Парник крейдяного періоду
У крейдяному періоді (135-65 мільйонів років тому) на Землі панував надзвичайно жаркий клімат. У другій його половині (100-65 мільйонів років тому) вся планета перетворилася в один величезний парник. Атмосфера Землі наситилася вуглекислим газом. Його вміст у 3-6 разів перевищувало сучасні показники. Причиною були, перш за все, численні виверження вулканів, що відбувалися в зонах розлому континентів. Як же жилося мешканцям нашої планети – а тоді на ній панували динозаври – в епоху глобального потепління?
У той час навіть північні райони Аляски були покриті пишною рослинністю. Тут виростали папороті, гінкго, хвойні дерева, квіткові рослини. На північ від полярного кола, як показують знахідки, водилися крокодили.
Через відсутність льодів в полярних областях характер морських течій був зовсім іншим. Світовий океан в буквальному сенсі слова був тихим, інертним. Вода погано перемішувалася, а тому в глибинах океану відчувалася явна нестача кисню. Органічний матеріал, що опускалася на дно, – перш за все, одноклітинні водорості – практично не розкладався. Через надлишок органіки стрімко розмножувалися водорості і бактерії. Їх було так багато, що кисень перестав надходити в глиб морів. Це призвело до масового вимирання морських тварин.
Крейдяний період, як і що передував йому юрський період, був царством рептилій. Вони заселили практично всі ніші, що були на планеті. Їм належали суша, вода і повітря. Мабуть, найвідомішими з них були динозаври. Всього на сьогоднішній день відомо понад 860 видів динозаврів. Разом з літаючими ящерами (птерозаврами) і крокодилами вони складають підклас архозавров – найбільш велику і різноманітну групу плазунів, яка панувала в крейдяному періоді. Ці ящери є предками сучасних птахів.
До числа найбільших хижаків, які коли-небудь населяли нашу планету, відносяться найвідоміші тварини тієї епохи – тираннозавра. Вони досягали 13 метрів в довжину і 5 метрів у висоту. Але навіть вони багато в чому все ще залишаються загадкою для вчених.
Так, фахівці продовжують сперечатися про спосіб харчування тиранозавра. Більшість палеонтологів вважають, що він полював на інших тварин. Відомі, наприклад, кістки зі слідами укусів тиранозавра. Можна припустити, що ці знахідки свідчать про жорстоких сутичках, в яких ящір розправлявся зі своїми жертвами.
Але деякі вчені, в тому числі Джек Хорнер, консультант фільму “Парк юрського періоду”, вважають, що тиранозавр харчувався падлом. Які ж аргументи вони наводять на підтримку своєї гіпотези?
Передні кінцівки тираннозавра були дуже короткими. Якби, переслідуючи видобуток, він впав, то йому надзвичайно важко було б піднятися. Зуби тираннозавра не нагадували кинджали, як у інших хижих динозаврів; вони були закруглені. Такі зуби, скоріше, потрібні для розмелювання кісток і хрящів. У головному мозку тиранозавра був надзвичайно розвинений нюховий центр. На думку Хорнера, Tyrannosaurus rex міг відчути запах падали з відстані 40 кілометрів. Його ноги не годилися для того, щоб переслідувати здобич або стрімко нападати на неї, але ж під час полювання йому постійно доводилося б здійснювати ривки. Зате на таких ногах легко було долати великі відстані в пошуках падали.
Втім, чисті падальщики в природі рідкісні. Як правило, тварини, які харчуються падаллю, готові при нагоді розправитися з дрібною здобиччю. До речі, розташування очей у тиранозавра типово для тих тварин, які займаються полюванням. Очі посаджені близько одне до одного, а тому тираннозавр бачив жертву обома очима одночасно і міг легко оцінити відстань до неї.
В самому кінці крейдяного періоду сталася одна з найбільш страшних катастроф в історії нашої планети. Тоді загинуло безліч видів тварин. З лиця Землі зникли динозаври, птерозаври, плезіозаври і мозазаври (гігантські морські ящірки), в той час як крокодили, черепахи, ящірки і змії вижили.
Вчені висувають найрізноманітніші гіпотези, намагаючись пояснити цей феномен. Багато хто вважає, що причиною всьому стало падіння величезного метеорита на мексиканський півострів Юкатан. Можливо також, що значну шкоду флорі та фауні завдали потужні вулканічні виверження, що відбувалися тоді ж, близько 66 мільйонів років тому, на базальтовому плато Декан в Індії. Втім, палеонтологи давно сперечаються про те, чи не виявилися динозаври на межі вимирання ще до цих подій.
Ми щиро вважаємо, що всі динозаври – на одну особу. Насправді ці тварини надзвичайно різнилися – за своїм зовнішнім виглядом, розмірами, харчування і способу життя. І вимерли вони аж ніяк не одночасно, і причини вимирання різних їх видів могли бути свої. У цьому нас переконують результати недавніх досліджень.
Примітно, що напередодні катастрофи, увінчалися крейдяний період, багато видів динозаврів, як з’ясовують палеонтологи, процвітали. Різноманітність їх форм і раніше було велике. Це стосується і хижаків, в тому числі тиранозаврів і коелурозавров, і невеликих травоїдних динозаврів, і динозаврів, що мешкали в Азії. Як полемічно говорять деякі палеонтологи, якби не та екологічна катастрофа, то динозаври напевно б ще населяли нашу планету. В такому випадку на Землі не знайшлося б місця ні мавпам, ні людям. Ці вищі форми ссавців просто не могли б безперешкодно розвиватися.
Ймовірно, що процвітали види динозаврів і справді стали жертвами глобальної катастрофи, інші ж до цього часу майже вимерли. Так, чисельність деяких великих травоїдних ящерів до кінця крейдяного періоду помітно скоротилася. Наприклад, за останні 12 мільйонів років крейдового періоду зменшилася кількість гадрозавров і цератопсов (рогатих динозаврів). Втім, зроблені висновки стосуються лише тварин, які населяли Північну Америку. В Азії ж, наприклад, ніщо не говорило про швидке зникнення гадрозавров. Очевидно, процеси, які призвели до вимирання динозаврів, були куди більш складними і різноманітними, ніж ми звикли вважати.
Палеонтолог з Цюріхського університету Маркус Клаус, автор дослідження про динозаврів, опублікованого на сторінках журналу Royal Society Biology Letters, так пояснює тодішні події: “Після глобальної катастрофи, яка тривала надзвичайно довго – такий, як падіння метеорита, – все екологічні ніші, в яких могли б мешкати дуже великі тварини, на цілі тисячоліття виявилися знищені “.Адже багато рослин так і не оговталися від цієї катастрофи, зникли. Тепер для великих травоїдних тварин просто не вистачало їжі. З їх неминучим вимиранням позбулися видобутку і великі хижаки. Дрібні ж ссавці, яким їжі потрібно зовсім не так багато, могли вижити і в таких суворих умовах, харчуючись або травою, або комахами та іншими безхребетними. Звичайно, конкуренцію в боротьбі за решту екологічні ніші їм могли б скласти дрібні динозаври, але до кінця крейдяного періоду багато їх види вже вимерли – в боротьбі за видобуток їх давно витіснили… дитинчата великих хижих динозаврів.
Як би там не було, вчені не можуть досі знайти переконливої відповіді на питання: чому безліч дрібних ссавців благополучно пережили падіння метеорита на Юкатан, а з сотень видів динозаврів не вцілів жоден? Чому?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)