Охорона навколишнього середовища
Охорона атмосфери. Система заходів щодо запобігання та зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря має на меті захистити людину і навколишнє природне середовище від шкідливих впливів, зменшити шкоду, що наноситься матеріальним цінностям. Обов’язок захищати навколишнє середовище, закріплена в Конституції РБ. Відповідно до закону “Про охорону атмосферного повітря” за стан атмосферного повітря несуть відповідальність органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи.
З метою охорони навколишнього природного середовища та здоров’я населення спеціально уповноваженими органами санітарно-епідемії-логічного нагляду та органами виконавчої влади РБ встановлюються нормативи якості атмосферного повітря.
Норматив якості атмосферного повітря – це гранично допустима короткочасна і довготривале утримання в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, при якому не виявляється несприятливого впливу на здоров’я людини, об’єкти тваринного і рослинного світу та інші компоненти навколишнього природного середовища. Встановлено ГДК для багатьох хімічних речовин при ізольованому дії і для їх комбінацій. Ці ГДК розроблені тільки з урахуванням здоров’я людини. При проектуванні, забудови та реконструкції міст та інших населених пунктів органи виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов’язані враховувати існуючий рівень забруднення атмосферного повітря і прогноз його зміни. У містах та інших населених пунктах, де підприємства забруднюють атмосферне повітря понад допустимих меж, спеціально уповноважені державні виконавчі органи зобов’язані розробляти і здійснювати заходи щодо його охорони.
При будівництві, введенні в експлуатацію, реконструкції і технічному переозброєнні підприємств, а також при впровадженні нових технологічних процесів повинні передбачатися заходи з уловлювання, знешкодження шкідливих речовин, зниження або повного виключення забруднюючих викидів в атмосферу.
Охорона атмосферного повітря, у зв’язку зі значним забрудненням його транспортом, вимагає низки заходів. Фізичні особи, які здійснюють господарську діяльність та експлуатують транспортні засоби або установки, що роблять вплив на стан атмосферного повітря, зобов’язані:
- – Дотримуватися лімітів дозволених викидів в атмосферне повітря від стаціонарних джерел; – Дотримуватися правил експлуатації споруд, обладнання, апаратури, призначених для очищення і контролю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; – Виконувати приписи державних органів виконавчої влади, відповідальних за охорону навколишнього природного середовища; – Забезпечувати проходження в установленому порядку перевірку транспортних та інших пересувних засобів і установок на відповідність встановленим технічним нормативам.
Здійснення заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення інших об’єктів природного середовища.
Важливе значення при охороні атмосфери мають санітарно-захисні зони. Згідно з санітарними нормами і правилами, підприємства, їх окремі будівлі і споруди, технологічні процеси, які є джерелами виділень у навколишнє середовище шкідливих і пахучих речовин, а також джерелами ультразвуку, шуму, вібрації, електромагнітних хвиль, радіочастот, статичної електрики, необхідно відокремлювати від житлової забудови санітарно-захисними зонами.
Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – це обов’язковий елемент будь-якого промислового підприємства чи іншого об’єкта, які можуть бути джерелами хімічної, біологічної або фізичного впливу на навколишнє середовище та здоров’я людини.
Санітарно-захисна зона – територія між житловою забудовою і межами проммайданчика, складів відкритого і закритого зберігання матеріалів і реагентів, підприємств сільського господарства з урахуванням перспективи їх розширення.
В залежності від потужності, умов експлуатації, концентрації об’єктів на даній території, характеру і кількості виділюваних у навколишнє середовище токсичних і пахучих речовин, рівня створюваного шуму, вібрації та інших шкідливих фізичних факторів для підприємств, виробництв і об’єктів встановлюються такі мінімальні розміри санітарно-захисних зон : підприємств 1-го класу – 2000 м; 2-го класу – 1000 м; 3-го класу – 500 м; 4-го класу – 100 м.
Для міні-виробництв (підприємств харчової, парфюмерно-косме-тичної промисловості, громадського харчування, видовищних та культурних об’єктів) мінімальна СЗЗ приймається рівною 50 м при розрахунковому обгрунтуванні її достатності по шумового впливу.
Для охорони атмосфери відіграє важливу роль очистка викидів за допомогою газоочисних і пиловловлюючих установок. Арсенал сучасної газоочисної техніки великий, проте радикальним рішенням все-таки є створення технологічних процесів, заснованих на комплексному використанні сировини, взагалі не дає відходів, здатних забруднювати природне середовище.
Охорона атмосфери здійснюється на основі контролю за її станом. У зв’язку з цим в Республіці Білорусь є спеціальні служби, мережа станцій спостережень, функціонує система атмосферного моніторингу.
Охорона і раціональне використання водних ресурсів. Захист водних ресурсів та їх раціональне використання – одна з найбільш важливих проблем, що вимагають невідкладного рішення. Одним з основних напрямків роботи з охорони водних ресурсів є перехід на замкнуті (безстічні) цикли водопостачання, де очищені стічні води не скидаються, а багаторазово використовуються в технологічних процесах. Замкнуті цикли промислового водопостачання дають можливість повністю ліквідувати скидання стічних вод у поверхневі водойми. У промисловості актуальним стає більш широке впровадження маловідходних і безвідходних технологічних процесів, що дають найбільший екологічний ефект.
Значно зменшити забрудненість води, що скидається підприємствами, можна шляхом виділення зі стічних вод цінних домішок. Необхідними є розробка та впровадження новітнього обладнання, що використовує мінімальну кількість води для охолодження, тому що велика кількість води на підприємствах витрачається для цих цілей. Перехід від водяного охолодження до повітряного дозволить скоротити на 70-90% витрати води в різних галузях промисловості. Істотний вплив на підвищення водооборота може надати впровадження високоефективних методів очищення стічних вод, зокрема фізико-хімічних.
На реалізацію комплексу заходів з охорони водних ресурсів від забруднення і виснаження в розвинених країнах виділяються асигнування, що досягають 2-4% національного доходу.
Загалом, охорона та раціональне використання водних ресурсів – це одна з ланок комплексної світової проблеми охорони природи.