Періоди внутрішньоутробного розвитку плода
Розвиток зародка починається з запліднення яйцеклітини. З плідного яйця в порожнині матки формується зародок. Вагітність триває в середньому близько 270 днів, тобто приблизно 10 місячних місяців. Починають відлік вагітності з першого дня останнього менструального циклу у жінки.
Ембріональний розвиток плода проходить кілька періодів. Термінальний, або власне зародковий, період (від моменту запліднення клітини) триває близько одного тижня. Потім настає період імплантації яйцеклітини, тривалість якого близько 2 діб. У цей період 50-70% яйцеклітин не розвивається, так як шкідливі (тератогенні) фактори викликають внутрішньоутробну патологію, несумісну з життям.
Наступний ембріональний період розвитку плоду триває 5-8 тижнів. Розвиток зародка триває за рахунок поживних речовин жовткового мішка. У цей період закладаються всі органи і системи ембріона. Тому шкідливі фактори, як екзогенні, так і ендогенні, призводять до розвитку ембріопатій – грубих анатомічних і диспластичних вад розвитку. Оскільки в цей час частота впливу шкідливих факторів на ембріон особливо велика, ембріональний період внутрішньоутробного розвитку називають критичним.
За ембріональним слідує неофетальний період тривалістю близько 2 тижнів, який характеризується початковим етапом розвитку плаценти.
До цього часу закінчується формування більшості внутрішніх органів (крім центральної нервової та ендокринної систем). Запорукою подальшого нормального розвитку ембріона – плода є правильне формування плаценти.
В акушерстві прийнято перші 3 місяці вагітності виділяти, як найбільш небезпечні з точки зору впливу на плід несприятливих факторів (генні та хромосомні аномалії, хвороби матері), що приводять до викиднів, внутрішньоутробної смерті плоду або народження дитини з вадами розвитку, несумісними з життям.
Період з 12 – го тижня і до народження характеризується тим, що розвиток плода забезпечується за рахунок плацентарного кровообігу (гемотрофне харчування). Цей період поділяють на два етапи. Перший етап з 9-12-й по 28-й тиждень характеризується інтенсивним зростанням і тканинною диференціацією органів плоду. 11-12-й тижні маса його становить 14 г, а довжина 7,5 см, а до кінця першого триместру вже можна визначити стать плоду.
До кінця другого триместру (до 28 – го тижня гестації) у плода з’являються перші ознаки функціонування органів і систем; маса тіла становить близько 1000 г, а довжина 35 см.
- На 1-му тижні ембріонального розвитку плода відбувається активний розподіл клітин; На 2-му тижні тканини диференціюються, утворюючи два шари – ендо – і ектодерму; На 3- му тижні формується третій шар – мезодерма; На 4-му тижні утворюються сегменти тіла, а з 5-го по 8-й тиждень ембріон набуває притаманну людині форму будови тіла; До 8 – го тижня маса тіла плода становить близько 1 г, а довжина – 2,5 см.
Система кровообігу плоду досягає остаточного розвитку на 8 – 12 – х тижнях гестації. На 18-му тижні визначають перші дихальні рухи. Дихальні рухи необхідні плоду для створення струму амніотичної рідини в розвиваючих легенях, що важливо для розвитку деревовидної структури бронхів. Однак розвиток легеневої тканини до 27 – 28 – х тижнів гестації недостатньо для виживання дитини.
У міру росту і розвитку плоду поступово формується травна система. Ковтальні рухи з’являються на 14 – му тижні гестації, а на 17- 20 – му тижні плід починає випинати губи, на 22 – му тижні зморщує губи, а з 28- 29 – го тижня здатний до активних смоктальних рухів.
Жовч утворюється у плода на 12 – му тижні. Меконій (первородний кал) з’являється на 16-му тижні. М’язові рухи з’являються на 8-му тижні, з 9 – го тижня – контрлатеральні і односторонні рухи м’язів тіла, спонтанні рухи гладкої мускулатури (руху кишківника). На 13-14 – му тижні вагітності мати починає відчувати рухи плоду. Хапальні рефлекси у плода розвиваються з 17-й по 26-й тиждень.
Плацента впливає на розвиток плода. Через неї здійснюються газообмін та живлення зростаючого організму. У плаценті виробляються гормони і ферменти, що беруть участь у регуляції вагітності та селективному (вибірковому) транспорті поживних речовин і метаболітів.
Вплив несприятливих факторів в ранній фетальний період (з 12-го по 28-й тиждень) не призводить до формування вад у плода, але може сприяти затримці росту (гіпотрофія органів) або порушення диференціювання тканин (дисплаза). У цей період імунітет тільки починає формуватися (з 20-25-го тижня), тому у відповідь на інфекцію організм плода починає відповідати сполучно – тканинами реакціями, що призводить до розвитку цирозу або фіброзу тканин плоду. До кінця цього періоду (з 26 – го тижня) уже можливе народження живої, але незрілої дитини. Сукупність змін, що виникають у плода в ранній фетальний період, називають ранніми фетопатіями.
Пізній фетальний період починається з 28 – го тижня гестації і триває до початку пологів.
У пізній фетальний період дія шкідливих факторів вже не викликає порушення диференціювання органів і тканин, але такі фактори можуть сприяти або передчасним пологам – народженню недоношеної (незрілої) дитини, або народження дитини в строк, але з ознаками внутрішньоутробної гіпотрофії (недостатність маси тіла) і загального недорозвинення (дефіцит маси тіла і росту).
При нормальному розвитку вагітності в пізній фетальний період у плода відзначаються процеси депонування багатьох компонентів харчування, які не можуть бути введені дитині з молоком матері: вітамінів, солей кальцію, заліза, міді. Це забезпечує їй порівняно високий ступінь зрілості життєво важливих органів і їх захист від можливих порушень кисневого обміну і травм в пологах.
В останні тижні періоду відбувається остаточний розвиток легеневої тканини, дозріває сурфоктантна система, що забезпечує розправлення легень і правильну дихальну функцію у народженій дитині.
Останні тижні необхідні плоду для створення високого рівня пасивної імунізації.
Хвороби плода під час пізнього фетального періоду виникають внаслідок:
- Гіпоксії плоду при патології плаценти або пупкового канатика; Інфекцій, таких як сифіліс, токсоплазмоз, цитомегалія та ін.; Впливу на плід радіації, токсичного або травматичного факторів; Імунологічних порушень, при яких еритроцити або інші клітини пошкоджуються ізоантитілами; Різних порушень харчування вагітної жінки, які особливо в пізні терміни впливають на розвиток підшкірної жирової клітковини плода і дитини.
Збільшення кількості мертвонароджених і народження дітей з низькою масою тіла пов’язують з недостатністю харчування вагітних. При цьому часто у плода та новонародженої дитини відзначають ознаки дефіциту кальцію і фосфору, що виражається в різноманітних кісткових деформаціях. Чим триваліша недостатність харчування вагітної жінки, тим частіше слід очікувати небезпечних порушень у новонародженого.
Пізній фетальний період переходить в інтранатальний – пологи. Терміновими вважаються пологи, що відбуваються на 37 – 41-му тижні вагітності, передчасними – раніше 37 – го тижня і запізнілими або пізніми – на 42-му тижні і Пізніше.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)