Палац Петра III
Палац зводився на території потішної фортеці Петерштадт. Обриси фортеці нагадували многоконечную зірку, яку утворювали насипні вали. Фортеця оточував глибокий рів з 3-ма підйомними мостами, на 5-ти її бастіонах були встановлені гармати. Тут розташовувалися будови різного призначення: будинок коменданта, казарми для солдатів, будинки для офіцерів і генералів, гауптвахта, арсенал, пороховий льох, невелика лютеранська церква. У центрі фортеці знаходився Арсенальний двір, який представляє собою 5-тіугольний плац, на територію якого можна було потрапити через в’їзні ворота. На Нижньому ставі стояла флотилія з галер, фрегатів, човнів. Гарнізон фортеці складався з загону солдат, виписаного з Німеччини.
Поруч з фортецею перебував італійський сад з містками, драбинами, терасами, альтанками, каскадами, фонтанами. Всі дерев’яні будови фортеці та саду розібрали на початку XIX сторіччя.
В даний час від Петерштадт збереглися тільки палац Петра III, в’їзні ворота, залишки рову і валів. Від первісної планування парку нічого не залишилося. У 1952-1953 роках ця ділянка піддався реконструкції: навколо палацу з’явилися 3 квітника, нові доріжки, на газонах – мармурова скульптура.
Зовнішній вигляд палацу Петра III підкорює простотою і витонченістю. Своєрідний характер композиції, вишуканість декору, дивно прозорі пропорції дозволяють віднести його до найдосконалішим творам російської архітектури XVIII сторіччя.
В кімнатах першого поверху в XVIII столітті розташовувалися службові кімнати, що не мають декору. Зараз в них – експозиція, що розповідає про історію палацово-паркового комплексу міста Ломоносов.
Шість маленьких приміщень другого поверху – Передня, Картинний зал, Буфетна, Кабінет, Будуар, Спальня, мають декоративне оформлення в характері по-справжньому палацових кімнат: тонка різьба, чудова ліплення, дивовижні розписи по лаку, тканини, живопис, складальні паркети чудово використані в їх обробці.
Картинний зал – головне приміщення палацу. У XVIII столітті тут в шпалерної развеске знаходилося 58 картин. Один від одного вони були відокремлені вузькими посрібленими рамками. Дану шпалерну розважування створив (за проектом А. Рінальді) архітектор Я. Штелин і художник К. Пфанцельт. Але в 1784 році за наказом Катерини II більша частина картин була передана до Академії мистецтв. Шпалерну розважування знищили, і відтворена вона була лише в 1961-1962 роках за кресленнями, виявленим в архівах. Тепер стіни Картинного залу прикрашають 63 картини, що представляють живопис західноєвропейських художників XVII-XVIII століть фламандської, італійської, німецької голландської шкіл.
Розписи по лаку в картині залі, кабінетом і спальнею представляють собою унікальний вид обробки. Автор – російський кріпак, “лакірних справ майстром” Федір Власов. Розписи виконані в стилі декоративного китайського мистецтва. 218 композицій – на дверях, панелях, дверних і віконних укосах палацу. Це зворушливі, наївні фантазії на китайські теми, в які російський майстер “вклав” власне відчуття життя далекої і таємничої для нього країни. Лакові розписи і шпалерна развеска були відреставровані художниками-реставраторами А. Б. Васильєвої, Р. П. Саусеном, Б. Н. Пуговкіним, Б. Н. Косенкова та іншими.
Також привертає увагу і ліпне оздоблення перекриттів палацу. Особливий інтерес викликає збереглася ліплення будуар.
В інтер’єрах палацу можна побачити чудові зразки меблів XVIII століття, виконані російськими та західноєвропейськими майстрами, та вироби з порцеляни.
Палац Петра III – перша збереглося до нашого часу будова А. Рінальді. У ньому вже простежуються той творчий характер архітектора, який отримав розвиток у наступних його роботах, які визначили його як прекрасного майстра стилю раннього класицизму і рококо.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)