Павло Платонович Чубинський (1839-1884) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Насправді цей вірш Чубинський написав через рік після смерті Тараса Григоровича, у 1862 році в Києві. Він мешкав тоді на вулиці Великій Васильківській, де винаймав квартиру в будинку купця Лазарева. Саме тут збирався гурток “Київської громади”, куди часто заходили також сербські й болгарські студенти, що навчалися в місті. Від них Павло Чубинський почув пісню сербських повстанців проти Османської імперії. Вільнолюбні рядки “Серце біє і кров ліє за нашу свободу” надихнули українського патріота до написання вірша.

Через рік П. Чубинського, як неблагонадійного, заслали до Сибіру. Серед “провин” – “посещение могилы Шевченко”, “пение возмутительных малороссийских песен”, “ношение мало-русского костюма”.

Спочатку вірш Чубинського співали на мелодію сербської пісні. Музику до слів писали також українські композитори Микола Лисенко і Кирило Стеценко. Але на весь світ твір став відомим у музичному варіанті західноукраїнського священика і музиканта Михайла Вербицького, створеному в 1865 році.

Патріотичний зміст поезії П. Чубинського та урочиста музика М. Вербицького довгі роки, поки українці не мали своєї держави, якнайкраще відображали волелюбні прагнення українських патріотів. У березні 2003 року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким перша строфа і приспів пісні “Ще не вмерла України і слава, і воля…” вважаються Державним Гімном України.

Поштова листівка. Початок XX ст.

Прочитай першу строфу і приспів вірша П. Чубинського “Ще не вмерла Україна” і порівняй із варіантом слів Державного Гімну України. Назви відмінності.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Павло Платонович Чубинський (1839-1884) – ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ