Охорона природи на Кубі

Колоніальна експлуатація завдала великої шкоди кубинської природі.

Після отримання незалежності уряд острова створило кілька агентств по захисту навколишнього середовища – серед них:

    Служба національних парків; Національна комісія з охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів; Національна екологічна освітня програма в Академії Наук Куби; Національна комісія із захисту навколишнього середовища.

Великий екологічної проблемою в 2000 р стало збезлісення острова. З метою збереження живої природи було організовано лісовідновлення та збереження флори і фауни.

Національною системою охорони природи було запропоновано встановити області, що мають велике екологічне, соціальне, історико-культурне значення для всіх кубинців.

Це була гарантія, як збереження, так і сталого використання біоресурсів.

Система була введена в 236 областях. До цього числа входило 79 охоронюваних територій республіканського значення. Охорона інших територій має місцеве значення.

В охоронюваних територіях республіканського значення виділяються категорії – 14 національних парків, 25 екологічних заповідників, 6 заповідників біосфери.

Мережа територій, що знаходяться під охороною, складає 22% від загальної національної території.

Серед національних парків Куби відомі такі – Сьєрра-Кристаль, Пік Туркино, Болото Сапата, долина Віньялес, Десамбарко-дель-Гранма, національний парк ім. А. Гумбольта.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Охорона природи на Кубі