ПЕРИФРАЗ
Перифразом (грец. περίφρασΙζ – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки. Як вказував Б. Томашевський: “…перифраз побудований на визначенні предмета замість прямого його найменування”. Наприклад: “Над морем високо, на непорушній скелі, // Квіт чарівний на мертвому стеблі, // горить вогонь, – щоб у морській пустелі // знаходили дорогу кораблі” (Є. Плужник; мається на увазі маяк); “…с длинных усов, напудренных тем неумолимым парикмахером, который без зову является и к красавице, и к уроду и насильно пудрит уже несколько тысяч лет весь род человеческий” (М. Гоголь; Парикмахер – це час).
Оскільки перифраз, як і метонімія, вказує на суміжні з означуваним поняттям ознаки, його найчастіше розглядають як один із різновидів метонімії, а саме – так званої розгорнутої метонімії, тобто метонімії, в якій найменування предмета не обмежується вказівкою на одну ознаку й передбачає виділення цілого ряду ознак, що виступають прикметами означуваного предмета. “І метонімія, і особливо перифраз, – пише Б. Томашевський, – зустрічалися майже завжди, але типові вони лише для певних періодів та літературних шкіл. В особливому вжитку вони були в ті періоди, коли жорстко ставилися до відбору слів коли прості слова вважалися непоетичними. Для того, щоб додати мовленню поетичності, вдавалися до різних непрямих форм словесного означення. Особливо це характерно для періоду пізнього класицизму у XVIII ст. і на початку XIX ст.”.
Виразність перифраза полягає в тому, що в його художній структурі завжди має місце елемент певної загадки, яку читачеві необхідно відгадати для того, аби зрозуміти, про що йдеться в перифразі. Не останню роль у художній виразності цього прийому відіграє й елемент словесного прикрашення описуваного предмета. Загадка і прикраса в перифразі повинні, проте, мати свої межі, за якими зміст перифраза без додаткового коментаря може залишитися незрозумілим для читача. Так, один з поетів французького Відродження Жоакен Дю Белле замість “від сходу до заходу” радив писати: “…від тих, хто перші бачать, як червоніє Аврора, до тієї межі, де Фетіда приймає у свої хвилі сина Гіперіона”. Порушення міри зрозумілості й відповідності перифраза мовленнєвому контексту гостро критикував О. Пушкін. Разом з тим при дотриманні певної міри перифраз може виступати як засіб художнього увиразнення мови. Зокрема, він дуже часто використовується з метою створення комічного враження (наприклад, у М. Гоголя, який тонко пародіював перифрастичний стиль сентименталістської прози).
Related posts:
- Перифраз – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Перифразом (грец. Περίφρασιζ – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки. Як вказував Б. Томашевський: “…перифраз побудований на визначенні предмета замість прямого його найменування” [97, 230]. Наприклад: “Над морем високо, на непорушній скелі, // Квіт чарівний на мертвому […]...
- Перифраз, Перифраза Перифраз, Перифраза (грецьк. periphrasis – описовий вираз) – мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак. П. можуть бути як довільні, так і фразеологічні сполучення слів: майстер сцени – артист, театральний режисер; благородні птахи – лебеді; чорне золото – вугілля; бити себе в […]...
- Чим зумовлене перейменування в художньому творі? Перейменування (гр. metonimia – метонімія)- троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв’язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці. Гомоніла Україна, Довго гомоніла. Довго, довго кров степами Текла – червоніла. У цих відомих рядках з поеми Т. Шевченка “Гайдамаки” Україна […]...
- Метонімія – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Метонімія (грец. Μετωνυμία – перейменування) – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як “весь театр аплодував”, містить у собі метонімію, виражену словом “театр”. Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо […]...
- МЕТОНІМІЯ Метонімія (грец. μετωνυμία – перейменування) – це слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з властивим для даного слова предметом за своєю природою. Наприклад, такий вислів, як “весь театр аплодував”, містить у собі метонімію, виражену словом “театр”. Це слово вжите тут не у прямому, а в переносному значенні, оскільки, кажучи так, ми маємо […]...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру, на гриби…”, котрий у пуанті розкривається трагічним завбаченням: Ми карасів наловим до обіду І серцем захмелієм як на те, І […]...
- СИНЕКДОХА Синекдохою (грец. συνεκδοχή, від σύν – разом і εκδοχή – переймання) називається різновид метонімії, в якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку. Наприклад: “З баталії в ліс не ховався. // В татарина коней в полях віднімав” (Л. Боровиковський), де слово “татарин” вжито в значенні “татари”. Синекдоху відносять до різновиду кількісної метонімії. Якщо […]...
- МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ. ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ (ТРОПИ) – Мова художньої літератури – мовна система, яка співвідноситься з літературною формою, до якої долучаються усі нелітературні форми задля якнайповнішого відображення дійсності і змалювання образів. У мові художньої літератури функціонують усі відомі мовні засоби. √ Мова художнього твору базується на використанні Тропів, фігур (синтаксичних конструкцій), символів, лексики за історичним, територіальним принципом тощо. – Троп – […]...
- Системи найменування чисел Людство розробило 2 сучасні системи найменування чисел – американська (коротка) та європейська (англійська, довга) система найменування чисел. Американська (коротка) система найменування чисел. В американській, або короткої системі найменування чисел, побудова назви кожного великого числа починається з латинської порядкового числівника в кінець якого приставляється суфікс “-ілліон”. Винятком є лише “мільйон”, що є назвою числа тисяча (лат. […]...
- Гіпербола – Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) – Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Гіперболою (грец. Ύπερβολή – перебільшення) називається словесний зворот, в якому ознаки описуваного предмета подаються в надмірно перебільшеному вигляді з метою привернути до них особливу увагу читача. О. Потебня писав, що “гіпербола є наслідком якогось сп’яніння в почуттях, що перешкоджає бачити речі в їхніх звичайних розмірах”. Наприклад: “Давно, давно вже Київ панував. // Його церкви аж […]...
- Модель необхідності Розенберга Модель Маршалла Розенберга “Співчуваюча комунікація”, відома як “Ненависна комунікація”, визначає відмінність між універсальними потребами (що підтримує і мотивує людське життя) і конкретними стратегіями, використовуваними для задоволення своїх потреб. Почуття сприймаються ні як хороші, ні погані, ні правильні, ні неправильні, а як індикатори того, задовольняються людські потреби чи ні. Особливо виділяються життєві потреби. Люди також говорять […]...
- Лупа Найпростішим оптичним приладом для збільшення кута зору є лупа, що представляє собою короткофокусного збирає лінзу (f = 1-10 см). Розглянутий предмет поміщають між лупою і її переднім фокусом з таким розрахунком, щоб його уявне зображення знаходилося в межах акомодації для даного очі. Зазвичай використовують площині далекій або ближній акомодації. Останній випадок переважно, оскільки око не […]...
- Чим відрізняється предмет від об’єкта Відмінність предмета від об’єкта невловима. Вона завжди доставляє масу головного болю студентам. І здається, що викладачі завжди знають відмінності предмета і об’єкта на зубок. У двадцятий раз вони пояснюють тобі, і все начебто зрозуміло, але коли берешся за черговий реферат, розумієш, що знову забув, чим же відрізняється предмет від об’єкта. Об’єкт і предмет часто є […]...
- Відсторонення Відсторонення – художній прийом за суттю протилежний до уособлення. Якщо уособлення оживлює неживі предмети, персоніфікує фізичні явища, то В. представляє психічні процеси, стани як фізичні явища, зображує їх як нібито самостійно існуючі. За структурою В. – вид метонімії: Тріпонуться слова, мов бджоли на дощі, Вривається розмова, ледве розпочата, Спалахують думки й ховаються мерщій, І погляд, […]...
- Що таке метафора в літературі? Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...
- Роздільна здатність оптичних приладів Значне збільшення кута зору досягається за допомогою оптичних приладів. За своїм призначенням оптичні прилади, озброює око, можна розбити на наступні дві великі групи. 1. Прилади, службовці для розглядання дуже дрібних предметів (лупа, мікроскоп). Ці прилади візуально збільшують розглядаються предмети. 2. Прилади, призначені для розглядання віддалених об’єктів (зорова труба, бінокль, телескоп і т. п.). Ці прилади […]...
- Приклади метафори Метафора – це перенесення назви з одного предмета чи явища дійсності на інший, на основі їх подібності в якому-небудь відношенні або за контрастом. Метафора є одним із найпоширеніших художніх тропів в літературі. Метафора грунтується на схожості предметів чи явищ в самих різних рисах. Вона виникає з порівняння, зіставлення нового предмета з уже відомим і виділення […]...
- Твір “Слово – велика сила” Дуже часто ми не приділяємо належної уваги тим словами, які ненароком вимовили. На превеликий жаль, ми при цьому не надаємо абсолютно ніякого значення сказаному. А між тим, слово – велика сила, здатна творити чудеса. Часом одного лише слова достатньо, щоб припинити кровопролиття або допомогти людині видужати. Одне лише слово може надихати і окриляти, а може […]...
- Патронім Патронім (лат. pater – батько, грецьк. опута – ім’я) – найменування персонажа модифікованим іменем його батька. Цей стилістичний прийом був відомий за Києво-руської доби: Чи не гоже було б нам, браття, Розпочати давніми словами Скорбну повість про Ігорів похід, Ігоря Святославовича? (переклад М. Рильського). У пізніші часи в Україні поряд із давньою формою П. з’явилася […]...
- Жарт Жарт – 1). Вислів, витівка, дотеп, комічна дія тощо, які викликають сміх і служать для розваги. Експресії словесного жарту нерідко сприяють римоване мовлення, діалог, каламбур, алогізми тощо: – Ти що привіз? – Лій. – Трохи постій. – А ти що? – Мед. – Ставай наперед. – А ти що привіз? – Горілку! – Берись за […]...
- Внутрішня форма слова Внутрішня форма слова – певні особливості зв’язку звукової будови слова з його первісним значенням; спосіб структурної та семантичної мотивованості слова іншими словами. Інакше кажучи, В. ф. с. – це первісне (етимологічне) значення, що виникає з опорою на якусь названу словом ознаку (не обов’язково суттєву) предмета або явища. Наприклад, назва лободи “мучинець” є похідною від слова […]...
- До чого сниться сметана Якщо вам приснилася сметана, то це хороший знак. Сметана символізує достаток, добробут, сімейний затишок. Якщо ви їсте в сні сметану – вас чекає стабільність і достаток, якщо вам довелося бачити в сні, як сметану лиже кішка – це знак того, що скоро вас запросять на якесь свято (це може бути весілля, ювілей і т. д. […]...
- Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні колеса Коляски старосвітчини, Що колобродять у забуття (Емілія Лучак). І. закорінена у міметичні принципи художньої діяльності, однак вона втрачає своє значення за відсутності чуття естетичної міри. Та особливої шкоди І. […]...
- Російські байки Байка – один з найстаріших жанрів літератури. Вже в Стародавній Греції широку популярність здобули байки поета Гесіода, але особливо популярним був байкар Езоп. У більш пізні часи у Франції прославився своїми байками поет Лафонтен. Байки в російській літературі ми знаходимо у М. В. Ломоносова, А. П. Сумарокова, В. І. Майкова, І. І. Хемницера, І. І. […]...
- Структура літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Вокалізм Вокалізм (лат. vocalis – “голосний”) – система голосних фонем певної мови з усіма їх рисами, які виявляються у процесі артикуляції в мовленні. При вимові голосних (вокальних) звуків органи вимовляння не утворюють жодних перешкод, тому ці звуки артикулюються за участю одного лише голосу. В. української літературної мови творять шість фонем: /а/, /о/, /у/, /є/, /и/, /і/. […]...
- СТРУКТУРА ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЬОГО ОБРАЗУ Загальна структура образу в усіх видах мистецтва виходить з його двокомпонентної будови, поєднання в ньому чуттєвого образу й ідеї, яка з цього останнього випливає. При цьому сам художній образ у своїй специфіці не може бути зведений без залишку ні до свого чуттєвого образу, ні до його ідеї. Художній образ, з одного боку, це завжди щось […]...
- Символ – Металогічний тип художнього образу – Види літературно-художнього образу – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Символом (від грец. Σύμβολον – знак, розпізнавальна прикмета) називають такий тип художнього образу, в якому конкретно-чуттєва даність предмета зображення, тобто його чуттєвий образ, водночас з власним має значення вказівки на такий предмет, явище або ідею, які безпосередньо в зображуване не входять. Наприклад, чуттєвий образ червоних вітрил з однойменної феєрії О. Гріна, з одного боку, має […]...
- МЕТАФОРА Метафорою (грец. μεταφορά – перенесення) називається слово, значення якого переноситься на найменування іншого предмета, пов’язаного з предметом, на який звичайно вказує це слово, рисами подібності. Наприклад, у рядках вірша Є. Ма-ланюка “Вічне”: “Досі сниться метелиця маю, // Завірюха херсонських вишень…” – метафорами будуть виступати слова “метелиця” та “завірюха”, оскільки в даному контексті вони вживаються не […]...
- Олександр Ірванець та Жан Кокто: спроба рецепції у III тисячолітті Література служить специфічним дзеркалом історичних та суспільно-політичних подій певної епохи [3, 8]. Драма дозволяла художникові відтворити ті глобальні суперечності суспільного процесу, які часто-густо зникали з естетичного видноколу тогочасних епосу та лірики, бо “ніби не встигали за ним”[3, 9]. Щодо української драматургії, то тут існує так звана проблема непережитості певного художнього досвіду. Проблема стосується як жанрового […]...
- ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ – ЛІТЕРАТУРА кін. XIX ст. – 30-х рр. XX ст √ Володимир Миколайович Сосюра (6 січня 1898 р., Дебальцеве, нині Донецька обл.- 8 січня 1965 р., Київ) – автор більш ніж 40 збірок поезій, поем, роману “Третя рота”. ! Вірш “Любіть Україну” В. Сосюри (написаний ще 1944 р.) таврували в газеті “Правда” від 2 липня 1951 р. як зразок ідеологічних перекручень в літературі, поет знаходився […]...
- Прибуткова накладна Прибуткова накладна застосовується для обліку надходження матеріальних цінностей всередині організації. Вона зберігається на складі і використовується для складського обліку. Її зручно оформляти при оприбуткуванні на склад великої кількості матеріальних цінностей. Форма прибуткової накладної включає в себе необхідні показники для складського обліку: найменування організації, її ІПН, найменування складу, а також найменування, одиниці виміру, кількість і суму […]...
- Плоске дзеркало Розглянемо зображення предмета в плоскому дзеркалі. Плоским дзеркалом називають плоску поверхню, що дзеркально відображає світло. Зображення предмета в плоскому дзеркалі утвориться за дзеркалом, тобто там, де предмета немає насправді. Як це виходить? Нехай з точкового джерела світла S падають на дзеркало MN розбіжні промені SO, SO1, S02. За законом відбиття промінь SO відбивається від дзеркала […]...
- Якість і кількість Закон переходу кількісних змін у якісні Закон переходу кількісних змін у якісні являє собою загальний закон динамічного розвитку природи, людського мислення і суспільства, всього матеріального світу. Даний закон є частиною діалектичного матеріалізму, діалектики. Він був сформульований Ф. Енгельсом як результат трансформації філософської установки К. Маркса і логіки Ф. Гегеля. Ф. Гегель не був прихильником теорії […]...
- Гумор Гумор (лат. humor – волога, рідина) – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах. Г. не заперечує об’єкта висміювання і цим відрізняється від сатири, для якої характерне цілковите заперечення й різке осміяння зображуваного. Добродушний Г. піддає осміянню здебільшого часткові недоліки загалом позитивних явищ, окремі смішні риси в характері людини. Поняття Г. вживається […]...
- Бухгалтерська довідка (довідка-розрахунок) Бухгалтерська довідка – це первинний обліковий документ, який містить відомості про операції (події), яка повинна бути відображена в бухгалтерському або податковому обліку. Бухгалтерська довідка-розрахунок є різновидом бухгалтерської довідки і відрізняється від неї лише тим, що містить розрахунок якого-небудь показника, який повинен бути відображений в обліку. Хто і коли складає бухгалтерську довідку (довідку-розрахунок) Бухгалтерську довідку оформляє […]...
- АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. άντονομασία, від άντονομάξω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або сталою належністю до певного явища, стає прикметою цієї ознаки або цього явища. Багато міфо-логізмів, літературних персонажів, історичних діячів стали традиційними: […]...
- Що таке світло – коротко Що таке світло? Світло – це електромагнітне випромінювання, довжини хвиль якого лежать в діапазоні від 380 до 760 нанометрів. Саме цей діапазон хвиль сприймається нашими очима як видиме світло. Так, хвиля певної довжини, відбиваючись від предмета, потрапляє на сітківку ока, і ми вирішуємо, що цей предмет, наприклад, жовтого кольору. Найкоротшою довжині хвилі відповідає фіолетовий світло, […]...
- Художньо-мовленнєва організація літературного твору – ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ – ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
- Есе – Система епічних жанрів – ЕПІЧНИЙ РІД ЛІТЕРАТУРИ – РОДИ І ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ 3.2. Система епічних жанрів 3.2.6.Есе Есе (франц. Essai – спроба, начерк) – це жанр, який лежить на стику художньої та публіцистичної (часом науково-популяризаторської) творчості. Його появу пов’язують з діяльністю М. Монтеня, який 1580 року написав працю, що мала назву “Essai” (на східнослов’янському грунті цю назву звичайно перекладають як “опыты” (рос.) – в значенні “спроба”, “підкреслено […]...