Отруєння

Отруєння – хворобливий стан, що виникає в результаті впливу на організм надходять з навколишнього середовища отруйних речовин різного походження (хімічні речовини, що застосовуються в промисловості та побуті, лікарські засоби, токсини рослинного і тваринного походження та ін.). Умови і причини розвитку гострих отруєнь можуть бути різними.

Мають переважне поширення так звані побутові отруєння можна розділити на випадкові отруєння, що виникають як нещасні випадки у побуті, харчові отруєння, алкогольні інтоксикації і суїцидальні отруєння, зроблені з метою самогубства психічно неврівноваженими особами. Випадкові отруєння звичайно бувають викликані помилковим прийомом всередину лікарських препаратів, побутової хімії та інших речовин внаслідок їх неправильного зберігання. До випадкових побутовим отруєнь також належать дитячі отруєння (від 1 року до 5 років – віці активного ознайомлення з навколишнім світом, коли діти, залучені зовнішнім виглядом ліків та їх упаковок, ковтають яскраві таблетки). Харчові отруєння розвиваються внаслідок прийому всередину недоброякісних продуктів харчування, грибів або отруйних рослин.

Слід зазначити, що останнім часом почастішали випадки гострих отруєнь, пов’язаних з передозуванням наркотичних засобів (героїн, кокаїн та ін.).

Діагностика гострих отруєнь грунтується на даних опитування, огляду місця події.

Перша допомога при гострих отруєннях. Отруєння відносяться до захворювань, результат яких багато в чому залежить від якості лікування, початого відразу після прийняття отруйної речовини, ще до розвитку виражених симптомів інтоксикації. Фактор часу відіграє тут вирішальну роль. Основна відповідальність лежить на яке справляє першу допомогу, від нього залежить життя хворого.

Протягом будь-якого гострого отруєння характеризується певною етапністю розвитку токсичного процесу. Розрізняють чотири періоди отруєння:

Прихований період, або проміжок часу від моменту прийому отрути до появи перших клінічних симптомів отруєння;
період всмоктування отрути;
період пізніх ускладнень;
відновлювальний період.
Перехід одного періоду в інший, їх тривалість залежить від характеру та дози прийнятого отрути, індивідуальної чутливості до нього, своєчасності та ефективності проведеного лікування.

При надходженні отрути в організм через рот необхідно якомога швидше промити шлунок як за допомогою зонда, введенням блювотних засобів, так і шляхом подразнення задньої стінки глотки і кореня язика. Поряд з механічним видаленням отрути з шлунка застосовуються різні способи його зв’язування і знешкодження. З них найбільш універсальним є адсорбція активованим вугіллям та іншими адсорбентами. Уповільнити всмоктування отрути можна також призначенням обволакивающих засобів (рослинних слизів, киселю, молока та ін.). Разом з фізичним зв’язуванням отрути використовують і хімічне зв’язування, або нейтралізацію, при цьому застосовують речовини, що переводять отруту в неактивну форму. Одним із способів знешкодження є переведення розчинних сполук в погано всмоктуються, нерозчинні. Після того як здійснено заходи щодо адсорбції, хімічної нейтралізації, механічному видаленню отрути з шлунка, для прискорення виведення його з кишок застосовують сольові проносні, клізми.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Отруєння