Озон: отримання і застосування

Озон – хімічне газоподібна речовина, яке є сильним окислювачем. Якими властивостями володіє газ, і для яких цілей його отримують?

Загальна інформація

Озон вперше був виявлений в 1785 році голландським фізиком М. ван Марумом. Він зауважив, що при пропущенні через повітря електричних розрядів, повітря набуває специфічний запах. Однак термін “озон” був введений пізніше німецьким хіміком Х. Ф. Шенбейном в 1840 році.

Формула озону – О3, тобто озон складається з трьох молекул кисню. Озон – це алотропна видозміна кисню. О3 – газ світло-синього кольору, з характерним запахом, нестійкий, токсичний. При температурі -111,9 градусів цей газ зріджується. Розчинність озону в воді більше, ніж у кисню: 100 обсягів води розчиняють 49 обсягів озону.

Ця речовина утворюється в атмосфері при електричних розрядах. Озоновий шар в стратосфері (25 км. Від поверхні) поглинає ультрафіолетове випромінювання, небезпечне для всіх живих організмів.

Озон – сильний окислювач, навіть сильніший, ніж кисень. Він здатний окислювати такі метали, як золото і платина.

Особлива хімічна активність озону пояснюється тим, що його молекула легко розпадається на молекулу кисню і атомарний кисень. Утворився атомарний кисень більш активно реагує з речовинами, ніж молекулярний.

Озон здатний з розчину йодистого калію виділяти йод:

2Kl + 2H2O + O3 = I2 + 2KOH + O2

Папір, змочена йодистим калієм і крохмалем в повітрі, що містить озон, синіє. Ця реакція використовується для виявлення озону.

У 1860 році вчені Ендрюс і Тет експериментально довели за допомогою скляної трубки з манометром, наповненою чистим киснем, що при перетворенні кисню в озон відбувається зменшення обсягу газу

Отримання і застосування озону

Отримують озон при дії електричних розрядів на кисень в озонаторах.

Озон застосовують для знезараження питної води, для знешкодження промислових стічних вод, в медицині – в якості дезинфікуючого засобу. Також як і хлорування, озонування володіє знезаражувальним ефектом, але його плюсом є те, що при використанні озону в обробленій воді не утворюється токсинів. Озон також ефективно бореться з цвіллю і бактеріями.

При гострому отруєнні озон вражає органи дихання, подразнює слизові очей, викликає головний біль. Токсичність озону різко зростає при одночасному впливі оксидів азоту.

Що ми дізналися?

Озон – газ, який був виявлений в кінці XVIII століття, а свою сучасну назву отримав тільки в середині XIX століття. На відміну від кисню цей газ має характерний запах і відрізняється світло-синім кольором.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Озон: отримання і застосування