Печерний ведмідь
Печерний ведмідь нині вимер. З’явився він на землі 300000 років тому, а зник 25000 років тому. Сучасна наука вважає його підвидом бурого ведмедя і предком етруського ведмедя. За своїми розмірами даний підвид значно перевершував сучасних ведмедів. Він був більше грізлі і Кадьяка в півтора рази. Представляв собою величезне волохате чудовисько з великою головою і сильними лапами. Жив практично на всій лісовій території Євразії. В Африці та Америки його останки не знайдені.
Ведмідь – унікальна тварина. Незважаючи на зовнішню незграбність, звір швидкий, стрімкий і моторний. Бігає він зі швидкістю коня, а удар його лапи може відразу вбити людину. У наші дні той же грізлі викликає у мисливців жах. Якщо полювати на нього без автоматичної зброї, то це смертельний ризик. Недарма індіанці у свій час прирівнювали вбивство грізлі до вбивства вождя ворожого племені. Чи не простого воїна, а саме вождя.
Що ж стосується печерного ведмедя, то він був більше і сильніше грізлі, а його вбивство вважалося ще більш важким завданням. Однак ті ж неандертальці вбивали печерних ведмедів протягом багатьох тисяч років. У стародавніх печерах, зберігають сліди цих загадкових людей, знаходять сотні ведмежих черепів. У неандертальців не було автоматичної зброї, але вони якось примудрялися полювати на страшного звіра.
Печерний ведмідь мав дуже великий черепом з крутим чолом. Тіло було потужним і масивним. Його довжина сягала 3-3,5 метрів. Вага коливався в межах 500-700 кг. Самки важили майже в 2 рази менше. Судячи по зносу зубів, звір харчувався в основному рослинною їжею. Але зовсім не виключено, що він нападав на тварин і людей. Просто відсоток тваринної їжі у нього становив незначну частку. Головним же в раціоні харчування вважався мед. Мишка його із задоволенням їв і нагулював жирок на зиму.
Деякі дослідники вважають, що зимова сплячка звіра проходила тільки в печерах. Але таке твердження нічим не доведено. Та й навряд чи всі ведмеді часів плейстоцену спали в печерах. Їх просто б не вистачило на всіх бажаючих. Швидше за все, крім печер влаштовувалися і барлогу в глухих лісових хащах, так як звір був мешканцем саме лісистій місцевості. Він також не цурався високогірних районів, так як останки печерного ведмедя знаходять на висоті 3000 метрів над рівнем моря.
За припущенням вчених тривалість життя звіра становила не більше 20 років. Мабуть з настанням старості він ставав ласою здобиччю для печерних гієн, вовків і печерних левів. Стародавні люди також вносили свою лепту у знищення могутніх звірів. Такий спосіб життя тривав сотні тисяч років. І раптом з незрозумілих причин печерний ведмідь зник з планети Земля. Причому сталося це набагато раніше зникнення мамонтів, печерних левів і неандертальців.
У якийсь момент часу 25000 років тому могутній звір пропав. А ось чому – тут у дослідників немає чіткої і ясної теорії. Існують самі різні гіпотези, але це тільки припущення і припущення, що не мають ніякої доказової основи.
Деякі вчені стверджують, що виною всьому став голод. Під час льодовикового періоду лісова зона значно зменшилася, а степова зросла. Пропали рослини, необхідні для їжі, і ведмедик почав вимирати. Але вся справа в тому, що даний підвид бурого ведмедя мав досить широкими і різноманітними харчовими можливостями. Про це говорять хоча б кістки копитних тварин, знайдені поряд із кістками печерних ведмедів. Та й потім, всі попередні льодовикові періоди не принесли значної шкоди могутньому звірові, а ось останній став для клишоногого фатальним.
Печерного ведмедя винищили неандертальці. Така гіпотеза теж має місце. Але, швидше за все, цього не могло статися через маленьку чисельності древніх людей. Їхній ареал існування був значно менше ареалу проживання клишоногого звіра. Та й на наскельних малюнках зображення величезного волохатого ведмедя зустрічається дуже рідко.
Може бути свою лепту внесли кроманьйонці (нащадки сучасної людини). Вони прийшли з Африки і почали швидко розселятися по території Європи та Азії. Їм потрібні були печери, які облюбував для себе клишоногий звір. Ведмідь залишився без житла, кажучи сучасною мовою, і в результаті цього вимер. Але, як уже говорилося, звір влаштовувався на зимову сплячку не тільки в печерах. Берлоги він споруджував і в густих лісових хащах.
Одним словом, немає відповіді на питання, чому вимер печерний ведмідь. Якщо дізнатися істину, то не важко буде зрозуміти і процес вимирання інших тварин, а також неандертальців. Але величезний період часу надійно вкрив розгадку від допитливого людського розуму, не залишивши людям ніякої надії на правду.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)