П. ТИЧИНА “НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ!”. МАЙСТЕРНЕ ВІДТВОРЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ, ВИРАЖЕННЯ ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ ЗАСОБАМИ ХУДОЖНЬОГО СЛОВА – Рідна Україна. Світ природи
Мета:
– ознайомити учнів з життям і творчістю поета; допомогти усвідомити красу та ідейно-художню цінність його поезії, навчити знаходити художні засоби, розкривати їхню роль;
– розвивати вміння розповідати про відчуття, викликані прочитаними поезіями, відтворювати в уяві картини природи;
– виховувати любов до природи, до рідного краю.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрети письменника, збірки творів, пейзажні картини.
Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде.
Поет живе в серцях свого народу.
Максим Рильський
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Експрес-тест “Закінчіть речення”
· Тарас Шевченко народився… (9 березня 1861 року в Моринцях на Черкащині).
· Батьки Шевченка були… (кріпаками).
· Сестру Тараса звали… (Катерина).
· У Вільно Тарас навчався… (Тарас Шевченко вчився малювати у професора Яна Рустема, що жив по сусідству з Енгельгардтом).
· З кріпацтва Шевченка було звільнено… (1838 р.).
· Книга Тараса Шевченка, у якій було зібрано поетичні твори, називалася… (“Кобзар”).
· 10 років Кобзар перебував… (на засланні).
· Поховано Великого Кобзаря українського народу… (на Чернечій горі біля Канева).
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
За вікном ще лежить сніг, але лагідне проміння сонця, пробиваючись крізь хмари, нагадує, що зустріч зими і літа вже відбулася і мине небагато часу, як матінка-природа широко розчинить двері, впустивши у свої володіння весну, а потім і літо, які зігріють землю теплом, скроплять її росяними дощами, вдихнуть у неї силу і снагу. Весна принесе буйноцвіт і щедро розсипле його по звільненій від снігу землі… Літо наповнить повітря безліччю п’янких пахощів. І тоді… все навколо забуяє різнобарв’ям, багатоголоссям.
Опинившись на лоні природи, навряд чи хто з нас зможе відірвати погляд від луків, вигаптуваних чудернацькими квітковими візерунками, зеленіючих шат лісів, що вражають багатством відтінків. І коли йдеш лісовою стежиною, душа переповнюється якоюсь загадковістю, таємничістю. Мабуть, саме тут можемо почути, про що розмовляють квіти, шепочуться дерева, співають лісові “артисти”?.. Ви думаєте, це неможливо? Помиляєтесь. Є люди, які на це здатні. Таким був чудовий поет Павло Тичина.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф уроку, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
Як ви розумієте слова Юрія Мушкетика? (Не кожна людина здатна побачити і зрозуміти красу. Потрібно самому бути чистим душею, щоб оцінити неповторність природи)
ІV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
V. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Видатний український поет Павло Тичина (1891-1917) народився в чудовому куточку України – на Чернігівщині, у родині сільського дяка.
Голос у Павла був, як дзвіночок. Бог наділив його тонким музичним слухом. Тож не дивно, що змалку хлопчик співав у церковному хорі. А першою його талант оцінила вчителька Серафима Миколаївна Морачевська, яка, “помітивши мій голос і слух,- писав згодом Тичина, – відібрала мене до свого хору… Які це були прекрасні для мене хвилини!” Крім співу, вчителька розвивала любов до книжки, до рідної мови: “На ялинці одержав я разом з мішечком позолочених оріхів і три книжки”.
Здібного хлопчика батьки вирішили вчити далі, і в дев’ять років Павло приїхав до Чернігова. Там він провів довгі тринадцять років, спочатку в бурсі, а потім у семінарії. Під час навчання грав у духових та симфонічних оркестрах Чернігова на кларнеті і гобої, керував хором, захоплювався малюванням. Саме тоді почав писати вірші. Повірити у свій талант допоміг сором’язливому скромному юнакові відомий письменник Михайло Коцюбинський, який жив тоді в Чернігові. Михайло Михайлович, прочитавши вірші Тичини, сказав молодим людям, котрі прийшли до нього поспілкуватися на “літературну суботу”: “Поет між нами!” Похвала майстра окрилила: “І я в своїх писаннях побачив те нове, чого не знав раніше”.
1918 р. вийшла перша поетична книжка Тичини – “Сонячні кларнети”. Уже сама назва поєднувала малярство і музику – сонячний, жовтогарячий колір і віртуозний інструмент кларнет. Про чудодійне враження від незвичайної книжки поет Микола Бажан, якому тоді було п’ятнадцять років, писав: “Ніколи не забуду тієї безсонної ночі, коли мій друг приніс мені книжку з рясними соняшниками на обкладинці. Ми кричали з радості, насолоджуючись красою українського слова, яке з такою нечуваною нами музичністю грало, співало, бриніло, гриміло, лилося зі сторінок незабутньої тієї книги”.
Нелегка доля судилася поетові. Було на його життєвій дорозі чимало творчих злетів і падінь, та чари першої збірки хвилюють серця читачів і нашого тисячоліття (За матеріалами преси).
Для кожної людини край, де вона народилася, найрідніший, наймиліший серцю. Послухайте, з якою любов’ю розповідає про Батьківщину П. Г. Тичина.
2. Виразне читання вірша П. Тичини
“Не бував ти у наших краях!” учителем, учнями
3. Бесіда
· Як, на думку поета, впливає природа на людину? Чи згодні ви з таким авторським баченням? (Поет уважає, що природа деякою мірою змінює характер людини, поповнює душу красою, оптимізмом.)
· Що, на ваш погляд, незвичне в побудові вірша? (Вірш побудований у формі незримого діалогу, суперечки, протиставлення. Поет захоплюється красою свого краю, його мужніми, працьовитими, співучими людьми, які “не люблять, не вміють ридати”, “не можуть без пісні і нивки зорати” і ставить за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині-песимісту, якою завжди бачить “в сльозах”.)
4. Робота в парах
Випишіть епітети, порівняння, дієслова.
Епітети: блакитні простори, веснянії ночі; порівняння: там могили, як гори;
Дієслова: в описі ліричного героя “ти”: “тремтиш”, “смієшся”, “ридаєш”; в описі людей рідного краю: “зросли у степах”, “не люблять, не вміють ридати”, “не можуть без пісні і нивки зорати”.
Поясніть порівняння “там могили, як гори”. (Пам’ять про минуле – міцна і значуща.)
5. Головоломка
Розгадавши головоломку, ви прочитаєте прислів’я, близьке за змістом до головної думки вірша П. Тичини.
Ключ. Читати за лінією.
Відповідь: Кожному мила своя сторона.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія. Метод “Мікрофон”
· Я пишаюся своїм краєм, тому що…
2. Слово вчителя
Діти, а я пишаюсь і тим, що сьогодні на уроці ми змогли насолодитися чарівним світом поезії та природи.
V ІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати поезію “Не бував ти у наших краях!”
За вибором учня:
– написати твір “Не бував ти у наших краях!” у формі листа до ровесника, який живе в іншому регіоні України або за її межами;
– намалювати обкладинку збірки “Сонячні кларнети”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)