ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
Раз дізнались печеніги,
Що для бою час настав,
Що в Болгарїї далекій
Забарився Святослав.
Наче хмари, бідний Київ
Печеніги облягли,
Загриміли всюди сурми,
Тарабани загули.
А у місті плач і стогін:
Ані вийти, ні ввійти,
Став людей косити голод,
Став в могили їх нести.
А в той час гуляє Претич
З дужим військом за Дніпром…
Та не станеш буйним вітром
І не зробишся орлом.
Полетіли б і сказати:
“Ви на волі, соколи,
А наш Київ сірим муром
Печеніги облягли”.
Стали думати кияни,
Де їм лицаря знайти,
Щоб із міста на той берег
Сміло зважився пройти.
“Я піду!” – хлоп’я говорить.
“Ти ж мале ще, молоде…”
“Я піду”, – хлоп’я говорить
І з вуздечкою іде.
Вийшов з міста, в яр спустився,
Полем швидко перебіг,
Став, постояв, вийшов з гаю,
Йде, неначе печеніг.
Ось і табір, Глянув – війська,
Як тієї сарани!
Коні ржуть, реве худоба,
На триногах казани.
А на сонці сяє зброя,
Сяють, блискають списи…
Як пробитися крізь хмару,
Як пройти через ліси?!
“Де ти, Претич-воєводо,
Де ти, князю Святослав?!” –
Так собі подумав хлопець
І у когось запитав:
“Чи не бачили ви, дядьку,
Тут буланого коня?
Я пустив його на пашу,
Та й заснув на хвильку я…”
“Ні, не бачив… ач, роззява!
Так колись ти і в бою
Задрімаєш і за хвильку…
Стратиш голову свою”.
“Треба йти питати інших…
Де ж він, лишенько моє?!
Гей ти, коню мій буланий,
Гей, озвися, де ти є?!”
Вдалині Дніпро синіє…
Хлопчик плаче, як ягня:
“Чи не бачили ви, дядьку,
Тут буланого коня?”
Ось уже і любий берег,
Хвилі весело шумлять…
Він оглянувся – далеко
Вороги його стоять.
І схопив себе за груди,
На собі одежу рве,
Через мить уже по хвилях
На той берег він пливе.
І нарешті бачать хлопця
Печенізьки вояки,
І за ним біжать, женуться,
Як за сарною вовки.
Туго луки натягають,
Стріли кидають вперед,
То пірне хлоп’я у воду,
То заб’ється в очерет.
Стріли падають у воду,
Наче чорні блискавки…
Попливти б, – але бояться
Печенізьки вояки.
А мале хлоп’я давно вже
Степом котиться-летить…
Сяють вогниками очі,
Серце пташкою тремтить.
Ось уже і рідний табір,
Ось і Претич, вояки…
Ах, здається, по степу він
Розгубив свої думки.
Прибігає, важко диха,
Ледве встоїть на ногах…
Закричав – і гнів палає
В огняних його словах.
“Воєводо і вояцтво!
Ви гуляєте, орли,
А наш Київ, наче хмари,
Печеніги облягли.
Ви гуляєте, а люде
Швидко з голоду помруть,
Швидко з голоду наш Київ
Печенігам віддадуть”.
Пильно слухає вояцтво,
Що розказує хлоп’я…
Меч стискає воєвода
І сідає на коня.
“Вояки! вперед! на поміч! –
Вірний Претич закричав, –
Хай живе наш славний Київ,
Хай живе наш Святослав”.
Обернувся в вулик табір…
Крики, ржання, метушня…
Кожний бравсь за спис, за зброю
І… на огиря-коня.
І злякались печеніги…
Крик пішов і залунав,
Що вертається з походу
Переможець Святослав.
Безліч літ уже минуло,
Вже давно в землі хлоп’я.
І давно вже в серці нашім
Вмерло лицаря ім’я.
Related posts:
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались печеніги, що забарився Святослав […]...
- Образ юного героя у творі “Печенізька облога Києва” – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Справжній патріотизм виявляється не на словах, а у справах. Хто би міг подумати, що маленький хлопчик може врятувати ціле місто. А таке сталося у X столітті. Святослав – великий князь київський, пішов до Болгарії, коли Київ оточили печеніги. Хтось мав повідомити військо Святослава про оточення міста. Це зробив хлопчик, якому судилося стати юним героєм. Але […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – 6 клас Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також не збереглося, воно загубилося […]...
- ПЕЧЕНІЗЬКА ОБЛОГА1 КИЄВА – Олександр Олесь (1878-1944) – ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Україна дістала поета-лірика, котрого виглядала від часів Шевченка. Михайло Грушевський Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба ) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід походив з чумаків, а рідня по материнській лінії – з кріпаків. В одинадцять років не стало батька, і про дітей піклувалися мати Олександра Василівна та дідусь Василь […]...
- ПОЧАТКИ КИЄВА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над Дніпром широким, вільним, Де луги й степи цвіли, Наші прадіди – поляни Оселились і жили. Хлібороб робив у полі, Пас пастух корів, овець, З луком, з стрілами гнучкими По лісах ходив ловець. Пишно квітла Україна, Повна всякого добра. Як в раю, жили поляни Понад хвилями Дніпра. Все своє вони любили, Шанували і чуже, Хай, […]...
- Історична основа поеми О. Олеся “Печенізька облога Києва” – твір з української літератури Олександр Олесь любив Україну, пишався її славною історією, у творах прославляв славних синів і дочок своєї Батьківщини. У літописі “Повість минулих літ” під роком 969-м є згадка про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. Цей сміливий підліток зумів добратися до Дніпра, перепливти річку і повідомити русичів: “Якщо ви не підступите завтра рано під город, […]...
- “АСКОЛЬД І ДІР” – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Славна в Рюрика дружина, Всім далась вона взнаки, А Аскольд і Дір – найперші, Найславніші вояки. Нудно їм сидіти дома Без походів, без боїв, І вони прохають князя, Щоб на волю їх пустив. Князь подумав і дозволив. Попрощалися вони І з такими ж вояками Посідали на човни. І по Волхову угору В невідомий край летять. […]...
- ЯРОСЛАВ ОСМОМИСЛ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Володимирко поволі Тихо-мирно вік дожив І на княжому престолі Ярослава залишив. Це був князь палкий, відважний, Незрівнянний у бою, Наче рвався він покласти Першим голову свою. І коли він з Ізяславом, З князем київським зійшовсь, Першим кинувся з мечем він, Всіх попереду боровсь. І бояри зупиняли: “Ярославе, князю, стій: Хто тебе, орла, заступить У державі […]...
- КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Війна з татарами Як довідались татари, Що повстали Холм і Львів, Землю Галицько-Волинську Хан їх знищити схотів. На волинський Володимир То не хмара чорна йде, То не грім гуде далекий, А то військо хан веде. Виїжджає князь Василько: “Залиши мій рідний край!” Але був глухий, як камінь, Хан татарський Бурундай. І Василько підпалити Рідне місто […]...
- ПОХОД НА ЦАРГОРОД – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Геть за морем українським, Понад склом Босфорських вод Дивні вежі і палати Розкидає Царгород. Наче вир, кипить, торгує Крамом, зброєю, вином. Вдень він вуликом здається, А вночі – чудесним сном. І з усіх країн до його Ллється хвилями народ. Наші теж торговці-люде Їздять в славний Царгород. Та не любить грек чужинців І тримає їх в […]...
- Олександр Олесь. Ярослав Мудрий (із книги Княжа Україна). Поезії з книги Княжа Україна, їх зв’язок з літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі Мета: навчити аналізувати поетичний твір, проводити аналогію із сучасним життям; розвивати навички характеристики героїв, розмірковувати над діями і вчинками давньоруських князів; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет князя Ярослава Мудрого, ілюстрації на тему Київської Русі, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби. Перебіг уроку I. Організаційний етап. […]...
- УКРАЇНА В СТАРОВИНУ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Велетенські граби, вільхи, Сосни, явори, дуби Раз в століття полягають Після віку боротьби. Де родились, там вмирають, Обертаються у тлінь, На могилах виростає Ряд наступних поколінь. По лісах шумлять потоки, Смарагдові від трави, Розпливаючись то в багна, То в озера, […]...
- КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
- КНЯГИНЯ ОЛЬГА – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Тихий, теплий літній ранок. Сонце встало. Вітер спить. Вийшла дівчина на річку, Сіла в човен і сидить. Чарівна сама, як ранок, Задивилася на світ… Білий шум на синіх хвилях, На деревах – білий цвіт. Любо жити на сім світі, Щастя любого ждучи… Ах, коли б лише згадати Сон, що снився уночі. Дивний сон… якісь палати, […]...
- НАШІ ПРЕДКИ – СЛОВ’ЯНИ – КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Над озерами, річками, На полянах лісових, На стрімких високих горах, На просторах степових, – Де лише сіріє стежка Або вкрився збіжжям лан, Скрізь розкидались оселі Наших прадідів-слов’ян. Оселялись цілим родом: Що людина, як одна?! Кревні люде – рід складали, Кревні роди – племена. Наймудріший і найстарший Цілим родом керував, Видавав щодня накази, Правив, милував, карав. […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ПОЕТИЧНА РОЗПОВІДЬ ПРО МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ, КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО МУДРІСТЬ, БЛАГОРОДСТВО, ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ. ПОЕЗІЇ “ЗАСПІВ”, “УКРАЇНА В СТАРОВИНУ”, “ПОХІД НА ЦАРГОРОД”. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст поезій “Ярослав Мудрий”, “Заспів”, “Україна в старовину”, “Похід на Царгород”; – вдосконалювати навички виразного читання поезії, розвивати творче мислення; – виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Олександра Олеся, підручник. Доки будете дружно держатися купи, Незламно стояти всі […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1. Хто заснував Київ? 2. Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь – легендарні засновники Києва. 3. Святослав – хоробрий і благородний князь. 4. Володимир вибирає віру. 5. Остаточний розгром Ярославом печенігів. 6. Як князь Ярослав відбив у печенігів бажання на руські землі нападати. 7. Древній Київ часів Ярослава Мудрого. 8. “Велика ж бо користь […]...
- “Золоті, дитячі сни” України (за поезією “Україна в старовину” з книги “Княжа Україна” О. Олеся) Ось я розгорнув книгу: Олександр Олесь “Княжа Україна”. Поезія “Україна в старовину”. Поринаю в давні часи, неначе в машині часу зробив переліт: Ліс густий дрімучий, темний. Споконвічний ліс росте, Не проб’ється навіть сонце Крізь гілля його густе. Незаймана природа, невимовна сувора краса захоплює, як ворожіння Лісовика: тут і “велетенські граби, вільхи, сосни, явори, дуби”, і […]...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою силою, виразивши українську філософію буття, глибокий гуманізм. Він європеїзував українську лірику, став […]...
- Остаточний розгром Ярославом печенігів – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Ярослав Мудрий – великий київський князь, за правління якого Давньоруська держава досягла найбільшого розквіту. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. Так само він розгромив остаточно печенігів, і вони більше ніколи не нападали на руські землі. Про ті далекі події розповідає нам Нестор у “Повісті минулих літ”. А сталося це так. […]...
- “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) – Українська література 10-х років У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. Він поєднав символістську поетику з неоромантичним змалюванням героя, що засвідчила новаторська книга “Драматичні етюди” (1914). Олесь-символіст утвердив новий жанровий різновид […]...
- ВІЙНА З ТАТАРАМИ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Як довідались татари, Що повстали Холм і Львів, Землю Галицько-Волинську Хан їх знищити схотів. На волинський Володимир То не хмара чорна йде, То не грім гуде далекий, А то військо хан веде. Виїжджає князь Василько: “Залиши мій рідний край!” Але був глухий, як камінь, Хан татарський Бурундай. І Василько підпалити Рідне місто мусив сам І […]...
- Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, сили, мужності та […]...
- Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка – людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. […]...
- ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люди Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ поплили. Греки, […]...
- Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Двадцять п’ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників із літератури 2014 року соціальні мережі заповнив його вірш “Європа мовчала”, написаний ще 1931 року. Справжнє прізвище – Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. Тому поет почав […]...
- СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (за поезіями з книги Олександра Олеся “Княжа Україна”) Мета: ознайомити учнів із життєописом поета; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розкрити зміст поезій Олександра Олеся “Україна в старовину”; продовжувати збагачувати знання школярів про історичне минуле нашої країни; вчити аналізувати, порівнювати, узагальнювати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, культуру мовлення, творчу уяву; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого, прагнення […]...
- Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії “Ярослав Мудрий” з книги “Княжа Україна”. Поет […]...
- Поетична оповідь про минуле нашого народу (за “Заспівом” зі збірки “Княжа Україна” О. Олеся) Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини. Своєю урочистою оповіддю та темою, пов’язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся “Княжа Україна”. Як повільна пісня кобзаря, звучить “Заспів” до збірки”Княжа Україна”: Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СТОРІНКАМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ (за поезіями з книги Олександра Олеся “Княжа Україна”) – КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити учнів аналізувати, порівнювати, узагальнювати прочитане; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву; виховувати любов до рідного краю, його історичного минулого, прагнення пізнавати історію українського народу. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою В нас на ганку горобці – Крихти їм несу в руці. А […]...
- Відображення нашого минулого у поезіях з книги О. Олеся “Княжа Україна” – твір з української літератури Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл “Княжа Україна”, до якого увійшли вірші “Війна з татарами”, “Ярослав Осмомисл” та інші. Доба Київської Русі – загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками, попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні […]...
- Загибель князя Святослава Після примирення з Візантією, Святослав вирушив у бік будинку. Досягнувши гирла Дніпра, він на човнах відплив до порогів. Мудрий воєвода Свенельд попереджав його: “Обійди, князь, пороги на конях, бо стоять біля порогів печеніги”. Але Святослав не прислухався до мудрої поради воєводи. У 971 році князю по Дніпру піднятися не вдається, і він разом зі своїм […]...
- Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому житті було багато випробувань. Ці люди теж були молодими, теж помилялися, але нам завжди казали мчится на чужих помилках. Так і виходить, що їхній досвід […]...
- О слово рідне! Орле скутий!.. – Олександр Олесь (Олександр Кандиба)(1878-1944) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. ПРО ТВІР Рід […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
- МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
- ГРИЦЕВІ КУРЧАТА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Казка Жив собі Максим убогий Коло річки, край села. Крім дітей та жінки, в його Тільки курочка була. Нанесла вона яєчок. Вже й Великдень ось-ось-ось! Хоч би кожному яєчком Розговітись довелось! Та старий Максим міркує: “Поїдяться крашанки, А коли підсипем квочку, Будуть згодом курочки. Швидко виростуть курчата, Навесні почнуть нестись, От тоді ми поласуєм! Ласували […]...
- ТРИ МЕНТИ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише?.. Тихше… тихше… Тихше, тихше: сплять вампіри, Упилися кров’ю звірі… Нахиляйтесь, Підкрадайтесь: Як убиті сплять вампіри… Тихше, тихше – Хто це дише?.. Тихше… тихше… Гей, до зброї! бийте в дзвони! Будьте смілі, як дракони! Всіх гукайте, […]...
- Голод – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ I Проклятий, збуджений громами, Підвівся, встав з землі Й зайскреготав голодними зубами В гнилій, кривавій млі. І він пішов, нестриманий, полями До міст, до сіл, до хуторів, Він нападав на все без тями – І все без тями гриз і їв. Він розривав бика руками, Вівцю, як хліба шмат, ковтав, Дітей малих з’їдав з кістками, […]...
- ЛЮБОВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, не дивуйсь, що ніч така блакитна… Що вийдеш ти, то знала ніч оця, І через те вона така привітна, Така ясна і ніжна до кінця… О, не дивуйсь, що пахощі навколо, Що мов зомлілі, дивляться квітки, Ця ніч твоє квітчає чоло І з них тобі одній плете вінки. О, не дивуйсь, О, не дивуйсь, […]...