Патогенез черепномозкової травми

У відповідь на механічну травму в результаті дії комплексу первинних факторів (ударна хвиля, ударний ефект кістково-черепної деформації, гідродинамічний поштовх) послідовно розгортається ланцюг рефлекторних і нейроендокринних реакцій організму. Вплив травмуючого фактора запускає комплекс патологічних механізмів, які в основному зводяться до порушення нейродинамічних процесів, ліквородинаміки, розладу тканинного дихання і енергетичного метаболізму, зміни мозкового кровообігу в поєднанні з перебудовою системної гемодинаміки, реакціям імунної системи. Складність морфологічної будови і фізіологічних функцій головного мозку обумовлює тяжкість і своєрідність розладів, що виникають у ньому при механічній травмі. Л. І. Смирнов (1947) вперше виділив травматичну хворобу головного мозку, яку в даний час правомірно розглядати як складний комплекс патологічних процесів, що мають єдину етіологію, але багато в чому різні субстрати і реакції – залежно від біомеханіки, тяжкості, характеру пошкоджень, віку потерпілого. Травма мозку запускає серед багатьох дві протилежно спрямованих процесу – дистрофічний і репаративний, що йдуть паралельно, з постійним або змінним переважанням одного з них, що багато в чому визначає наявність або відсутність тих чи інших клінічних проявів у різних періодах черепно-мозкової травми.
В даний час виділяють три базисних періоду протягом травматичної хвороби головного мозку: гострий, проміжний, віддалений. Гострий період визначається взаємодією травматичного субстрату, реакцій пошкодження і реакцій захисту і є проміжком часу від моменту ушкоджує впливу механічної енергії до стабілізації на тому чи іншому рівні порушених загальномозкових і общеорганізменний функцій чи смерті потерпілого. Протяжність його становить від 2 до 10 тиж., В залежності від клінічної форми травми мозку. Проміжний період характеризується санацією та організацією ділянок пошкоджень і розгортанням компенсаторно-пристосувальних процесів до повного або часткового відновлення або стійкої компенсації порушених функцій. Протяжність проміжного періоду: при неважко травмі – до 6 міс., При тяжкій – до року. Віддалений період є завершенням або співіснуванням дистрофічних і репаративних процесів. Протяжність періоду: при клінічному одужанні – до 2 років; при прогредиентном перебігу не обмежена.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Патогенез черепномозкової травми