Паспорт імпортної угоди
Паспорт імпортної угоди – це документ, який полягає під час проведення валютних операцій між двома учасниками з різних країн (резидентом і нерезидентом). У паспорті містяться дані, що характеризують операцію між двома сторонами – резидентом і нерезидентом. Особлива увага приділяється валюті оплати (це може бути національні гроші, іноземна валюта, векселі і так далі).
Паспорт імпортної угоди оформляється в наступних ситуаціях:
1. Коли на територію України ввозяться товари або передається інформація, що є підсумком інтелектуального співробітництва між резидентом і нерезидентом.
2. У разі коли резидент отримує позику в національній або іноземній валюті від нерезидента країни.
Паспорт імпортної угоди не оформляється:
- – при здійсненні операції між фізичними особами (резидентами) і нерезидентами країни. При цьому фізична особа не є ІП; – при здійсненні угоди між банком-кредитором (резидентом) та представником іншої країни (нерезидентом); – при оформленні угоди між нерезидентом країни, а також державним органом виконавчої влади; – при укладенні договору між резидентом і нерезидентом в ситуації, коли загальний обсяг зовнішньоторговельного договору становить до 5 тисяч доларів.
Для оформлення імпортної угоди резидент повинен надати в банківську установу:
- – два примірники заяви, оформленого за всіма правилами, завіреного печаткою і підписаного резидентом; – договір, який є базою для проведення валютної операції; – документ, що підтверджує державну реєстрацію в якості юрособи; – свідоцтво, яке підтверджує факт постановки особи на облік в податкову службу; – інший пакет документів, інформація якого повинна підтверджувати дані в паспорті імпортної угоди.
Паспорт оформляється в двох примірниках, в кожному з яких стоять печатки нерезидента (безпосередньо імпортера продукції) і банку країни-імпортера. Крім цього, документ обов’язково підписується двома особами – представником компанії-нерезидента, який має право першого підпису, а також працівником фінансової установи-імпортера. Один з паспортів залишається в фінансовій установі країни-імпортера, а інший – відправляється безпосередньо виробнику-нерезиденту (компанії-імпортеру).
У паспорті імпортної угоди прописується наступна інформація – загальна сума договору між сторонами, валюта ціни товару і його реалізації, особливості розрахунку, спосіб розрахунку курсу валюти, крайній термін платежу за товар, дата оформлення товару на митниці і так далі. При цьому виробник-нерезидент має право особисто визначати розрахунковий період оплати товару, що відправляється.
Якщо загальний обсяг тексту займає більше п’яти листів, то за погодженням сторін в банк імпортера можуть бути надані завірені виписки договору, на базі яких і складався паспорт імпортної угоди. На додаток до всього банку-імпортеру необхідно пред’явити оригінал договору для перевірки правильності складання паспорта імпортної операції. Після проведення попередньої перевірки імпортер може забрати оригінал договору. При цьому повнота і правильність всіх переданих виписок завіряється підписом уповноваженого працівника фінансової установи-резидента.
З моменту надходження в банк необхідних документів нерезидент приймає на себе весь обсяг відповідальності за своєчасну поставку товару. Крім цього, імпортер відповідає за відповідність інформації, зазначеної в паспорті і безпосередньо в договорі. При цьому товар повинен надійти на територію Російської Федерації протягом шести місяців (не більше) з моменту проведення платежу (якщо інше умова не була розглянута Нацбанком України).
Після підписання паспорта імпортної операції банк-нерезидент бере договір на розрахункове обслуговування. Так він покладає на себе певні зобов’язання по контролю обгрунтованості виплат в іноземній валюті.
Банк може дати відмови і не ставити свій підпис під паспортом імпортної операції в наступних випадках:
- – при невідповідності інформації в договорі і паспорті імпортної угоди; – при порушенні вимог законодавства щодо валютних операцій (якщо такі виявлені в документі); – при наявності умов в договорі, які передбачають оплату з рахунків клієнтів, що не мають відношення до імпортера і договором зокрема; – в разі грубих порушень при оформленні паспорта імпортної угоди; – при відсутності в договорі чітких термінів надходження продукції на кордон України; – при відсутності чітких термінів повернення коштів у разі непостачання товару; – при наявності в договорі умов, які передбачають оплату за імпорт готівкою, коли такий дозвіл Нацбанку країни не було надано; – в разі якщо документ складено мовою, якою не володіють працівники банківської установи.
Всі дані, які надані резидентом, перевіряються банком в триденний робочий термін з моменту надходження до фінансової установи.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)