Освіта, самоосвіта
Самоосвіта – знання, вміння та навички, що здобуваються людиною самостійно, без допомоги інших навчальних осіб.
Освіта – один із способів становлення особистості шляхом отримання людьми знань, набуття умінь і навичок, розвитку розумово-пізнавальних та творчих здібностей через систему таких соціальних інститутів, як сім’я, школа, засоби масової інформації. Мета – прилучення індивіда до досягнень людської цивілізації, ретрансляція і збереження її культурного надбання.
Основним інститутом сучасної освіти є школа. Виконуючи “замовлення” суспільства, школа поряд з навчальними закладами інших типів здійснює підготовку кваліфікованих кадрів для різних сфер людської діяльності.
Принципи державної політики та правового регулювання відносин у сфері освіти
1) визнання пріоритетності сфери освіти;
2) забезпечення права кожного на освіту, неприпустимість дискримінації у сфері освіти;
3) гуманістичний характер освіти, пріоритет життя і здоров’я людини, вільного розвитку особистості; виховання громадянськості, працьовитості, відповідальності, поваги закону, прав і свобод особистості, патріотизму, дбайливого ставлення до природи та навколишнього середовища, раціонального природокористування;
4) єдність освітнього простору на території Російської Федерації; включення російської освіти в світовий освітній простір;
5) світський характер освіти в державних і муніципальних освітніх організаціях;
6) свобода в освіті згідно схильностям і потребам людини, створення умов для самореалізації кожної людини і т. Д.
7) забезпечення права на освіту протягом усього життя відповідно до потреб особистості, безперервність освіти; адаптивність системи освіти до рівня підготовки, особливостям розвитку, здібностям та інтересам людини.
8) автономія освітніх організацій, академічні права і свободи педагогічних працівників та учнів, передбачені цим законом; інформаційна відкритість та публічна звітність освітніх організацій;
9) демократичний, державно-громадський характер управління освітою;
10) рівність прав і свобод учасників відносин у сфері освіти;
11) поєднання державного і договірного регулювання відносин у сфері освіти.
Функції освіти
* Передача соціального досвіду (знань, цінностей, норм і т. Д.).
* Накопичення і зберігання культури суспільства.
* Соціалізація особистості. Підготовка кваліфікованих кадрів для підтримання та підвищення виживаності суспільства в постійно мінливих історичних умовах його існування. Освіта – найважливіший канал соціальної мобільності.
* Соціальний відбір (селекція) членів суспільства, в першу чергу, молоді.
* Економічна – формування соціально-професійної структури суспільства, забезпечення професійної орієнтації людини.
* Введення соціокультурних інновацій.
* Соціальний контроль.
Загальні тенденції в розвитку освіти
1) Демократизація системи освіти (освіта стала доступною для широких верств населення, хоча відмінності в якості і типах навчальних закладів зберігаються).
2) Зростання тривалості освіти (сучасне суспільство потребує висококваліфікованих фахівцях, що подовжує терміни навчання).
3) Безперервність освіти (в умовах науково-технічної революції працівник повинен бути здатним до швидких перемикань на нові або суміжні види робіт, на нові технології).
4) Гуманізація освіти (увага школи, педагогів до особистості учня, його інтересам, запитам, індивідуальним особливостям).
5) Гуманітаризація освіти (підвищення ролі суспільних дисциплін в освітньому процесі: економічна теорія, соціологія, політологія, основи правових знань).
6) Інтернаціоналізація процесу освіти (створення єдиної системи освіти для різних країн, інтеграція освітніх систем).
7) Комп’ютеризація процесу утворення (використання нових сучасних технологій навчання, телекомунікаційних мереж глобального масштабу).
Система освіти включає в себе:
1) федеральні державні освітні стандарти і федеральні державні вимоги, освітні стандарти, що встановлюються університетами; освітні програми різного виду, рівня і спрямованості;
2) організації, що здійснюють освітню діяльність, педагогічні працівники, які навчаються та їхні батьки (законні представники);
3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері освіти, створювані ними консультативні, дорадчі та інші органи;
4) організації, що здійснюють науково-методичне, методичне, ресурсне та інформаційно-технологічне забезпечення освітньої діяльності та управління системою освіти, оцінку якості освіти;
5) об’єднання юридичних осіб, роботодавців та їх об’єднань, громадські об’єднання, що здійснюють діяльність у сфері освіти.
Освіта підрозділяється на загальну освіту, професійну освіту, додаткову освіту і професійне навчання, що забезпечують можливість реалізації права на освіту протягом усього життя (безперервна освіта).
У Російській Федерації встановлюються такі рівні освіти: 1) дошкільну освіту; 2) початкова загальна освіта; 3) основна загальна освіта; 4) середню загальну освіту; 5) середню професійну освіту; 6) вища освіта – бакалаврат; 7) вища освіта – підготовка фахівця, магістратура; 8) вища освіта – підготовка кадрів вищої кваліфікації.
Загальна освіта дозволяє оволодіти основами наукових знань, необхідних для розуміння навколишнього світу, участі у суспільному житті та трудовій діяльності. У процесі шкільного навчання людина засвоює норми, цінності та ідеали культури суспільства, в якому живе, а також правила буденної поведінки на універсальному матеріалі історичного досвіду людства.
Професійна освіта готує творців нових цінностей культури і здійснюється переважно в спеціалізованих галузях суспільного життя (економічній, політичній, правовій і т. Д.). Професійна освіта зумовлено суспільним поділом праці і полягає у засвоєнні спеціальних знань, практичних умінь і навичок продуктивної діяльності в обраній сфері.
З урахуванням потреб і можливостей учнів освіта може бути отримана в різних формах: очній, очно-заочною (вечірньою), заочної, сімейного освіти, самоосвіти, екстерна. Допускається поєднання різних форм отримання освіти. Для всіх форм здобуття освіти в межах конкретної основної загальноосвітньої або основної професійної освітньої програми діє єдиний державний освітній стандарт.
Згідно Закону України “Про освіту в Російській Федерації” освіту являє собою цілеспрямований процес виховання, навчання і розвитку в інтересах людини, суспільства і держави.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)