Педагогічні концепції філософів-екзистенціалістів

Помітний вплив на педагогічну думку XX століття справила філософія екзистенціалізму. Характерною для неї є думка, що наш час проходить під знаком трагічного вибору, по суті, між безглуздям життя і самогубством. Самогубством покінчив один з лідерів екзистенціалізму, Нобелівський лауреат з літератури Жан-Поль Сартр. Інший Нобелівський лауреат, Альбер Камю (1913-1960), який трагічно загинув, стверджував, що все життя людини – не більше ніж відчайдушні борошна Сізіфа. “До трагічної мудрості і за її межі”, “Люди проти людського” – головні праці релігійного екзистенціаліста Габріеля Марселя (1889-1973). Як вважав лідер екзистенціальної педагогіки, французький філософ Жан-Поль Сартр (1905-1980), необхідно висувати ідеал одухотвореного, мислячої людини, формування якого передбачає свідомий, вільний вибір мети. Чи не новий сам по собі висновок, що “людина є лише те, що сама з себе робить”, придбав в XX ст. масу відтінків, у тому числі далеких від високої духовності, даючи можливості для прагматичного і навіть тоталітарного тлумачення.
Цікаві ідеї розвивали німецькі екзистенціалісти Карл Ясперс (1883-1969) і Мартін Хайдеггер (1889-1976). Почавши з “Загальної психопатології” (1913), Ясперс поступово приходить до висновку, що розпад особистості корениться, насамперед, у соціальній сфері. Основне завдання філософії – “розкрити шифр буття”. Вловити “нечутний поклик буття” в мандрівці до самого себе закликав М. Хайдеггер. Учень Гуссерля, блискучий знавець античності, він вважав апріорними (букв.: переддослідні, споконвічно властивими) формами людської особистості “турботу”, “страх”, “тривогу”, які й визначають “буття-в-світі”. Лише відчуваючи себе постійно “перед лицем смерті”, відрікаючись від усіх практично цільових установок, людина в стані (особливо в “прикордонних ситуаціях” крайньої напруги) побачити значимість і наповненість кожного моменту життя, стати творцем. Особливе значення філософ надавав мови як “дому буття”. Захопленість відродженням німецької мови та культури обернулася у Хайдеггера фактичною підтримкою фашизму, при якому він залишився ректором університету, займав пости в системі освіти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Педагогічні концепції філософів-екзистенціалістів