ПАНІ МЕТЕЛИЦЯ – МУДРІСТЬ НАРОДНИХ КАЗОК – КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ

Німецька народна казка

Жила на світі одна вдова, і мала вона дві доньки. Одна з них, пасербиця, була вродлива й роботяща, а друга, рідна, погана й ледача. Та вдова набагато більше любила рідну доньку, хоч та була гидка й ледащиця.

Пасербиця мусила виконувати всю хатню роботу, була попелюшкою в домі. Бідна дівчина щодня сиділа при дорозі край криниці й пряла доти, доки їй нитка не прорізала пальці до крові.

Одного разу вона так порізала ниткою пальці, що кров’‎ю залило увесь починок1. Вона схилилась над криницею, щоб вимити починок, а він вислизнув із рук і впав у криницю.

1Починок – пряжа, намотана на веретено.

М. Тарловський. Ілюстрація до казки “Пані Метелиця”

Гірко заплакала дівчина й побігла до мачухи та розказала про таке нещастя. А мачуха почала її лаяти на всі заставки і нарешті сказала:

– Уміла вкинути починок, то зараз же лізь і дістань його.

Пішла бідна дівчина до криниці, не знаючи, що й робити. І з великого жалю й страху стрибнула в криницю й знепритомніла.

А коли опритомніла, то побачила, що лежить на чудовій луці. Ясно світило сонце, і тисячі розмаїтих квітів квітували навколо неї.

М. Тарловський. Ілюстрація до казки “Пані Метелиця”

Вона пішла тією лукою і набрела на піч, у якій було повно хліба. Хліб почав гукати до неї:

– Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!

Дівчина підійшла до печі і лопатою повитягала весь хліб. А потім пішла собі далі.

Ось приходить вона до яблуні, а на ній аж рясніє від яблук. Яблуня просить її:

– Ох, обтруси мене! Яблука мої давно вже достигли.

Дівчина струснула яблуню, і яблука посипались на землю. Вона трусила доти, доки жодного яблука не лишилося на дереві. Тоді згорнула яблука на купу і пішла далі.

Нарешті дійшла до невеличкої хатини, з якої у віконце визирала стара баба. В неї стирчали такі великі зуби, що дівчина хотіла тікати.

Але стара гукнула їй:

– А чого ти боїшся, люба дитино? Залишайся в мене, а якщо добре впораєшся з хатньою роботою, то й тобі добре буде. Найкраще дбай про постіль, стели якнайстаранніше та добре вибивай подушки, щоб пір’‎я летіло, – тоді на світі йтиме сніг, бо ж я – пані Метелиця.

Як почула дівчина такі ласкаві слова, їй відлягло від серця, вона залишилася у бабусі й негайно стала до роботи. Дівчина у всьому догоджала старій, збивала її подушки так сильно, що аж пір’‎я летіло, наче сніжинки, і тому жилося їй у старої дуже добре. Вона ніколи не чула від неї лихого слова і щодня їла смажене й пряжене.

Пробула дівчина певний час у старої та й засумувала, а чого їй бракує, то спочатку й сама не знала. Нарешті здогадалась, що нудьгує за домівкою, і хоча тут їй у тисячу разів краще, проте її тягло вернутися до рідної хати.

Нарешті вона сказала до старої:

– Взяла мене туга за рідним краєм, і хоч мені у вас дуже добре, проте довше я тут зоставатися не можу, мені треба вернутися до своїх.

Пані Метелиця сказала:

– Мені подобається, що тебе тягне додому. І за те, що ти вірно мені служила, я сама тебе виведу нагору.

Вона взяла її за руку і провела до великої брами. Брама відчинилась, і тільки-но дівчина ступила на поріг, линув золотий дощ, і все золото приставало до неї, аж нарешті вся вона вкрилася золотом.

– Це тобі за те, що ти у всьому старанна була, – сказала стара і віддала їй також починок, що впав у колодязь.

Тоді брама замкнулась, і дівчина опинилася вгорі, на землі, біля своєї хати.

А щойно вона ввійшла в двір, півень злетів на цямрину і за співав:

Кукуріку, кукуріку! Наша дівчина іде, на ній золота без ліку.

Увійшла дівчина до хати, а мачуха й сестра, побачивши на ній золото, зраділи, не знають, де й посадити.

Дівчина розповіла про все, що з нею трапилось, і коли мачуха почула, як падчерка дослужилася до такого великого багатства, то аж загорілася бажанням добути таке щастя й своїй рідній, гидкій та ледачій доньці.

Отож пішла ледарка до криниці, сіла та й пряде, а щоб починок був у крові, вколола собі пальця, всунувши руку в густий терен. А потім кинула починок у колодязь і сама стрибнула туди.

Вона опинилася, як і сестра, на чудовій луці й пішла тією самою стежкою. Дійшовши до печі й почувши, як хліб кричить: “Ох, витягни мене, витягни, бо згорю, я вже давно спікся!” – ледарка відповіла: “Тільки мені й охоти бруднитися біля тебе!” – і пішла далі.

М. Тарловський. Ілюстрація до казки “Пані Метелиця”

Незабаром дійшла вона до яблуні й почувши, як та кричить: “Ох, обтруси мене, обтруси, мої яблука давно вже достигли!” – відповіла: “От не мала роботи! Ще якесь яблуко на голову мені впаде!” – і пішла далі.

Прийшовши до хатини пані Метелиці, вона не злякалася її зубів, бо вже чула про них, і відразу найнялася до неї.

Першого дня вона дуже старалася, слухала пані Метелицю, коли та їй загадувала роботу, бо в неї тільки й думки було, що про золото, яке стара їй подарує, але другого дня почала лінуватися, третього ще більше – навіть вставати вранці не захотіла. Вона й постелі пані Метелиці не постелила як слід, і подушок не позбивала, щоб аж пір’‎я летіло. Це скоро набридло старій, і вона сказала ледащиці, що її служба скінчилася. Та дуже зраділа, гадаючи, що тепер на неї лине золотий дощ.

А пані Метелиця привела її до брами, і щойно ледащиця ступила на поріг, як на неї перекинувся великий казан смоли.

– Оце тобі твій заробіток, – сказала пані Метелиця і замкнула ворота.

І прийшла ледащиця додому, вся вкрита смолою, а півень, побачивши її, злетів на цямрину і загорлав:

Кукуріку, кукуріку! Наша ледащиця йде, що брудна буде довіку!

І справді, смола так пристала до ледащиці, що не відмилася, скільки вона жила на світі.

Переклад Сидора Сакидона

Запитання і завдання до прочитаного твору

1. Назвіть позитивних і негативних персонажів казки “Пані Метелиця”. Кому з них ви співчуваєте, кого засуджуєте? Чому?

2. Як ставилася вдова до пасербиці та власної доньки? Чи було таке ставлення справедливим?

3. Через які випробування сестри пройшли у підземному світі. Як вони поводилися під час цих випробувань? Чи було в їхній поведінці щось несподіване для вас?

4. Як пані Метелиця винагородила кожну з героїнь? Чи вважаєте ви таку винагороду заслуженою?

5. Знайдіть! Знайдіть приклади застосування прийому антитези в зображенні доньки й пасербиці.

6. Підготуйтеся до читання за ролями уривків, у яких ідеться про подорож пасербиці та доньки підземним світом.

7. Доведіть! Спираючись на таблицю “Типи фольклорних казок” (с. 22), доведіть, що “Пані Метелиця” належить до чарівних казок.

8. Порівняйте! Порівняйте казки “Пані Метелиця” та “Попелюшка”. Яких відмінностей у них набуває “мандрівний” сюжет про злу мачуху й добру пасербицю?

9. Свідченням великої популярності “Пані Метелиці” у Східній Німеччині стала серія марок з ілюстраціями до цієї казки, випущена в 1960-х роках. Розгляньте репродукції1 і вкажіть, які епізоди на них відтворено. Чому, на вашу думку, саме ці епізоди було обрано для зображення на марках?

1Репродукція – фотографічне або поліграфічне відтворення зображень, творів живопису тощо.

У СВІТІ МИСТЕЦТВА

НАРОДНІ КАЗКИ В РІЗНИХ ВИДАХ МИСТЕЦТВА

Черевички для Попелюшки

Е. Крафт. Ілюстрація до казки “Попелюшка”

Усім відомо, як завершилася історія Попелюшки в казці Шарля Перро: дівчину відшукали завдяки кришталевому черевичку, який вона загубила, поспішаючи з королівського балу додому. Ми безліч разів милувалися сяючою, немов крижинка, взуванкою героїні на ілюстраціях, у мультфільмах і кінострічках. Тож важко навіть повірити, що ця яскрава деталь убрання юної красуні – лише наслідок неточності тлумачення давньо – французького слова. Однак це справді так, адже у творі Перро йшлося про зовсім інші черевички.

На це, зокрема, звернув увагу український перекладач Роман Терещенко, який уклав збірку власних переказів казок Перро. У передмові до неї він пояснив, чому у казці про Попелюшку замість звичних кришталевих черевичків з’‎явилися соболеві:

“Перро вжив майже зовсім забуте тепер давньофранцузьке слово, яке в ті далекі часи означало найкоштовніше в середньовічній Європі хутро, що його привозили з далекого Сибіру, – соболеве. За іронією долі у французькій вимові це слово майже неможливо відрізнити від іншого, що означає в перекладі скло, скляний або кришталевий посуд. Стародавнє слово забулось, а бідолашній Попелюшці з волі не досить обізнаних видавців та тлумачів довелося століттями танцювати й тікати від принца в скляних або й кришталевих черевичках. Ми, як і добрий та лагідний дідусь Перро, вважаємо, що в соболевих черевичках їй буде все ж таки зручніше…”.

Утім, з приводу “літературних пригод” казкових черевичків є й інші думки. Наприклад, відомий письменник Джанні Родарі назвав цю неточність тлумачення й подальшого перекладу “творчою помилкою” і навіть щасливим випадком. На його погляд, кришталеві черевички виявилися значно цікавішими за “звичайні хутряні капці”. Отже, питання про те, яке саме взуття більше пасує Попелюшці, залишається відкритим…

? А якої позиції дотримуєтеся ви? Можливо, вважаєте, що Попелюшці краще залишитися в незручних, але звичних для багатьох читацьких поколінь кришталевих черевичках? Чи все ж таки переконані, що переклад має точно доносити задум автора до читачів і варто повернути героїні соболеві черевички? (Тим більше, що танцювати й бігати сходами в скляному взутті справді важкувато). Доведіть свою думку.

Казки Шарля Перро в ілюстраціях Гюстава Доре

Неперевершені ілюстрації до казок Перро належать видатному французькому художнику XIX ст. Гюставу Доре (1832-1883). У 1862 р. він підготував серію малюнків, на яких зобразив епізоди з “Попелюшки”, “Сплячої красуні”, “Хлопчика-мізинчка”, “Кота у чоботях” та інших творів знаменитого казкаря. Усі ці роботи графічні, тобто виконані за допомогою ліній, штрихів, плям і подібних прийомів переважно без застосування кольору. Можна лише дивуватися, як, не використовуючи широкої кольорової палітри, художнику вдалося відтворити атмосферу барвистого казкового світу та яскраві характери його мешканців. Не випадково ж, отримавши видання казок Шарля Перро з ілюстраціями Доре, знаний французький критик Сент-Бьов назвав його “дарунком для короля”.

Г. Доре. Ілюстрація до казки “Кіт у чоботях”

Г. Доре. Ілюстрація до казки “Попелюшка”

1. Розгляньте репродукції малюнків Доре до казок “Кіт у чоботях” і “Попелюшка”. Які епізоди казок на них відтворено? Що надає малюнкам старовинного казкового вигляду?

2. Які риси характерів головних героїв обох казок виділяє художник? Обгрунтуйте відповідь конкретними деталями.

3. Схарактеризуйте настрій кота на малюнку Доре. Як сприймає цього персонажа селянин, зображений на задньому плані ілюстрації?

4. Як художник передає подив і світлу надію Попелюшки?

“Тисяча і одна ніч” у музиці

Під враженням від збірки казок “Тисяча і одна ніч” відомий російський композитор Микола Андрійович Римський – Корсаков (1844-1908) написав симфонічну сюїту1″Шехерезада”, що стала одним з найкращих його творів. Вона складається з чотирьох частин: “Море і Синдбадів корабель”, “Розповідь царевича Календера”, “Царевич і царівна”, “Свято в Багдаді”. Композитор увів у сюїту яскраві східні мелодії та відтворив звучання традиційних музичних інструментів.

1 Симфонічна сюїта – музичний твір для оркестру, який складається з кількох частин, об’‎єднаних спільним задумом.

“Шехерезада” Римського-Корсакова увійшла до переліку найпопулярніших творів класичної1 музики. У 1910 р. на її основі Михайло Фокін поставив однойменний балет, який мав неабиякий успіх у Росії та за кордоном. А в 1960-х роках англійська рок-група “Deep Purple” запропонувала оригінальну електро-органну обробку першої частини сюїти російського композитора.

Цікаво, що фрагменти “Шехерезади” Римського-Корсакова було використано в кінофільмі Леоніда Гайдая “Кавказька полонянка” (1966) та мультфільмі “Русалонька” (кіностудія “Союзмультфильм”, 1968).

Сцена з балету “Шехерезада”

1. Прослухайте першу частину сюїти “Шехерезада” Римського – Корсакова. Опишіть картини, які навіяла вам ця музика.

2. Доберіть із першої частини сюїти фрагменти, які могли б стати музичним супроводом до казки “Третя подорож Синдбада”. Поясніть свій вибір.

Народні казки на кіноекрані

Кадр з кінофільму “Золота подорож Синдбада” (режисер Г. Хесслер, 1974 р.)

1 Класичний – тут: зразковий, створений видатним, загальновизнаним митцем.

Казки народів світу – невичерпне джерело сюжетів для мультфільмів і кінофільмів. Наприклад, упродовж XX ст. було створено чимало екранізацій сюжетів про Синдбада. До найвідоміших кіноверсій пригод легендарного казкового героя належить стрічка “Золота подорож Синдбада” (1974) американського режисера Гордона Хесслера. Її знято за мотивами різних арабських казок. Тривалий успіх цього фільму в глядачів підтвердив високу оцінку, яку свого часу дали йому критики. Він вважається характерним зразком застосування лялькової мультиплікації та інших типових спецефектів 1970-х років.

Неодноразово зверталися кінематографісти й мультиплікатори і до казки “Пані Метелиця” зі збірки братів Грімм. Так, 1963 р. німецький режисер Готтфрід Кольдітц зняв стрічку, яку було визнано взірцевою екранізацією цього сюжету. Щоправда, 2008 р. з’‎явилася нова кіноверсія твору, також створена в Німеччині. Її режисер, Водо Фюрнайзен, запропонував сучасне потрактування давньої народної казки.

1. Перегляньте стрічку “Золота подорож Синдбада”. Які відомі вам епізоди арабської казки увійшли до цієї екранізації?

2. Перегляньте одну зі стрічок, знятих за казкою “Пані Метелиця”. Якою мірою ця екранізація наближена до тексту твору?

Кадр з кінофільму “Пані Метелиця” (режисер Г. Кольдітц, 1963 р.)

Запитання і завдання для компетентних читачів

1. Назвіть фольклорні казки, які ви прочитали в підручнику. Якими народами складено ці казки?

2. Про що йдеться в казці про фарбованого шакала?

3. Хто з персонажів уміщених у підручнику народних казок постійно перебував у морських мандрівках? Які пригоди цього героя вам запам’‎яталися?

4. У чому полягала чарівна сила пензлика Маляна в китайській народній казці?

5. У чому виявилася відвага Іссумбосі, героя японської народної казки?

6. Чим завершилася казка “Пані Метелиця”?

7. Що таке антитеза? Наведіть приклади використання цього прийому в прочитаних вами народних казках.

8. Доведіть, що образ фарбованого шакала з однойменної індійської казки є алегорією певних людських якостей.

9. Як називається збірка, до якої увійшли казки про Синдбада-мореплавця? Чому вона має таку назву? Що вам відомо про цю збірку?

10. Як зазвичай побудовані чарівні казки? Проілюструйте свою відповідь прикладами з прочитаних народних казок.

11. Які сюжети називаються “мандрівними”? У яких з вивчених вами казок використано “мандрівні” сюжети? Схарактеризуйте головного героя (героїню) одного із цих творів.

12. Визначте тип кожної з фольклорних казок, уміщених у підручнику. Відповідь обгрунтуйте.

13. Подискутуйте! Чим цікаві сучасному читачеві давні народні казки?

14. Підготуйте повідомлення про видатних збирачів народних казок. Поясніть, чому праця цих учених має велике культурне значення.

15. Групова робота. Завдання для першої групи. Порівняйте! Порівняйте сюжети “Пані Метелиці” та будь-якої української казки про злу мачуху й добру пасербицю. Визначте основні відмінності між ними.

Завдання для другої групи. Пофантазуйте! Придумайте продовження пригод двох головних героїв казок, уміщенних у підручнику (на вибір).

16. Мандруємо Інтернетом. За допомогою Інтернету доберіть дві казки різних народів світу, у яких зображено схожих фантастичних істот або подібні чарівні речі. Підготуйте мультимедійну презентацію на тему “”Чарівні помічники” у пригодах казкових героїв”.

Теми письмових робіт

1. “Які людські вади викрито в образі фарбованого шакала з однойменної індійської казки?”

2. “Як розкривається чарівна сила мистецтва в китайській казці “Пензлик Маляна”?”

3. “Мужній Синдбад-мореплавець”.

(2 votes, average: 3.00 out of 5)