Педагогічна наука і педагогічна практика

Будь наука може визначати в одному об’єкті дослідження свій специфічний предмет вивчення. Предмет вивчення – виховання – притаманний різним наукам. Історичний матеріалізм, наприклад, вивчає виховання як певний елемент розвитку суспільства; історія – як певний елемент історії класової боротьби і класової політики; психологія – як певний елемент вивчення та становлення особистості людини, яка розвивається. Відособленість і наявність ознак науковості взагалі визначаються, в першу чергу, присутністю такого предмета вивчення, який не вивчається інший наукою.
Відмінною рисою педагогіки в загальній системі наук є те, що педагогіка вивчає процес виховання людини.
Початок вивчення наукового дослідження будь-якої науки зазвичай пов’язане з визначення таких проблем: історія виникнення та розвитку цієї науки, які особливі завдання вона ставить і проблеми досліджує.
Будь наука має право мати основні історичні етапи становлення та область певних явищ і процесів, які вона вивчає і визначення яких має велике значення для розуміння її теоретичних основ. Без цього наука не могла б розвиватися. Тому і з’являється все більша кількість освітньо-виховних установ, збільшується мережа народних шкіл, дають необхідну підготовку дітям, створюються спеціальні навчальні заклади з підготовки вчителів і починає підноситися педагогіка як окрема спеціальна наукова дисципліна. Все це призвело до великого стрибка в розвитку педагогічної теорії.
Педагогіка, з’явившись як наука про виховання дітей та молоді, у міру збільшення своїх кордонів у галузі виховання та області дії суб’єктивних явищ в житті суспільства, все більше стає наукою про принципи педагогічного впливу на людей різного віку.
Постійно вдосконалюючись, будь-яка наука привносить в свої теоретичні знання нові поняття, наповнюється новим змістом і регламентує свої наукові вишукування і дослідження. Цей процес торкнувся і педагогіки. Педагогічна наука в сучасному світі представлена ​​у вигляді цілої системи педагогічних наук.
Таким чином, педагогічна наука – це поєднання тривалої практики процесів навчання і виховання особистості на тлі розвитку суспільства і соціуму, що знаходяться під впливом історичних систем. Педагогічна наука – це результат тривалого і послідовного дослідження принципу розвитку особистості.
Наукове знання педагогічної практики і теорії дозволяє визначати, які саме можна вибирати ефективні педагогічні рішення.
Як і в будь-якій науці, в педагогіці існує давня суперечка про те, що таке педагогіка: наука чи мистецтво. Практична діяльність дозволяє вирішити даний спір. Практична діяльність педагогічних процесів і явищ багаторазово підтверджує, що без фундаментального знання науки виховання не може розвиватися мистецтво виховувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Педагогічна наука і педагогічна практика