Парадигматика людинобожжя: особистісність “нової релігійності” Івана Багряного
Один з суттєвих моментів творчості письменника, практично зігнорований сучасними літературознавцями – ідея релігійних шукань, точніше – феномен “нової релігійності”, що складає концептуальний стрижень усіх текстів письменника.
Один із всесвітньовідомих шляхів метафізичного новаторства – концепція “нової релігійності” (Д. Бонгефер), яку структурує абсентеїзм, метафізичне сирітство. Відкидається можливість чудес, провидіння та загробного життя. Традиційна мораль відкидається, бо “нова релігійність” виступає як антитеза традиціоналізму. Ідеалом тут виступає не всесилий Бог, а людина-Христос, яка “допомагає [нам] не через свою всемогутність, а через свою слабкість, свої страждання” [3, с. 264]. Саме страждання вважається сенсом життя, людським “призначенням”.
У той же час твори письменника свідчать про заперечення ним ортодоксальних моделей віри в Бога. Автор критикує релігійний фундаменталізм за невідповідність власним ідеалам та овечу покору, лицемірство та, як апофеоз – зраду.
З іншого боку, Максим Колот, протагоніст твору “Людина біжить над прірвою”(1965), зневажає “хробачину філософію” вчорашніх атеїстів, котра легко приймається перед обличчям смерті і не заважає ницості й зраді.
Інший складник цього світогляду – народні, поганські корені. Найголовніші з них – сакральність жіночого початку, хата та рід.
Добра освіченість протагоністів багрянівських творів, їх високий інтелектуалізм свідомо усуваються в ситуації Inter-esse як маловартісні. Автор постійно наголошує на “некнижності” їх досвіду, черпання сил і наснаги тільки в практичній діяльності. Реальність і тілесність сприйняття сягають аж до рівня фізіології: окрім опису зорових чи слухових вражень, автор використовує нюх (постійні вказівки на запахи) та навіть дотик: темрява “слизька, … намацальна й вагома” [1, c. 173].
Однією з форм прояву внутрішніх сил стає гумор та іронія. “Нові українці” (Ю. Ковальчук) текстів Багряного постають носіями “альпіністичної психіки” (Г. Башляр), котра передбачає в момент появи метафізичного жаху інтенсифікацію його зворотнього полюса – іронії, трансформацію дійсності трагічного абсурду в комічну дійсність”[4, с. 35]. “Забути про ворога. Закреслити його”[2, с. 140] – такий шлях комічної сублімації жаху.
Через реалізацію того, що живе в них, представники “нової побожності” самі себе формують. Їх життя – результат активізації віталістичної енергії, яка виходить за межі інстинкту і є тим метафізичним стрижнем, котрий тримає на собі світ у добу “смерті Бога”.
Багряний І. Людина біжить над прірвою.- К., 1992.
Багряний І. Огненне коло.- Новий Ульм; Нью-Йорк, 1952.
Бонхеффер Д. Сопротивление и покорность.- М., 1994.
Хоменко Г. Юрій Яновський: Танатологічна версія ранньої творчості.- Х., 1998.
Related posts:
- ДОЛЯ ЛЮДИНИ В ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМІ (на матеріалі романістики Івана Багряного) На диктаторський характер радянської влади ще у 1918 році вказував Микола Бердяєв: “Абстрактний демократизм завжди є формалізм, він не бажає знати змісту народної волі, народного серця, народної думки, для нього важливе лише формальне народовладдя” [3, с.32]. І жахливі картини червоного терору, що постають зі сторінок романів Івана Багряного, є переконливим доказом згубного впливу на суспільство […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного – твір з української літератури Однією з найопукліших особливостей багрянівських текстів є образ українського героя, котрий зазвичай є центральним персонажем даного твору. Головною причиною культивування образу сильної особистості вважаємо історіософські пошуки письменника. Потоптання національної революції, знищення творчої еліти революційного покоління, поразка Повстанської армії в Другій світовій війні ставить Багряного перед проблемою “неісторичності” своєї нації, її керованості обставинами. Автор наголошує, що […]...
- Шкільний твір на тему – Загальна характеристика прозової спадщини Івана Багряного За своїм світобаченням Іван Багряний був романтиком і “невиправним мрійником”. Він хотів, щоб усі жили в мирі й злагоді, прагнув згуртувати людей, повернути їх до християнських заповідей. Ця людина – безмежно закохана в рідну землю, людина-патріот, – за любов до України була звинувачена в українському буржуазному націоналізмі та пройшла всі кола радянського тоталітарного пекла. Однією […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) – твір з української літератури “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і свавілля тоталітарного режиму, і лють […]...
- Життя на творчість Івана Багряного (2 жовтня 1907 – 25 серпня 1963) ІВАН БАГРЯНИЙ – ПОЛІТИЧНИЙ ДІЯЧ І ПИСЬМЕННИК Іван Багряний вписав своє ім’я в історію як найвидатніший політичний речник першої еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція вийшла за кордон порядком оборонної війни з окупантом, вона не жила під окупантом, її руки і ризи були чисті від будь-яких підкорень, компромісів. […]...
- “Тигролови” чи “Людолови”? Тоталітарна система як вона є (за творчістю Івана Багряного) Іван Багряний – літературний псевдонім Івана Павловича Лозов’яги, одного з найяскравіших і найдраматичніших представників українського письменства XX ст. Він народився 2 жовтня 1906 р. у с. Кузьмині на Полтавщині (тепер Сумська обл.) у родині муляра Павла Лозов’яги. Про свої дитячі роки та початок літературної діяльності, мабуть, найкраще сказав сам письменник, який у листі до Дмитра […]...
- Романний епос Івана Багряного – Іван Багряний (1906-1963) – Сучасна українська література Епічні полотна Івана Багряного будуються на гуманістичній філософії екзистенціалізму, змальовуючи складне буття людини за умов наступу тоталітаризму на духовний світ особи, його зазіхання на найсвятіше – її життя. В центрі цих творів постає сильна волею й горда особистість, яку не спроможна духовно зламати могутня державна машина тоталітаризму. Саме вміння простежити і виявити в образах провідну […]...
- Публіцистичні статті Уласа Самчука та Івана Багряного ПЛАН 1. Публіцистика І. Багряного 2. Публіцистика Уласа Самчука в контексті українського державотворення Список використаної літератури 1. Публіцистика І. Багряного Хоча іноді творчий доробок автора й зазнавав критики з погляду недосконалості мови, але з іншого боку твір був неперевершений за змістом, гостротою піднятої теми. Недаремно ж зараз в світі Багряного називають “речником першої еміграції з […]...
- Вивчення роману Івана Багряного “Тигролови” на тлі історичних подій та явищ із застосуванням інтерактивних методів навчання Н. Білоус, Аспірант Вінниця Програма з української літератури передбачає вивчення в 11 класі загальноосвітньої школи творчості Івана Багряного та характеристику пригодницького роману “Тигролови”. Як переконує досвід, робота ця буде набагато ефективнішою, коли використовуватимуться матеріали з історії України. Адже, як зазначає відомий методист Є. Пасічник, художня література не лише відтворює життя конкретної історичної епохи. Вона здатна […]...
- Життя і доля Івана Багряного Ім’я Івана Багряного довгі роки залишалося невідомим в Україні, творчість письменника була під забороною. І тільки тепер він повертається до нас своїми прозовими і поетичними творами, статтями і памфлетами. Іван Багряний – найвидатніший український письменник першої хвилі еміграції з Радянського Союзу. “Стара” еміграція потрапила за рубіж після революції, після поразки у боротьбі з більшовиками “під […]...
- Шкільний твір на тему – Тоталітаризм – це злочинна форма влади, що безкарно знищує свій народ (за романами Івана Багряного та Василя Барки) У нас не було ні правди, ні волі, у нас одбирали віру. Багато українських письменників, справжніх синів свого народу, зазнали переслідувань, морального терору і політичних репресій у роки комуністичної сваволі. І тільки коли вони опинилися далеко від Радянської імперії, вони змогли розповісти нам правду. Іванові Багряному довелося пройти через усі пекельні кола, які влаштувала радянська […]...
- “Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу” (життя Івана Багряного) – твір з української літератури Іван Багряний мав тверді життєві переконання, власний світогляд, який формувався протягом його життя, попри всі негаразди та переслідування, він не змінював своїх життєвих позицій, не зламався і ніколи не підлаштовувався під чиюсь думку. Свої погляди і деякі віхи біографії Іван Багряний викладає у відомому памфлеті “Чому я не хочу вертатися до СРСР?”. Цей публіцистичний твір […]...
- “Тигролови” Івана Багряного як український бестселер – твір з української літератури Поневажуваний, а то й одверто переслідуваний характер української культури, обтяжений існуванням мовного бар’єру принаймні на східноукраїнських землях, спричинився до дефіциту творів, які б викликали жваву реакцію не тільки в колі літераторів, стали модними в буквальному значенні цього слова. Одним із винятків із цього правила є “Тигролови” Івана Багряного. Роман написаний у Львові 1943 р., коли […]...
- “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами”. Україна у творчості Івана Багряного Кажуть, що слова “Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами” вибиті на надгробку Івана Багряного. Несхитною вірою в незнищенність життя, любов’ю до України були наповнені всі твори письменника. Як і багато хто з письменників, Іван Багряний починав свою творчість поезією. У 1926 році він написав поему “Бумеранг”. Не знаю, хто ще […]...
- Шкільний твір на тему – Роман Івана Багряного “Сад Гетсиманський” – вирок тоталітарній системі Роман “Сад Гетьманський” автобіографічний, події, описані у ньому, відбуваються на території Сумської та Харківської областей. Однак, було б великою помилкою ототожнювати головного героя Андрія Чумака з самим Іваном Багряним. Даний роман є зразком синтезу двох стихій – розкутої творчої уяви, з одного боку, і переобтяженості надмірними деталями із власної тюремної практики. Боротьба двох начал – […]...
- Характер релігійності Характер релігійності інтегрує інформацію про якість релігійності, характеризує конфесійну визначеність, особливості, накладені своєрідністю історичного періоду, національною специфікою, соціальним контекстом. Характер релігійності в Росії, згідно з проведеним соціологічним дослідженням, до початку XXI ст. дуже суперечливий і своєрідний. По приналежності до релігійних конфесій (за самооцінкою) – невіруючі – 27%, православні – 50%, мусульмани – 7%, до інших […]...
- Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови” Тема уроку: Ідейно-художній аналіз роману І. Багряного “Тигролови”. Мета уроку: розкрити сюжетно-композиційні та жанрові особливості твору, навчити мотивувати вчинки героїв. Закріпити вивчене про сюжетні лінії. На матеріалі роману виховувати бути вольовими людьми, яскравими особистостями. Обладнання уроку: проект письменника, магнітофонний запис пісні “На Україну повернусь”, тексти роману “Тигролови”. Епіграф: Людина – найвеличніша з усіх істот. Людина […]...
- Екзистенціальні пошуки української людини в романі І. Багряного “Людина біжить над прірвою” – реферат з української літератури – українська література – шкільна програма 12 класів Осмислення українського літературного процесу ХХ століття передбачає дослідження як еволюції стилів загалом, так й індивідуальної своєрідності окремих його учасників. Не останнє місце в українському письменстві середини ХХ ст. посідає І. Багряний. Останні 15 років творча спадщина митця, а надто після введення його творів до програм середньої школи, привертає увагу широкого кола науковців. Але, попри це, […]...
- “У сміливих щастя завжди є” (за твором І. Багряного “Тигролови”) Роман Івана Багряного “Тигролови” став одним із кращих в українській літературі твором пригодницького жанру. Але авторові нічого чи майже нічого не довелося видумувати, адже багато описаних у романі подій він пережив сам. Друзі Івана Багряного запам’ятали його непосидючим, запальним. Юрій Смолич згадував: “З’являвся він несподівано – бушував, лаяв весь світ і облягався спати на письмовому […]...
- Філософсько-символічний зміст образів дзвона і серця в історичній поемі І. Багряного “Скелька” Художня майстерність поеми І. Багряного “Скелька” проявляється у багатогранній і продумано використаній символіці. Автор вживає широке коло символів з української міфології. Хочемо відзначити два чи не основні символи – це образи дзвона і серця, які постійно переплітаються у сюжеті поеми. Кожен з названих образів виявляє в собі два філософські начала: світло і темряву, добро і […]...
- Роман “Тигролови”, І. Багряного Роман “Тигролови” написаний І. Багряним протягом 1943-1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. Ще […]...
- Формування героїчної особистості, характеротворення героя у романі І. Багряного “Тигролови” ЗМІСТ Вступ Розділ І. Засоби характеротворення героїв. 1.1. Процес формування особистості. 1.2. Поняття “характер”. 1.3. Морально-етичний ідеал багрянівського героя. Розділ ІІ. Сюжетно-композиційні особливості. 2.1. Жанр пригодницького роману у творчості І. Багряного. 2.2. Особистість і тоталітарне суспільство у романі І. Багряного “Тигролови”. Висновки Список використаної літератури. ВСТУП Творча спадщина І. Багряного ще мало досліджена, але, безмовно, […]...
- До вивчення памфлета І. Багряного Чому я не хочу вертатись до СРСР І. Горячок, Аспірант Кам’янець-Подільський Чинна програма з української літератури [3] пропонує для вивчення в одинадцятому класі загальноосвітньої школи публіцистику Івана Багряного – письменника, патріота, політичного діяча, вірного сина України. Доцільність її вивчення старшокласниками незаперечна, адже його публіцистичні твори містять величезний виховний потенціал для сучасної молоді, закликають до пробудження національної честі, людської гідності. На нашу думку, […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він у своїх творах прагнув правдиво […]...
- Котляревський Іван Петрович письменник, драматург, перший класик нової української літератури (1769-1838) Народився 9 вересня 1769 року в Полтаві, в родині дрібного чиновника. Згодом Котляревським було “пожалувано” дворянське звання. З 1780 року маленький Іванко почав навчатися в Полтавській духовній семінарії. Особливо старанно й наполегливо осягав хлопець гуманітарні дисципліни: піїтику, риторику, філософію, латинську, грецьку, французьку, німецьку мови. З інтересом знайомиться з античною літературою, перекладає Горація, Овідія, Вергілія. […]...
- НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література “кінця віку” промовила справді нове слово, пробила нову стежку “в містичнім гаю літературних форм”. Леся Українка Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ […]...
- Аналіз оповідання “Один день Івана Денисовича” Олександр Ісаєвич Солженіцин – видатний російський письменник, громадський діяч, публіцист, один з не багатьох, хто в умовах тоталітарного режиму КПРС зміг не мовчати, а активно висловлювати свою громадянську позицію. Твори Солженіцина зачіпають гострі соціально політичні питання, вони насичені об’єктивними осудами політики влади СРСР, і комуністичної ідеології в цілому. Творчість Солженіцина нагадує кристал, в якому відображається […]...
- Проблематика роману І. Багряного “Тигролови” Загалом проблематика розповіді зачіпає багато тем, але головна з яких спрямована на демонстрацію всіх “білих плям” у вихованні тогочасного суспільства, його пороків та недоліків. “Тигролови” постають перед нами в якості пригодницького роману, але це не заважає розкривати такі проблеми як: гніт українського народу та його знищення на протязі багатьох поколінь. Твір вийшов досить многогранним, тому […]...
- ТВОРЧА БІОГРАФІЯ НОРВЕЗЬКОГО ДРАМАТУРГА ГЕНРІКА ІБСЕНА. ІБСЕН ЯК ОДИН З АВТОРІВ НОВОЇ ДРАМИ. ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ П’ЄСИ ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю Генріка Ібсена, поняттями “нова драма”, “ібсенізм”, особливостями “нової драми”, проаналізувати жанрові особливості п’єси “Ляльковий дім”; розвивати навички підготовки повідомлення, вміння узагальнювати, аналітичне мислення; прищеплювати інтерес до творчості Г. Ібсена, любов до театру. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати про основні віхи життя і творчості Г. Ібсена, порівнювати […]...
- Дмитро Васильович Павличко – поет нової доби Підгірському селі Стопчатові 28 вересня 1929 року народився Дмитро Васильович Павличко. “Стопчатів – моя колиска і гордість моя”, – скаже він пізніше. А довкола уславлені осередки гуцульського різьбярства, кераміки, килимарства: Косів, Коломия, Космач. Край Довбуша, край, де квітнули таланти Стефаника, Черемшини, Мартовича, витав дух великого Франка. Польсько-шляхетські окупанти чинили на західноукраїнських землях нічим не стримуваний […]...
- Шкільний твір на тему – Леонід Глібов – творець нової байки Найвидатніший байкар української літератури – це Л. Глібов, який виступив проти кріпосництва, критикував лібералів за те, що вони прославляли реформу 1861 року. Невгасну славу принесли Глібову його байки, які І. Франко справедливо вважав “головним титулом заслуги цього талановитого поета”. Саме в цьому жанрі з найбільшою силою проявився самобутній талант письменника. Він написав 107 байок, які […]...
- Шкільний твір на тему – Роздуми про Івана Нечуя-Левицького. Самотність і творчість Розглядаю зображення письменника на фото різних років і звертаю увагу на одну деталь: він ніде, навіть на юнацьких фото, не зображений усміхненим. А його герої сміються. І читач, перечитуючи його твори, теж сміється. Ось як буває… Пригадується ще один сумний факт його біографії: він помер стареньким дідусем у маленькій кімнаті, самотнім і нікому не потрібним. […]...
- ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Усе, що я написав, тісно пов’язане з тим, що я пережив, навіть якщо це й не сталося зі мною особисто; у кожному новому творі особисто для мене була та мета, що слугувала моєму духовному звільненню та просвітленню… Генрік Ібсен “ПІВНІЧНИЙ ЛИЦАР”1 ЛІТЕРАТУРИ Й ТЕАТРУ “Віяння епохи”, “неспокійний геній”, “бунтівник і борець у царині мистецтва” – […]...
- Моріс Метерлінк Синій птах. М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Концепція символістського театру – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про життя та творчість М. Метерлінка; розуміння особливостей його драматургії й упливу його творчості на розвиток світової літератури; навички робити висновки, складати конспекти; культуру усного мовлення; уміння працювати в групах, парах; високі моральні якості особистості; любов до художнього слова; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність; комунікативну: навички спілкування […]...
- Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” як невичерпне джерело українознавства Ще І. Франко зазначав, що повість “Кайдашева сім’я” “з огляду на високоартистичне змалювання селянського життя” належить “до найкращих оздоб українського письменства”. З великою художньою силою і правдивістю І. Нечуй-Левшіький розкрив у цьому творі духовні цінності, які склалися впродовж століть в українській родині. Новаторство письменника якраз виявилося втому, що він показав руйнування набутої духовності труднощами щоденного […]...
- Вивчення мови художнього твору на уроці літератури в старших класах – На матеріалі роману Тигролови І. Багряного С. Привалова Глухів Проблема вивчення мови художнього твору є актуальною у методиці викладання української літератури. Сучасна методична наука визначає шляхи, що допомагають навчити школярів розуміти специфіку літератури, посилити їхню увагу до естетичної функції слова, сприяти їхньому мовному збагаченню. Специфіка викладання літератури полягає в тому, що в ній життя змальовується в образах, створених за допомогою мовних […]...
- ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Мій спосіб жартувати полягає в тому, щоб говорити правду. Це найдотепніший жарт на світі. Бернард Шоу БЛАЗЕНЬ ЧИ ПРОРОК? Англійського драматурга ірландського походження Бернарда Шоу називають руйнівником театральних банальностей, одним із засновників гостросоціальної драми ХХ ст., майстром сатири, гумору та королем парадоксу1. Серед присвячених йому праць трапляються книжки й статті з такими яскравими назвами, як […]...
- Моріс Метерлінк як теоретик і практик “нової драми”. Концепція символістського театру. Драма-феєрія “Синій птах” – лірична оповідь про пошуки щастя – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання життя та творчості Моріса Метерлінка, значення його творчості для розвитку світової літератури; знання особливостей драматургії помежів’я ХІХ-ХХ ст.; навички сприймання інформації на слух; уміння виокремлювати головне; уміння оцінювати літературні явища; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: […]...
- Життя і творчість Івана Нечуя-Левицького (1838 – 1918) Іван Семенович Левицький (літературні псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй тощо) народився 25 листопада 1838р. в м. Стеблеві Київської губ. Канівського повіту (нині – Черкаська обл., Корсунь-Шевченківський район). Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнавав скарби українського фольклору та поезії Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості. Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...