Пам’ять і навчання

Пам’ять – це складний психофізіологічний процес, пов’язаний з придбанням людиною індивідуального життєвого досвіду. У його основі лежать механізми запам’ятовування, зберігання та вилучення інформації. Від пам’яті залежать здібності людини до навчання. Використовуючи пам’ять, людина може багаторазово витягувати отриману інформацію в область свідомості, тобто згадувати накопичені відомості, і застосовувати її за призначенням. Таким чином, завдяки пам’яті в процесі навчання у людини формуються знання, вміння та навички, необхідні для життя в мінливих умовах навколишнього середовища. Пам’ять і навчання притаманні багатьом живим організмам, але найбільшого розвитку вони досягли у людини.

За тривалістю зберігання інформації пам’ять умовно поділяють на короткочасну і довготривалу. Короткочасна пам’ять триває всього кілька секунд і дозволяє утримувати близько семи пред’явлених елементів інформації. Ви й самі, напевно, звертали увагу на те, що запам’ятати на кілька хвилин семизначний телефонний номер може майже будь-яка людина, а ось десятизначний – зовсім небагато. Магія семи елементів, які може одноразово охопити наш мозок, знайшла відображення у безлічі казок і приказок, причому в найрізноманітніших народів. Згадайте: семеро одного не чекають, сім разів відміряй, сім гномів, сім богатирів, сім п’ятниць на тижні, сім наречених для семи братів і т. Д.

В основі короткочасної пам’яті лежить рух нервових імпульсів по нейронах головного мозку. Вона дуже чутлива до зовнішніх впливів різними подразниками. Наприклад, якщо в момент запам’ятовування інформації людини відволікти, переключити його увагу на рішення іншої розумової задачі, то інформація, що міститься в цей момент в його короткочасної пам’яті, повністю стирається.

Довготривала пам’ять зберігає отриману інформацію протягом усього життя людини. Все, що міститься в короткочасній пам’яті понад 30 с, перетвориться в систему довготривалої пам’яті. Особливо добре запам’ятовуються події, які викликають у людини сильні позитивні або негативні емоції (захоплення, задоволення, страх, ненависть і т. П.).

Види пам’яті. Виділяють кілька видів пам’яті. За домінуванням в процесах запам’ятовування якого-небудь аналізатора розрізняють зорову, слухову, нюхову, смакову пам’ять та ін. Наприклад, рухова пам’ять залежить від роботи аналізаторів, рецепторами яких є нервові закінчення в м’язах скелетної мускулатури. Вона задіюється в процесі формування у людини рухових умінь і навичок, пов’язаних із запам’ятовуванням послідовності рухів при різних видах діяльності: роботі, спорті, листі, мови. Адже, навчившись їздити на двоколісному велосипеді в дитинстві, ми легко зберігаємо цю навичку на все життя. Сказане відноситься і до вміння плавати.

Зазвичай людина запам’ятовує не тільки подразники, які діють на нього, а й ті відчуття, образи і емоції, які вони викликають. Образна пам’ять – це запам’ятовування і збереження в пам’яті різних образів: слухових, зорових, нюхових. Образна пам’ять повинна бути особливо добре розвинена у людей творчих професій: музикантів, художників, поетів, письменників, артистів.

Емоційна пам’ять – це збереження в пам’яті тих почуттів, які колись викликала якась життєва ситуація. Наприклад, при укусі собаки виникають біль і страх. При цьому в мозку і залозах внутрішньої секреції виробляється ряд речовин, які необхідні для реакції на стрес. Через декілька років людина, яку колись вкусив собака, побачивши цієї тварини знову згадує і переживає ті ж відчуття. При цьому знову можуть вироблятися і викидатися в кров ті ж регуляторні речовини, що і при реальному укусі.

Виділяють і деякі інші види пам’яті. Важливо розуміти, що всі вони тісно пов’язані між собою. Найкраще запам’ятовується те, що змушує включатися відразу кілька механізмів запам’ятовування, тобто те, що нове, цікаво, викликає сильні емоції.

Розлади пам’яті. Існує цілий ряд розладів мозку, що супроводжуються ураженням пам’яті. Амнезія – повна або часткова втрата пам’яті під впливом надзвичайного фізичного або хімічного впливу на мозок. Часто вона виникає в разі значних нервових потрясінь і переживань.

Нерідко зустрічаються вроджені або придбані розлади пам’яті. Вони виражаються або в ослабленні пам’яті, або, навпаки, в унікальній здатності запам’ятовувати великий обсяг інформації на тривалий термін.

Не менш поширені ураження пам’яті, викликані постійним вживанням алкоголю, яке призводить до масової загибелі нейронів. В результаті питуща людина втрачає здатність до запам’ятовування нових подій, а старі спогади перетворюються на подобу реальності. При цьому він не відрізняє свої спогади від дійсності, а його мозок не може правильно реагувати на події навколо. Це розлад пам’яті назвали синдромом Корсакова на честь російського психіатра, який вперше його описав.

Способи поліпшення пам’яті. Існують спеціальні прийоми, що сприяють поліпшенню пам’яті. Якщо зниження здатності до запам’ятовування не пов’язане з прогресуючим захворюванням, а викликано втомою, перенапруженням або стресом, то можна скористатися комплексами вітамінів, які допомагають забезпечувати мозок всім необхідним для нормальної роботи. Не менш актуальним у цьому випадку є і прийом (за рецептом лікаря) ліків, що поліпшують кровопостачання мозку. Однак завжди треба пам’ятати, що зловживати ліками не варто. Якщо мозку весь час допомагати працювати, то в разі припинення прийому препаратів здатність до навчання на деякий час може знизитися.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Пам’ять і навчання