Період Камакура (сьогунат Мінамото) (1192-1333 роки)

У 1192 році Мінамото Йорітомо отримує від імператора титул сьогуна ( “головнокомандувача”) і засновує новий уряд (сьогунат) в своєму рідному місті Камакура. Титул “Сьогун” присвоювався указом імператора. Імператорський двір не припинив своє існування, але його влада стала швидше символічною (імператор продовжував користуватися статусом “живого бога” в системі синтоїстських вірувань), а Кіото втратив становище головного політичного центру країни. Реальна ж політична влада стала належати сьогуну, який реалізовував її при опорі на військовий стан.

Встановлення соціального і політичного панування стану воїнів-самураїв спричинило за собою формування нової системи васальних відносин (період класичного феодалізму). До сьогунату перейшли практично всі владні повноваження, в його компетенцію входило вирішення питань безпеки, престолонаслідування і так далі. З числа найбільших військових феодалів ( “дайме”) сьогун призначив в провінціях військових губернаторів ( “сюго”) і земельних адміністраторів ( “дзіто”). Даймьо, таким чином, мали право на отримання певної частини податків і поділ завойованих земель, а це призводило до їх збагачення і посилення.

Після смерті Мінамото Йорітомо його спадкоємці не змогли втримати владу, і регенти з клану Ходзьо взяли управління країною під свій контроль (тому цей період часто називають “Сьогунат Мінамото – Ходзьо”), Таким чином, всередині вищої військової влади виник аналог дуальної системи імператорського правління, коли реальне управління здійснював регент, а сьогун володів лише представницькими функціями.

Регенти клану Ходзьо забезпечували стабільність і економічне процвітання, але значні витрати на боротьбу з монгольської інтервенцією в 1274 і 1281 роках послабили уряд Камакура і знизили довіру до нього з боку військових і феодалів. До 1333 році сімейство Ходзьо остаточно втратило свій вплив.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Період Камакура (сьогунат Мінамото) (1192-1333 роки)