Передумови і рушійні сили антропогенезу

Загальними предками людини і людиноподібних мавп були стадні вузьконосі мавпи, що жили на деревах у тропічних лісах. Похолодання клімату і витіснення лісів степами викликали перехід цих мавп до наземного способу життя і до прямоходіння. Випрямлена положення тіла і перенесення центру ваги викликали заміну дугоподібного хребта на S-подібний, що надало йому гнучкість.

Утворилася склепінчаста пружна стопа, розширився таз, грудна клітка стала ширше, коротше. Більш легким став щелепної апарат. Передні кінцівки звільнилися від підтримування тіла для виконання комплексу більш складних функцій.

Перехід від використання предметів до виготовлення знарядь праці – рубіж між мавпою і людиною. Еволюція руки йшла шляхом природного відбору мутацій, корисного для трудової діяльності. Отже, рука не тільки орган праці, але і його продукт.

Використання в їжу рослин і тварин забезпечувало її різноманітність і калорійність. Застосування теплової обробки їжі зменшило навантаження на жувальний і травний апарати, що призвело до анатомо-морфологічних змін (зник тім’яної гребінь, куди прикріплюються потужні жувальні м’язи, став коротше травний тракт).

Крім прямоходіння передумовою антропогенезу з’явився і стадний спосіб життя. Необхідність обмінюватися сигналами привела до розвитку членороздільної мови. Праця і членоподільна мова з’явилися факторами, які контролювали генетично обумовлену еволюцію мозку та органів чуття людини. Уявлення про навколишні предмети і явища узагальнювались в абстрактні поняття, розвивалися розумові і мовні здібності, формувалася вища нервова діяльність.

Перехід до прямоходіння, стадний спосіб життя, високий рівень розвитку мозку, використання предметів як знаряддя праці для полювання і захисту є головними передумовами антропогенезу, на основі чого розвинулися і удосконалювалися трудова діяльність, мова і мислення.
Рушійними силами антропогенезу на перших етапах були основні біологічні закономірності, характерні і для інших біологічних видів. Але вже на ранніх етапах еволюції людини в силу стали вступати і соціальні чинники, які на останніх етапах (особливо після виникнення виду Людина розумна) набували все більшого значення, а на сучасному етапі мають чільне значення.
Сучасна людина є і біологічним і соціальним істотою. На його розвиток великий вплив мають соціальні фактори впливу. Але зберігає свою роль і мутаційний процес як джерело генетичної мінливості. Біологічна еволюція послаблюється за рахунок зменшення ролі природного відбору, а життєздатність людського суспільства зростає за рахунок більш інтенсивного обміну генами внаслідок великої мобільності окремих представників людства.

Людство здатне контролювати свою еволюцію за рахунок наступних процесів:
1) запобігання впливу мутагенів;
2) розробка і застосування методів лікування спадкових захворювань;
3) розвиток здібностей людини за рахунок підвищення рівня навчання та культури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Передумови і рушійні сили антропогенезу