могла здійснювати оборонні дії. Крім цього моги бути споруджені дерев’яні огорожі з гострими заточеними кінцями на зразок колов, що значно ускладнювало процес потрапляння всередину.

Часом власники перших замків влаштовували так звані Цвінгер – це простору, що утворилися між двома стінами, якими оточений замок. Ворог, не підозрюючи про подібну подвійний захист, робив спроби подолати зовнішній паркан, в результаті чого опинявся в Цвінгері вже без необхідних пристосувань як для того, щоб піднятися на другий, так і для того, щоб вибратися назовні. Тому він ставав легкою здобиччю захисників фортеці.

Часто можна зустріти невеликі виступаючі вежі, розташовані по периметру огорожі фортеці. Крім декоративної функції, такі вежі також грали свою роль в захисті замку. Завдяки своїй конструкції, вони дозволяли закріпитися там солдатам і вести з однієї точки обстріл в різних напрямках.

Внутрішня територія замку була двір з розміщеними там господарськими будівлями і житловими приміщеннями. Неодмінними атрибутами були центральна вежа і колодязь. Якщо в фортеці з яких-небудь причин не можливо було встановити колодязь, тоді споруджувалася конструкція на зразок сучасної цистерни, куди потрапляла і накопичувалася дощова вода. Природно, що в такій системою водопостачання питання особистої гігієни жителів замку залишав бажати кращого.

Центральна вежа виконувала одразу кілька функцій. В першу чергу, вона являла собою не стільки житлові приміщення, скільки простір для ведення спостережень на довгі відстані. І тільки лише в разі нападу ворога і прориву його крізь всі загородження всередину фортеці, її мешканці мали можливість сховатися в самій вежі. Це здійснювалося завдяки таким її особливостям. По-перше, стіни споруди були настільки товстими і міцними, що їх практично неможливо було зруйнувати. По-друге, вхід до вежі зазвичай розташовувався на деякій висоті і був дуже вузьким. Тому після укриття можна було прибрати провідну до входу сходи і щільно забарикадуватися зсередини, що давало можливість витримати тривалу облогу. Крім рятівних і оборонних функцій, вежа часто використовувалася під тюремні приміщення, а частина її виступала в ролі складу для провізії.

Природно, що крім військових дій мешканці середньовічних замків вели звичайне для того часу життя, тому внутрішній устрій території мало ряд необхідних пристосувань для господарських потреб, а також площі для дозвілля. Найчастіше в межах фортеці встановлювався власних храм, який могли відвідувати віруючі без необхідності вибиратися заради цього в місто.

Згодом, коли смутні часи залишилися позаду, замки стали перетворюватися в справжні палаци, з садами і терра


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Перші середньовічні замки