Пам’ятки Вашингтона

Навколо Молла – паркової зони, знаходиться більшість пам’яток Вашингтона. Тут розташувалися будівлі Смітсонівського музеїв, що простягнулися на захід від Капітолію до меморіалу Лінкольна.
Тут же знаходяться Національний музей повітроплавання й космонавтики, Сад Скульптур, Національна галерея мистецтв, музей природної історії, національний музей американської історії. У центрі паркової зони височить 169-метрова стела, Washington Monument, яка символізує мужність і стійкість першого американського президента.
З оглядового залу монумента відкривається прекрасний панорамний вид на місто, Білий дім, меморіал Джефферсона і Лінкольн меморіал.
На численних площах, скверах, на перетинах вулиць і авеню поставлено більше 1000 пам’ятників видатним діячам.
У Вашингтоні більш ніж 30% населення зайняті на державній службі, тому місто називають містом “білих комірців”.
Столиця Америки – це другий після Ватикану центр католицизму у світі. Тут зосереджено безліч семінарій, католицькі університети та монастирі. Католицькі університети Вашингтона дуже багаті.
У Вашингтоні знаходиться один з найбільших і найкрасивіших католицьких храмів – храм Непорочного зачаття.
У Вашингтоні знаходяться найбільші міжнародні організації: Міжнародний банк, Міжнародний валютний форд, Національна Академія наук, інститут Карнегі, Конгрес, Верховний суд, Держдепартамент, Пентагон, Міністерство юстиції, ФБР та інші урядові відомства.
Багато в місті і архітектурних ансамблів. Бібліотек і храмів, громадських скверів.
Цікава архітектура, красиві панорамні види, що відкриваються з мостів і пагорбів, затишні вулички роблять це місто неповторним і привабливим.
Безліч водойм, багато зелених насаджень допомагає переносити дуже спекотне літо, і роблять центр міста прохолодним, ошатним і привабливим.

У Вашингтоні проводяться фестивалі і паради, безліч спортивних заходів.
Щоб відрізнити місто Вашингтон, штат Колумбія, від однойменного округу застосовується обревіатуру (DС), що означає – округ Колумбія, а до назви штату додають слово “штат”.
По-іншому округ Колумбія називають “вічнозелених штатом”, тому що, тут до європейців, на місці нинішнього Вашингтона жили племена індейцевВ даний час індіанці живуть у резерваціях, найбільша з яких – Якима.
Вашингтон дуже люблять відвідувати іноземні туристи.
У столиці США більше ста п’ятдесяти історичних та всі музеї можна відвідати безкоштовно. Одне з таких відомих місць – Лінкольн меморіал.
Меморіал Лінкольна – це одне з найзнаменитіших місць Вашингтона, знаходиться він у центрі міста. Авраам Лінкольн був 16 президентом країни. Меморіал символізує віру людини в свободу.
Відомий письменник Артур Міллер ка – то сказав, що сила Америки в її обіцянки. Тільки після того, як відвідаєш цю дивовижну країну та її міста, з хмарочосами і нічним освітленням, познайомишся з різноманітністю тваринного і рослинного світу, відчуєш що раніше не випробувані відчуття, тільки тоді, зрозумієш сенс висловлювання письменника. Усередині меморіалу знаходиться статуя Авраама Лінкольна і дві величезні кам’яні плити.
Статуя Лінкольна у висоту 19 футів і важить 175 тонн. На одній плиті викарбувано текст Авраама Лінкольна, виголошений ним на інавгураційній церемонії. На другий плиті – викарбувано Геттісбергскую мова Лінкольна.
Виголосив Авраам її 19 листопада 1863, під час відкриття Національного Солдатского кладовища в Геттисберге. Це одна з найзнаменитіших і відомих промов в історії Сполучених Штатів.
Ці написи алегорично представляють принципи свободи, справедливості, єднання, братерства і благодійності.

Геттісбергскую мова Авраама Лінкольна:
“Вісімдесят сім років тому наші батьки створили на цьому континенті нову націю, засновану в дусі свободи і вірну принципам, що всі люди створені рівними.
Тепер ми залучені в велику громадянську війну, яка доведе, чи зможе довго витримати ця нація чи будь-яка інша нація, таким чином народжена і віддана тій же ідеї.
Ми зустрілися на великому полі битви цієї війни. Ми прийшли сюди для того, щоб освятити частина цього поля як місце останнього заспокоєння для тих, хто віддав свої життя заради того, щоб ця нація могла жити. Цим ми лише гідним чином виконуємо свій обов’язок.
Але ми не можемо в повному значенні ні відкрити, ні освятити, ні вшанувати цю землю. Хоробрі люди, живі і мертві, які билися тут, вже освятили її, і не в нашій слабкої влади небудь додати або відняти. Світ відзначить недовгою пам’яттю те, що ми тут говоримо, але він ніколи не зможе забути те, що здійснили ці люди. Для нас, що живуть, найкращий спосіб вшанувати пам’ять загиблих – присвятити себе з подвоєною відданістю завершенню тієї справи, яку вони так благородно почали, за яке вони тут воювали і за яке з честю померли, віддавши все, що могли.
Ми повинні урочисто постановити, що ці смерті не будуть марними, і наша нація під заступництвом бога отримає нове джерело свободи, і цей уряд з народу, створене народом і для народу, не помре на землі”.

Білий дім
Білий дім є однією з найулюбленіших і відвідуваних туристами визначних пам’яток Вашингтона.
Крім Джорджа Вашингтона білий дім був і досі є резиденцією всіх Президентів США. Розташований Білий дім у Вашингтоні (округ Колумбія) за адресою: Пенсільванія – авеню 1600, є однією з найвідоміших визначних пам’яток США. У момент завершення будівництва будинку уряду, президентом США був Джон Адамс. У 1814 році Білий дім був повністю зруйнований і спалений англійцями, в помсту за знищення американськими солдатами будівлі Парламенту в Онтаріо. Після війни Білий дім був реконструйований і повністю відновлений.
Але Білий дім не завжди мав білий колір, так його пофарбували після пожежі 1814, а до цього він був сірим.
У 1929 році в Західному крилі була пожежа, причиною якого послужило коротке замикання.
Після цього майже всі кімнати довелося заново відновлювати.
При президенті Рузвельта Білий дім був повністю перероблений і переобладнаний. Все в резиденції президентів було перероблено так, щоб Рузвельт міг вільно переміщатися в інвалідному кріслі по дому. У Білому домі був споруджений басейн з підігрівом, який був необхідний для лікування президента.
При президенті Труману в 1948 році Білий дім був реконструйований, так як за минулі 150 років ослабли дерев’яні опори і несучі стіни. На місці дерев’яних конструкцій опор були встановлені сталеві.
До 1901 року резиденція президентів США мала інші назви: “президентський замок”, “президентський палац”, “будинок президента”. За Рузвельта будинок отримав назву – Білий дім.
У Білому домі шість поверхів, два цокольних поверху, два поверхи для громадських прийомів і два поверхи для сім’ї Президента.
У Білому домі є Зелена кімната, Блакитна кімната, Східна кімната, Червона кімната і Столова для офіційних прийомів.
Перша леді держави і Президент використовують ці кімнати для прийому високих іноземних гостей з інших країн.
З Овальної кімнати Президент США управляє країною і підписує всі законопроекти та урядові розпорядження, зустрічається з гостями, співробітниками та відвідувачами.
Починаючи з 2006 року, в Білому домі обмежено кількість екскурсій, доступ можливий тільки для організованих груп.

Капітолій (UNITED STATES CAPITOL)
Найвища будівля у Вашингтоні – це Капітолій.
Капітолій – будівля американського конгресу, розташований на Капітолійському пагорбі, в мальовничому куточку парку. Побудований Капітолій за проектом Вільяма Торнтона в 1793-1865 рр..
Перший камінь будівлі був закладений Джорджем Вашингтоном 18 вересня 1793.
Капітолій (UnitedStatesCapitol) – це найвища будівля столиці США, так як жодне інше будівля не повинно бути вище.
Від пагорба, де розташувався Капітолій, до Кварталу посольств, розташувалися будинки іноземних дипломатичних місій. Капітолій по праву входить до п’ятірки найвідоміших пам’яток світу.
Капітолій входить до п’ятірки найбільш знаменитих пам’ятників країни.
Деякі кімнати і зали Капітолію відкриті для відвідувань – Ротонда, Головний хол ротонди і інші зали. Головний хол Ротонди прикрашений картинами відомих художників і скульптурами видатних людей Америки. У Капітолії можна навіть бути присутнім на засіданнях Палати представників і Сенату. Вхід в Капітолій безкоштовний, тут же в Західному кіоску вони і видаються.
Хоч і безкоштовні квитки, але лунають вони з 9 до 10 години ранку на день відвідання. Щоб отримати квиток, необхідний підтверджуючий документ з фотографією.
Холм у Вашингтоні названий на честь однойменного пагорба Capitolium в Римі, де в Капітолійському храмі працювала римська законодавча влада, проходили народні збори.
Вище Капітолію у Вашингтоні тільки шпиль монумента президента Вашингтона, але цей пам’ятник на честь першого американського президента є архітектурною спорудою.

Історія створення Капітолію
Французький інженер – архітектор П’єр Шарль Ланфант, вибрав для будівництва будівлі найвищий у місті пагорб і називав його “постаментом для пам’ятника”. Ланфонт вирішив, що будівля Конгресу повинен вінчати величезний купол.
Рішення побудувати урядову будівлю, було закладено в Конституції США 1787 року, де йшлося про необхідність будівництва урядової будівлі на території, що не перевищує 16 квадратних кілометрів.
Архітектор Ланфант був великим шанувальником барочного стилю версальських садів і парків. Він мріяв подібним чином побудувати американську столицю, виношуючи амбітний план міста з широкими діагональними лініями проспектів. Парки, сади, сквери, площі стали основою вашингтонського ландшафту. У 1792 році П’єра Шарля Ланфанта відсторонили від проектування міста. Історія замовчує про причини його усунення.
Після відсторонення Ланфанта був оголошений конкурс на нового архітектора, і пропонувалося небачене за щедрості винагороду – 500 доларів.
Однак пропозиції не посипалися, і з шістнадцяти проектів, які були один слабкіше іншого, вибрали проект архітектора – любителя Вільяма Торнтона. До цього часу йому було 34 роки, за фахом медик, але який виявив у себе вельми великий талант до архітектури та креслення.
Проект Торнтона, затвердив сам президент США – Джордж Вашинтон. У серпні 1793 почалося грандіозне будівництво.
Будівництво розтягнулося на 38 довгих років.
У 1803 році проект очолив талановитий фахівець Генрі Латроуб. Він побудував Холл Палати представників і взявся за перебудову північного крила.
Але у зв’язку з війною, що з Великобританією будівництво було відкладено до кращих часів.
У 1813 році Латроуб заморозив будівництво через війни з Великобританією, а через рік недобудований Капітолій був повністю спалений.
Практично все було знищено.
У 1815 році, повернувшись до Вашингтона, Генрі Латроуб знаходить на місці будівлі Конгресу, одні лише вуглинки.
Двадцять років його героїчної праці стали просто купою уламків і купкою попелу. Проте, Лаутробу дуже хотілося відродити полюбилося йому будинки і він почав роботи по його відновленню.
Але, занадто захопившись, Латроуб почав витрачати непомірні суми на будівельні матеріали.
Незважаючи на те, що Г. Латроуб докладав героїчні зусилля з відновлення будівлі Конгресу, його відлучили від управління проектом будівництва, мотивувавши занадто великими витратами будматеріалу.
Г. Латроуб змінив наступний архітектор – Чарльз Булфінч, якого призначив на посаду Джеймс Монро, який займав у цей час пост президента США.
Чарльз Булфінч, архітектор, добре відомий у себе в Бостоні, побудував ще кілька приміщень в Капітолії: приміщення Верховного суду, кімнату для Сенату і зал Палати представників.
Але ще роком раніше він почав будівництво довгоочікуваної центральній частині Капітолію. За основу були взяті ранні ескізи Торнтона, Латроуб, але Булфінч переробив їх у зв’язку зі своїм баченням. Повністю відбудував центральну частину Капітолію, Ч. Булфінч вклався в дванадцять тисяч доларів.
На жаль, Ч. Булфінч не володів дизайнерським смаком і чуттям геніального Латроуб. Дерев’яний купол, спроектований архітектором, над Ротондою, що з’єднує північну і південну частини будівлі та символізує єдність Півночі і Півдня США, став гордістю Чарльза Булфінч.
У даний час там розмістився невеликий скульптурний музей і галерея живопису.
Остання частина Капітолію – Східна відкрита галерея була закінчена в 1826 році. Через сім років в Капітолії з’явився водопровід, а через десять років провели газ і електрику.
До 1830 року йшли оформлювальні та дизайнерські роботи над ландшафтом, малими архітектурними формами, пристроєм огорожі та воріт Капітолію.
У 1830 році будівництво було офіційно завершено.
Але споруди, добудови, переробки тривають і до наших днів. Трохи пізніше в будівлі Капітолію з’явилася розкішна бібліотека, яка в результаті пожежі 1851 згоріла.
У вогні загинула велика частина унікальної колекції. Було прийнято перенести бібліотеку в іншу будівлю, що, і було зроблено в 1897 році.
Сьогодні Національна бібліотека знаходиться прямо навпроти Капітолію – через дорогу. У 1863 році на дах Капітолію, під звуки урочистого військового маршу, встановили шестиметрову бронзову статую Свободи, яку створив Томас Кроуфорд. Авраам Лінкольн був присутній при установці статуї.
Деякі американці досі вважають, що це якийсь вождь червоношкірих або індіанська принцеса Покохонтас.
У 1874 році тут з’явився перший підйомник, в 1880 році газовий світильник був замінений на електричний, а з 1884 по 1891 роки були побудовані західні, південні і північні мармурові тераси.
В силу того, що до США приєднувалися все нові штати, будівля постійно розширювалося. Тендер на проведення цих робіт виграв знаменитий архітектор з Філадельфії Томас Уолтер.
Йому вдалося за 14 років більш ніж в 2 рази збільшити розміри Капітолію, спорудити залізний купол і прикрасити інтер’єр.

Купол Капітолію – це окрема історія.
Першим в 1820 році купол спорудив архітектор Чарльз Булфінч. Була ця не надто витончена дерев’яна, приземкувата конструкція, покрита міддю.
Найбільшим недоліком купола було те, що він був дірявий. Тому новий архітектор, який змінив Булфінч – Томас Уолтер, з ентузіазмом узявся за будівництво крила Палати представників, а й за продірявився дах.
Архітектор запропонував замінити продірявився дерев’яний купол на більш красивий і пропорційний чавунний купол.
Гарний новий купол, вагою понад 4000 тонн і заввишки 87 метрів був встановлений в 1859 році. Казні цей шедевр архітектури обернувся сумою в 1047291 доларів США. Томас Уолтер був шанувальником європейської школи архітектури, і купол був виконаний у стилі архітектури європейських кафедральних соборів.
Т. Уолтер використовував моделі куполів паризького Пантеону і Ісаакіївського собору в Петербурзі, Святого Петра в Римі, Кафедрального собору Святого Павла в Лондоні.
Зсередини купол Капітолію прикрашений першою в США фрескою, що зображає “Апофеоз Вашингтона” в оточенні олімпійських богів.
Автор фрески – італійський художник Костянтино Бруміді.
Все це час і досі поруч з Капітолієм ведуться роботи з благоустрою території, над оформленням території працював знаменитий ландшафтний дизайнер – кращий “садовник” Америки – Ф. Л. Омстед.
У Капітолії з’явився ліфт і проведено центральне опалення. На початку двадцятого сторіччя фасад східної сторони центральної частини Капітолію подовжили на 10 метрів.
У будівлі Капітолію 540 кімнат, за рік будівлі відвідують близько 4,5 мільйона туристів. Для відвідування відкриті тільки дві кімнати.
На першому і другому поверхах Капітолію знаходяться офісні приміщення Конгресу – кімнати постійних комітетів, на третьому поверсі в південному крилі Палата представників, а в північному крилі – Сенат. На цьому ж поверсі знаходиться і Ротонда – кругла галерея з картинами і скульптурами, за якими можна простежити слід великих людей і знаменних подій в історії США.
На четвертому поверсі Капітолію розташувалися різні комітети. Самое цікаві і цікаві місця – балконні лоджії, на яких можуть розташуватися бажаючі поспостерігати за роботою американських законодавців.
До головного будівлі столиці США ведуть всі центральні вулиці і проспекти, тому дістатися до нього не складає труднощів.
Ефектна підсвічування, архітектура 18-19 століть, велич, монументальність і граціозність Капітолію не може залишити байдужими не тільки поціновувачів мистецтва і любителів історії, а й усіх туристів.
Капітолій – будівля, де вершиться доля всієї Америки. Тут же є і ложа для преси.
Про Капітолії можна розповідати довго і багато, хочеться зауважити, що кожне покоління, кожен вік, вносили свої поправки в конструкцію будівлі і його архітектуру.
У другій половині двадцятого сторіччя будівля оновили технологічно, застосувавши для роботи нові технології, полегшивши роботу засідають в Капітолії чиновникам – запровадивши систему електронного голосування.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)