Педагогічні концепції філософів-екзистенціалістів
Помітний вплив на педагогічну думку XX століття справила філософія екзистенціалізму. Характерною для неї є думка, що наш час проходить під знаком трагічного вибору, по суті, між безглуздям життя і самогубством. Самогубством покінчив один з лідерів екзистенціалізму, Нобелівський лауреат з літератури Жан-Поль Сартр. Інший Нобелівський лауреат, Альбер Камю (1913-1960), який трагічно загинув, стверджував, що все життя людини – не більше ніж відчайдушні борошна Сізіфа. “До трагічної мудрості і за її межі”, “Люди проти людського” – головні праці релігійного екзистенціаліста Габріеля Марселя (1889-1973). Як вважав лідер екзистенціальної педагогіки, французький філософ Жан-Поль Сартр (1905-1980), необхідно висувати ідеал одухотвореного, мислячої людини, формування якого передбачає свідомий, вільний вибір мети. Чи не новий сам по собі висновок, що “людина є лише те, що сама з себе робить”, придбав в XX ст. масу відтінків, у тому числі далеких від високої духовності, даючи можливості для прагматичного і навіть тоталітарного тлумачення.
Цікаві ідеї розвивали німецькі екзистенціалісти Карл Ясперс (1883-1969) і Мартін Хайдеггер (1889-1976). Почавши з “Загальної психопатології” (1913), Ясперс поступово приходить до висновку, що розпад особистості корениться, насамперед, у соціальній сфері. Основне завдання філософії – “розкрити шифр буття”. Вловити “нечутний поклик буття” в мандрівці до самого себе закликав М. Хайдеггер. Учень Гуссерля, блискучий знавець античності, він вважав апріорними (букв.: переддослідні, споконвічно властивими) формами людської особистості “турботу”, “страх”, “тривогу”, які й визначають “буття-в-світі”. Лише відчуваючи себе постійно “перед лицем смерті”, відрікаючись від усіх практично цільових установок, людина в стані (особливо в “прикордонних ситуаціях” крайньої напруги) побачити значимість і наповненість кожного моменту життя, стати творцем. Особливе значення філософ надавав мови як “дому буття”. Захопленість відродженням німецької мови та культури обернулася у Хайдеггера фактичною підтримкою фашизму, при якому він залишився ректором університету, займав пости в системі освіти.
Related posts:
- Релігійно-філософські концепції освіти Помітне місце в педагогіці XX століття зіграла, як обгрунтування, релігійна філософія (у формі неотомізму), часом химерним чином переплітаючись з філософією екзистенціалізму. Розглядаючи життя як шлях, зумовлений понад, релігійна філософія XX століття вважала, що прискорити цей процес, направити найбільш ефективним чином може і повинно виховання. Ф. Б. Ферстер (1869-1956), Мартін Бубер (1878-1965) бачили в людині “трагічне […]...
- Жан-Поль Сартр (1905-1980) Жан-Поль Сартр (1905-1980) – французький письменник, публіцист, філософ-екзистенціаліст. У 1933-1934 роках Сартр проходив стажування у Французькому університеті (Берлін), де познайомився з феноменологією Е. Гуссерля і філософією екзистенціалізму М. Хайдеггера. Сартр вважав, що феномен дозволить подолати традиційне уявлення про перетворення речі в образ свідомості, письменник прагнув до знищення різкого розриву між матеріальним і ідеальним. У 1943 […]...
- Педагогічні ідеї та діяльність К. Ушинського Тим часом у Росії формувалася педагогіка справді світового масштабу, і першим таким педагогом став К. Д. Ушинський (1821-1870). Послідовник Ушинського, Б. Л. Модзалевський писав: “Ушинський – це наш справді народний педагог, точно так само, як Ломоносов – наш народний учений, Суворов – наш народний полководець, Пушкін – наш народний поет, Глінка – наш народний композитор”. […]...
- Педагогічні ідеї та діяльність І. Гербарта Слідом за Песталоцці, видатною фігурою педагогіки XIX століття з’явився Йоганн Фрідріх Гербарт (1746-1841). Перший його педагогічну працю присвячений творчості Песталоцці. Наступні твори Гербарта (“Загальна педагогіка, виведена з цілей виховання” – 1 806, “Перші лекції з педагогіки” – вийшли в 1835 р) були скоріше шліфуванням вже напрацьованою методології. Разом з тим Гербарт багато зробив для розробки […]...
- Мотив роздвоєння особистості в концепції повістей В. Шевчука (“Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда” і “Горбунка Зоя”) Аналіз повістей В. Шевчука “Місяцева зозулька із ластів’ячого гнізда” і “Горбунка Зоя” здійснюється з метою виявлення особливостей художньої системи й концептуального значення опозицій Добро – Зло, життя – смерть, врода – потворність. Мотив роздвоєння особистості відповідає характерним особливостям головних героїнь повістей, проектуючись і на інших героїв твору. Зовнішня химерність є для них стихійним порятунком від […]...
- Сутність концепції “глибока екологія” Шляхи виходу з розростається глобальної екологічної кризи лежать у площині формування нового екоцентричний світогляду, екологічної свідомості та екологічної культури населення. З цими ідеями виступили представники “глибокої екології” Арне Наесс, Білл Деваль і Джордж Сессіонс. Перша згадка про “глибокої екології” відноситься до 1973 року в статті А. Наесса “Поверхнева і глибока екологія: дальній межа екологічного руху”. […]...
- Педагогічні теорії: поняття та принципи Педагогічна теорія – це система знань, яка висвітлює певну область явищ в науці про виховання і навчання. Метою дисципліни є не тільки навчання по вже існуючим стандартам, а й індивідуальний підхід до кожного учня відповідно до його задатками. Наука нового покоління закликає звертати увагу на нові педагогічні теорії, які можуть допомогти вирішити проблеми, що виникають […]...
- Педагогічні погляди Г. Сковороди – твір з української літератури Напевно, ніхто не буде заперечувати, що виховання дітей є надзвичайно важливим не тільки для окремої родини, але й для розвитку суспільства, нації, для розвитку всього людства. З давніх часів люди цікавились проблемами педагогіки, розмірковували над тим, як краще виховувати своїх нащадків. Створювались наукові праці, новітні ідеї підтверджувались або відходили в небуття, змінювався світ, історичні епохи, […]...
- Психолого-педагогічні аспекти сприймання творів художньої літератури В. Халін, Викладач Житомирського державного Університету імені Івана Франка Мабуть, ні в кого не викликає заперечень твердження, що основою прилучення до багатств літератури є естетичне сприймання художніх творів. А глибина цього сприймання обумовлена розумінням мови мистецтва, вмінням за словом, діями, вчинками і суперечностями героїв бачити авторську естетичну позицію, його аналіз життєвих проблем. У загальнопсихологічному розумінні […]...
- Педагогічні погляди Лесі Українки О. С. Березюк, Кандидат педагогічних наук, доцент (Житомирський педуніверситет) В статті аналізується педагогічна тема творчості Лесі Українки, яка сприяє справі виховання та навчання дітей та молоді, поглибленому засвоєнню спадщини великої письменниці, підвищенню якості гуманітарної освіти, її наукового рівня, інтересам сучасної національної школи. Талант Лесі Українки поєднав пристрасть Прометея, мудрість філософа і хист художника-майстра. Вона виявила […]...
- Сутність і концепції виховання Початок третього тисячоліття в вітчизняної освітньої системи – час формування нової культури виховання, основними характеристиками якої виступає антропоцентризм, демократизм, плюралізм і варіативність соціально-виховних педагогічних стратегій, концепцій у вихованні. Загальний вигляд виховного процесу в педагогіці розуміється як реалізація соціалізації дитини, його адаптації до соціальних норм, вимог, ознайомлення з соціально схвалюються на конкретному етапі історичного розвитку поведінковими […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
- Педагогічні аксіоми У лютому 2007 року виповнилось 70 років від дня народження однієї з найяскравіших постатей в українській педагогіці, заслуженого вчителя України, дійсного члена Академії педагогічних наук України, директора Сахнівської школи, що на Черкащині, – Олександра Антоновича ЗАХАРЕНКА. Педагогічна спадщина Олександра Захаренка є безцінним внеском у скарбницю національної педагогіки. Його ім’я стоїть в одному ряду з іменами […]...
- Твір на тему – Педагогічні ідеї Григорія Сковороди – Курсова робота ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Г. Сковорода – видатний український філософ, письменник і просвітитель-гуманіст. Г. Сковорода і народна педагогіка. Розділ 2. Формування особистості в педагогічній спадщині Г. Сковороди. Розділ 3. Питання освіти та виховання у творчій спадщині Г. С. Сковороди. Висновки Бібліографія Вступ Діяльність Григорія Сковороди припадає на період занепаду школи на Україні. Проте вона була […]...
- Витоки концепції народності в Європі “Народність” як літературна категорія виникає в літературі порівняно пізно. Аристотель вирішує питання специфіки твори мистецтва в основному на рівні формального майстерності. З п’яти вимог (“осуду”), пред’явлених їм до твору мистецтва, тільки вимога відповідності нормам моральності є “зовнішнім” для цього твору. Інші вимоги залишаються на рівні естетичних “правил”. Для Аристотеля неприйнятно “шкідливе для моральності” твір. Поняття […]...
- Основні дидактичні концепції освітнього процесу Для відтворення і розвитку суспільства існує умова, інакше кажучи, потреба в забезпеченні засвоєння підростаючим поколінням нажитого соціального досвіду. При наявності протиріч між величиною змісту освіти та його недостатнім засвоєнням з’являється дидактика як галузі знання і науки. Становлення дидактики Німецький педагог В. Ратко згадував слово “дидактика”, а його курс отримав назву “дидактика” або “мистецтво викладання”. Засновником […]...
- Політичні концепції Т. Джефферсона Ідеї європейського Просвітництва була активно підтримана і на Американському континенті, особливо в роки війни американських колоній за незалежність від Англії (1775-1783). Деякі американські політичні мислителі цього часу виступали не тільки як просвітителі, проповідники ліберально-демократичних ідей, але і як великі політичні діячі-практики. Одним з найбільш відомих американських просвітителів і політичних діячів XVIII ст. був Томас Джефферсон […]...
- Соціально-політичні концепції античності Розвиток інноваційної хвилі спостерігалося в античному суспільстві, що супроводжувалося і одночасним оформленням політичної думки з рухом самої політичного життя. Але політична думка в розвиненому суспільстві не може залишатися на рівні практичних висновків і узагальнень, вона неодмінно оформляється в теорію. Безпосередньо її народженню в античному світі передувала поява держави з його специфічними інститутами-законами, закріпленими в праві, […]...
- Психолого-педагогічні засади дослідницької діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури О. Міхно, Вчитель української мови та літератури Дніпропетровськ Розв’язання проблеми організації дослідницької діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури неможливе без психологічного підгрунтя засвоєння знань і формування навичок, їхнього розвитку, основні принципи якого передбачає сучасна дидактика, яка постійно розвивається. Основою реалізації цього питання в психолого-педагогічному аспекті є концепція сучасної філософії про людину як носія сукупності […]...
- Образ Гордона як втілення концепції “цивілізованої людини” Просвітництва – ЗРАЗКИ ТВОРІВ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО – 9 клас Гордон – це священик-янсеніст. Янсеністи – представники протестантської течії в християнстві – проповідували безкінечну Божу благодать. Вольтер зображує героя бадьорим і спокійним старим, “що визначався двома неабиякими талантами: умів терпіти злигодні й утішати знедолених”. Образ Простака декларує в однойменній повісті Вольтера провідну для Просвітництва ідею “природної людини”. Яке ж відношення до Просвітництва має ідейне навантаження […]...
- Екзистенціалізм – реферат Екзистенціалізм – ірраціоналістичний напрямок у сучасній філософії, що виникло на початку XX ст. і прагнуло осягнути буття як безпосередню нерозчленованою цілісність суб’єкта і об’єкта. В історії філософії відомо два напрямки екзистенціалізму: по-перше, релігійне, представниками якого були німецький філософ і психіатр Карл Ясперс (1883-1969 рр.), Французький філософ, драматург і критик Габріель Марсель (1889-1973 рр.), Російський філософ […]...
- НОВЕЛА М. ХВИЛЬОВОГО “АРАБЕСКИ” В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПЦІЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СВІТУ Т. В. Хом’як, Кандидат філологічних наук, доцент (Запорізький держуніверситет) Предметом статті є концепція універсальної моделі світу та розгляд на її основі новели М. Хвильового “Арабески”. Ключові поняття: архетип, модель світу, міф, асоціативні ряди, романтика вітаїзму, сюжет, символ. Глибока екзистенційна криза, у якій перебуває українське суспільство, проблеми пошуку виходу зі складної духовної ситуації стали потужним поштовхом […]...
- Шкільний твір на тему – Крах життєвої концепції Дашковича з роману І. Нечуя-Левицького “Хмари” Ще в студентські роки Дашкович позитивно вирізняється на фоні своїх товаришів по навчанню. Його портрет виказує особливу симпатію письменника до свого героя: “Дашкович був чистий черкасець: високий, рівний, з дужими плечима, з козацькими грудьми, з розкішним темним волоссям на голові. В його було лице повне, з високим і широким одслоненим чолом. Брови лежали низько й […]...
- Концепції ризик-менеджменту Еволюція концепцій управлінь ризиками Ставлення людства до ризику як до феномену змінювалося в часі, і відповідно до цих уявлень еволюціонували і концепції ризик-менеджменту. Виділення управління ризиками в самостійну область менеджменту прийнято відносити до середини XX століття. Однак значного поширення управління ризиками отримало лише в 70-ті роки – в цей час з’явилися перші кваліфікації в сфері […]...
- Утворення української мови в науковій концепції А. Ю. Кримського – Українська література – шкільна програма 12 класів Проблема східнослов’янського глотогенезу належить до важливих і досить спірних. Утворення мов східних слов’ян, зокрема, української, можна вважати актуальною темою лінгвістичних досліджень А. Ю. Кримського. Наукова концепція вченого містить детальний опис давніх писемних пам’яток, в яких позначилися риси східнослов’янських мов, зокрема, української. У сучасному мовознавстві немає спеціальних монографічних праць, присвячених питанню утворення української мови в науковій […]...
- Екзистенціалізм у літературі Екзистенціалізм у літературі (лат. existentia – існування)-^ течія, що виникла після 1-ої світової війни, сформувалася в 30-40-ві, найбільшого розвитку досягла в 50-60-ті XX ст. Джерела її містилися у працях німецького мислителя XIX ст, Е.-С. К’еркегора, який вперше сформулював антитезу “екзистенції” та “системи” (гегелівського панлогізму). Сформувалася в працях німецьких (М. Хайдеггер, 1889-1976; К. Ясперс, .1883-1969) та […]...
- Джонатан Свіфт “Мандри Лемюеля Гуллівера”. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини – І семестр Мета: формування предметних компетентностей: характеризувати образ Гуллівера, визначити художні засоби його створення; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колектив та толерантне […]...
- ОБРАЗ ГУЛЛІВЕРА ЯК УТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ ЛЮДИНИ У ТВОРІ ДЖ. СВІФТА “МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА…” – ПРОСВІТНИЦТВО Мета (формувати компетентності): предметні (розвинені навички аналізу художнього образу як утілення певної літературної доби; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички аналізу художнього твору; прагнення сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання літературних явищ; комунікативні: навички роботи в групі; інформаційні: навички роботи з джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний смак, […]...
- РОМАН ДЖ. СВІФТА МАНДРИ ЛЕМЮЕЛЯ ГУЛЛІВЕРА. ОБРАЗ ГУЛЛІВЕРА ЯК УТІЛЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ НОВОЇ ЛЮДИНИ – ПРОСВІТНИЦТВО Мета: схарактеризувати з учнями образ Гуллівера, визначити художні засоби створення образу героя, виявити в ньому риси нової людини, якою її уявляли просвітники; розвивати аналітичне мислення, творчі здібності, вміння узагальнювати, працювати в парі, оцінювати роботу однокласників; виховувати активну життєву позицію, доброзичливість, повагу до інших культур, прищеплювати інтерес до творчості Дж. Свіфта. Компетентності, що формуються: предметні – […]...
- Джонатан Свіфт. Мандри Лемюеля Гуллівера. Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини Мета: продовжити текстуальне дослідження роману Джонатана Свіфта “Мандри Гуллівера”, зробивши головний акцент на з’ясуванні звичаїв та державного устрою Ліліпутії та характеристиці образу Гуллівера, крізь призму сприйняття якого подано художню модель Ліліпутії; розкрити тісний зв’язок образу Гуллівера й усього роману Свіфта з його просвітницькими переконаннями; розвивати й удосконалювати навички поглибленого смислового дослідження тексту й усвідомлення його […]...
- Сенс вірша “Альбатрос” Бодлера Сенс вірша полягає в тому, що поет ніколи не буде вільний від засуджень і “Шиканемо дурнів”. Його творчість служить скороминущим розвагою для вульгарного і легковажного суспільства. Його “велетенські крила” – це неусвідомлене ув’язнення, причина для насмішок і критики. Однак справжню свободу можна отримати лише на самоті, творенні і гармонії з собою, тому віддаючись на волю […]...
- Екзистенціалізм Екзистенціалізм (від лат. Existential – існування) – один з головних напрямків у філософії XX ст. На формування екзистенціальної філософії вплинули вчення датського мислителя Сьєра К’єркегора, Ф. Ніцше, Вільгельма Дільтея. У Росії ідеї екзистенціалізму висловлювали Ф. М. Достоєвський, Лев Шестов, Микола Бердяєв. Найбільшого поширення екзистенціалізм отримав у Німеччині – у творах Мартіна Хайдеггера (1889-1976), Карла Ясперса […]...
- Науки, що вивчають культуру Вивченням культури займаються багато гуманітарні науки. Перш за все варто виділити культурологію. Культурологія – це гуманітарна наука, яка займається дослідженням різних явищ і законів культури. Сформувалася ця наука в XX в. Існує кілька версій даної науки. 1. Еволюційна, т. Е. В процесі історичного розвитку. Її прихильником був англійський філософ Е. Тейлор. 2. нееволюційним, заснована на […]...
- Жан Поль Сартр (21.06.1905 – 15.04.1980) Французький письменник, філософ-екзистенціаліст, лауреат Нобелівської премії (1964). Трилогія “Дорога свободи”: “Змужніння”, “Відстрочка”, “Смерть у душі”; роман “Нудота”; автобіографічна книга “Слова”; п’єси “Мухи”, “За замкненими дверима”, “Добропорядна повія”, “Диявол і Господь Бог”, “Кін”, “Затворники з Альтона”; збірка оповідань “Стіна”; літературно-критичні есе “Бодлер”, “Святий Жене: комедіант і мученик”; філософські трактати. Французький філософ і письменник […]...
- Соціальна дія “Діяльність – властива людині активність”. Власна природа людини (його біосоціальна і духовна сутність) спонукає людину до активності (як спроможності щось змінювати). “Активність – це здатність предмету бути змінені”. Ряд філософів надавали великого значення діяльності людини. Давньогрецький філософ Піфагор: “Статую прикрашає вигляд, а людини – його діяння”. Еміль Золя писав: “Діяти, боротися з обставинами, перемагати і […]...
- Проблема свободи в екзистенціалізмі Екзистенція – спосіб буття людини. Вперше в цьому значенні термін екзистенція вживається Кьеркегором. Екзистенціалізм (від позднелат. Exsistentia – існування) – “філософія існування”, одне з наймодніших філософських течій в середині XX ст., Явівшее собою “найбезпосередніший вираз сучасності, її загубленості, її безвиході… Екзистенційна” філософія висловлює загальне почуття часу: почуття занепаду, безглуздя і безвиході всього, що відбувається… Екзистенційна […]...
- Питання сенсу життя в системі освіти Проблема сенсу життя впродовж століть була основоположною для видатних мислителів усіх цивілізацій. Деякі з них висловлювали припущення про існування певних характеристик “людської природи”, прагнення до досягнення яких наближало б окремо взяту особистість до ідеалу. Великі філософи Сократ, Діоген, Платон, Декарт, Спіноза прирівнювали категорію блага до поняття сенсу життя. За Арістотелем, розкриття людиною своєї ідеальної сутності […]...
- Критика повісті “Сторонній” Відомо, що критики сприйняли роман прихильно, все-таки ідеї екзистенціалізму на той час вже набрали популярність в інтелігентних колах. Особливо захоплено і палко відгукнувся критик Г. Пікон: Якби через кілька століть залишилася тільки ця коротка повість як свідчення про сучасну людину, то її було б достатньо, як досить прочитати “Рене” Шатобріана, щоб познайомитися з людиною епохи […]...
- КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД КОХОВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД (псевд. – Данило Медовик, Погонець, Володько Нечуй, В. К, Вс. П.; 16.03.1835, с. Стародубівка, тепер Слов’янського р-ну Донецької обл. – 14.05.1891, Петербург) – письменник, педагог. Засновник (1864), голова Ради (1870), директор (1889 – 1891) Петербурзького педагогічного музею військово-навчальних закладів (“Соляной городок”), організатор Педагогічної бібліотеки, в якій були й видання українською мовою. Пропагував у […]...
- Що вивчає онтологія? Онтологія – наука про сущому, або про буття. Як і майже завжди, коли йдеться про філософію, визначення вельми абстрактні. Що вивчає онтологія, що містить поняття “буття”? У найширшому значенні під буттям розуміється все існуюче. Філософська категорія буття, що є предметом вивчення онтології, містить: Реально існуючі предмети, явища, зазвичай позначаються як “навколишній світ”; процеси розвитку та […]...