Ох. Зміст казки. Характеристика казкових героїв
Мета: ознайомлювати учнів з народними уявленнями про добро і зло, удосконалювати вміння аналізувати зміст казок, характеризувати образи персонажів твору; розвивати здатність дітей співпереживати; виховувати зацікавлення прадавнім народним жанром.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: підручник, збірки українських народних казок, ілюстрації до казки “Ох”, словники, роздавальний матеріал, проектор.
Випереджувальне завдання: намалювати ілюстрації до казки “Ох”.
Епіграф до уроку:
Немає казок кращих від тих, які створює саме життя.
Г. К. Андерсен
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
II. Перевірка домашнього завдання.
III. Актуалізація та корекція опорних знань.
– Як ви вважаєте, від якого слова походить слово “казка”?
– Які основні ознаки казки як жанру усної народної творчості?
– Створіть асоціативний ряд до слова “казка”.
– Назвіть свою улюблену казку. Чому вона вам подобається?
IV. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація уміння.
На дошці записане запитання:
– Як ви вважаєте, чи актуальними є народні казки у вік Інтернету?
Учні висловлюють власні погляди.
Слово вчителя.
Сьогодні на уроці ми спробуємо дослідити, чи здатна народна казка зацікавити сучасного читача, над чим спонукає задуматись, адже від того часу, коли народжувалися казки, світ так змінився: уже немає охів у лісах та й царівен годі віднайти.
Учні доповнюють формулювання мети уроку власними цілями і завданнями.
Тему уроку учні записують у зошити.
V. Сприймання та засвоєння учнями нового матеріалу.
Обмін враженнями від прочитаної казки.
– Чи все було зрозумілим?
Словникова робота.
Просо – злакова рослина, із зерен якої одержують пшоно.
Вуздечка – частина збруї з вудилами та поводами, що їх надівають на голову коневі.
Недоуздок – вуздечка без вудил.
Ретязь – ланцюг.
Бесіда за змістом твору з елементами вибіркового читання. Робота з підручником.
– Чому батько й мати вирішили найняти сина до чужих людей?
– Що спонукало повести сина до іншого царства?
– Через що пролягав шлях до іншого царства?
– Знайдіть у тексті опис зовнішності Оха. Зачитайте його.
– Чи змінився парубок за рік?
– Чому батько не зміг упізнати сина?
– Хто дав пораду батькові, як упізнати сина?
– Знайдіть і зачитайте сцену зустрічі батька з сином.
– Чому парубок вдруге потрапив до Оха?
– Чи є несподіваною для вас кінцівка казки?
Фізкультхвилинка.
Читання в особах.
Учні зачитують діалог щуки та окунця.
VI. Узагальнення і систематизація знань.
Усна характеристика образів казки.
Орієнтовний план характеристики образу парубка
– Назвіть риси характеру парубка. Доведіть вашу думку посиланням на текст.
– Як ставляться до хлопця інші герої казки?
– Як, на вашу думку, ставиться до нього автор казки – народ?
– Як ви ставитеся до образу парубка? Які риси його характеру ви хотіли б виховати в собі?
Образ батька
– Що змусило батька віддати сина до лісового царя в науку?
– Чому батько продав коня з уздечкою?
– Коли ви найбільше співчували батькові?
– Як ставиться автор до батька?
Образ Оха
– Чи дотримав Ох слова, даного батькові? Про яку рису характеру це свідчить?
– Які ще риси йому притаманні?
– Що найбільше обурює в його поведінці?
– Що осуджує народ у вчинках лісового царя?
Презентація ілюстрацій до казки.
Діти коментують свої малюнки, пояснюють, чому вони вибрали саме цей епізод, що вони хотіли передати.
Робота в парах. Гра “Плутанина”.
– З поданих слів скласти прислів’я чи приказку. Пояснити, якого персонажа казки вони характеризують.
· а, Добра, попоїв, річ, то, й, та, піч, на.
· Спиш, ніколи, спиш, спочити, а.
· а, Не микайся, на, дурницю, боком, дурниця, бо, вилізе, Грицю.
· Чуже, на, пшонце, не, окропу, приставляй.
· Калачем, бичем, звабиш, одженеш, не.
· Дерево, гни, молоде, поки, а, поки, малі, учи, дітей.
· Свої, в, не, сани, влазь, не.
· В’ється, хитра, як, хмелина, людина.
Інтерактивна вправа “Мікрофон”.
Учитель пропонує учням дати відповідь на запитання:
– Чи цікава казка “Ох” для сучасників? (Так, бо в ній порушено проблеми виховання дітей, вона вчить бути чесним, правдивим, кмітливим, долати труднощі, осуджує ледарство).
VII. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання. Метод незакінчених речень.
· Прочитавши казку, я задумався…
· Сьогоднішній урок мене навчив…
· Найбільш зворушливим для мене було…
· Завдання, намічені на початку уроку, я…
· Мені потрібно попрацювати над…
Завершальне слово вчителя.
Мабуть, тривалим був шлях цієї казки до нас, але народний витвір – мов діамант: що давніший, то цінніший, бо відшліфовувався самим життям.
VIII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– Учням класу об’єднатися в чотири групи. Кожній із груп вибрати найцікавіший епізод з казки і підготувати його переказ-презентацію (за бажанням – з елементами інсценізації, музикою): група 1 переказує від імені батька; група 2 – від імені парубка; група 3 – від імені Оха; група 4 – від імені царівни.
– Завдання для групи дослідників тексту: з’ясувати значення поданих фразеологічних сполучень слів за словником: 1. І за холодну воду не візьметься. 2. Світ за очі. 3. Ударили по руках.
4. Вище дерева, нижче хмари. 5. Де не взявся. 6. Ні тобі, ні мені.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)