Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас
Ми вже знаємо, наскільки хитрою та підступною є лисиця в народних байках. Такою ж постає вона в байці Леоніда Глібова “Лисиця-жалібниця”.
Живучи в тихому гаю, Лисичка міркувала про своє щасливе життя:
От де, по правді можна жить
І доленьку хвалить,
В добрі кохаться, всіх любити,
Ніколи зла і кривди не чинити!
Чи справді Лисиця в змозі жити за правдою та справедливістю? Сюжет байки доводить, що ні! Побачивши пташенят у гніздечку, лисичка обдурила їх та виманила донизу:
Ох, – каже, – як не гріх котам
Таких маленьких, безвинних не жаліти!
Почувши таку мову, пташки вистрибнули з гнізда, а підступна Лисиця їх з’їла:
Лисичка зараз хап та хап:
Прехорошенько всіх поїла…
Як жалібно співати почала,
А он на що звела!
Недарма говорять, що лукава людина може нас привабити улесливими словами, але якщо ближче придивитись до неї, то зразу побачиш її підступність.
Related posts:
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас У байці Л. Глібова “Лисиця-жалібниця” дуже яскраво показано, якими підступними і лицемірними можуть бути люди. Адже відомо, що через образи певних тварин байки висвітлюють вади людей. Спочатку йде опис життя Лисиці, яка живе в тихому гаю, де її ніхто не чіпає. Всім вона хоче здаватися доброю і справедливою: От де по правді можна жить І […]...
- Осуд лицемірства, підступництва, хижацтва в байці “Лисиця-жалібниця” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас Леонід Іванович Глібов почав писати байки ще коли навчався в гімназії. Він розумів, що в них можна висловити все те, що говорити одверто було заборонено. Байка “Лисиця-жалібниця” була написана у 1891 році. У ній осуджується лицемірство, підступництво, хижацтво Лисиці. Лисиця – узагальнений образ лукавої людини, що голубить словами, живе ніби для правди, а насправді хитрує, […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас Леонід Іванович Глібов написав багато жартівливих віршів, казок, загадок. Але найбільшого успіху набули в читачів його байки. Саме байка “Щука” дає можливість побачити яскраву картину тогочасної дійсності. Серед законів царської імперії були й такі, які вимагали карати надміру жорстоких і зажерливих, однак ці закони майже не виконувалися. Суд завжди повертав справу так, щоб багаті злочинці […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив повісити Щуку на вербі, […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – КВІТИ У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і ввечері там соловей співав, І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, В добрі кохаться, […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – ІІ варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 клас Л. Глібов – відомий український байкар. У байці “Щука” він зробив головними діючими особами Щуку, Ослів, Цапів, Шкапу і Лисицю. Саме ці тварини підібрані не випадково. Адже Осли вважаються дуже впертими та “недалекими” тваринами. Шкапа “нікчемна”, “старенькі” Цапи, вже нічого не второпають. Сам автор подає таку характеристику суду: Усі народ, як бачите, такий Добрячий та […]...
- Викриття і заперечення прислужництва та зазнайства в байці “Цуцик” – ІI варіант – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Спогади дитинства… Найяскравіші спогади в житті. Слухаючи казки старої бабусі, Леонід Глібов так і уявляв перед собою тварин, які були добрими і злими, багатими й бідними. Були серед них пани й кріпаки. Усе, як у людей. Мабуть, ще тоді, у ранньому дитинстві, прокинувся у хлопчика талант, який через багато років прославив Леоніда Глібова – найвидатнішого […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – ІІ варіант – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ У своїх байках Л. Глібов змальовував суперечності кріпосницького ладу. Нездатність деяких панів хазяйнувати, через яку страждав трудящий люд, набувала за тих часів особливої злободенності. У творі “Мірошник” Л. Глібов зображує недбалого господаря, який “не гаразд за діло брався”. Маючи водяний млин, цей “хазяїн” не доглядає за ним та не ремонтує: Вода раз греблю просмоктала… Ну […]...
- Майстерність зображення суперечностей кріпосницької системи в байці “Мірошник” – І варіант – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ У творах відомого байкаря Л. Глібова викривається соціальна несправедливість, прислужництво, зазнайство. У байці “Мірошник” панщина довела селянську бідноту до крайніх злиднів. “Ведмідь-пасічник” – це засудження порядків: несправедливість виборів, казнокрадство панів, шахрайські махінації панських прислужників. Найвідомішим твором Л. Глібова є байка “Цуцик”, яка своїм сюжетом нагадує твір І. А. Крилова “Дві собаки”. Тут у сатиричній формі […]...
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – І варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас В українському сільському середовищі вже наприкінці XVIII – на початку XIX століття стали з’являтися люди, що відривалися від своїх коренів, від праці батьків, а займали якісь посади і таким чином намагалися вознестися над простими людьми. Це призводило до падіння моралі, забуття рідної мови, деградації. Такими є возний і виборний у п’єсі “Наталка-Полтавка” І. Котляревського. Возний […]...
- Скорочено – ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 КЛАС На Щуку хтось бумагу в суд подав, Що буцімто вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа, […]...
- Засудження лицемірства, крутійства сільської верхівки в образах виборного і возного – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Вже майже два століття минуло з того часу, як Іван Котляревський написав п’єсу “Наталка Полтавка”. Але і сьогодні вона “продовжує лунати на сцені дивно милими піснями”, і сьогодні є актуальними ті проблемі, що знайшли відображення в цьому творі. Конфлікт п’єси має побутовий характер, але основа його – соціальна. Наталка не може одружитися з Петром через […]...
- Скорочено – МУХА І БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 КЛАС Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квіти подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те, Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку яку… Побачила Бджола близенько: – Добридень! – каже їй. – Оддиш […]...
- Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” – ІІ варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка, як і всі передові люди того часу, вважав, що кріпацтво – лад несправедливий. Протест ліберальної інтелігенції проти несправедливостей соціального устрою письменник відобразив у своїй байці “Ведмежий суд”. Байкар змальовує несправедливий суд. Попелястого Вола, що уособлює собою селянина, Лисичка звинуватила у тому, що він “на панській винниці пив, як мошенник, брагу, їв сіно, і […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – І варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Літературна спадщина Євгена Гребінки досить велика. Ним були створені милозвучні поезії, романси, повісті, але особливе місце у творчій діяльності письменника займають байки. У нас, сучасних читачів, байка “Ведмежий суд” викликає гірку посмішку. Лисичка звернулася до суду, звинувативши Вола в тому, що він їв сіно й пив брагу на панській винниці. Судді – Ведмідь та Вовки […]...
- Скорочено – ЖАБА І ВІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – 6 КЛАС Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; А та не […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант – 8 клас – ЄВГЕН ГРЕБІНКА Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки український пейзаж і світогляд українця. Тема соціальної несправедливості […]...
- Короткий переказ – Щука – ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЛЕОНІД ГЛІБОВ На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла. Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – Українська література – Література для дітей У степу, в траві пахучій, Коник, вдатний молодець, І веселий, і співучий, І проворний стрибунець, Чи в пшениченьку, чи в жито, Досхочу розкошував І цілісінькеє літо, Не вгаваючи, співав; Розгулявся на всі боки, Все байдуже, все дарма… Коли гульк – аж в степ широкий Суне злючая зима. Коник плаче, серце мліє; Кинувсь він до Мурав’я; […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) – ІІ варіант – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ – 6 клас Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила […]...
- Майстерність творення алегоричних образів українськими байкарями – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Люди з прогресивними думками завжди переслідувалися урядом. Тому вони шукали спосіб висловлювати власні думки. Одним з таких способів є Езопова мова байки, завдяки якій можна висловити те, чого одверто ніяк не скажеш. Євгена Гребінку та Леоніда Глібова по праву називають найвидатнішими українськими байкарями. Захоплює їхня майстерність творення алегоричних образів задля уникнення цензури чи будь-яких інших […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
- ГЛІБОВ ЛЕОНІД – ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником буть? Лисичка зараз […]...
- Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку – ІІ варіант – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ – 7 клас – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала […]...
- ЛИСИЦЯ ТА РАК – Казки про тварин – УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ – З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА Казки про тварин ЛИСИЦЯ ТА РАК Біжить лисичка полем. Добігає до річки, аж дивиться – рак виліз із води на камінь та клешні точить, щоб гостріші були. – Здоров був, раче! – каже йому лисичка. – З тим днем, що сьогодні! Це ти, мабуть, до косовиці1 готуєшся, що клешні об камінь гостриш? Поздоровкався і рак […]...
- ГРОМАДА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Одваживсь Вовк у Лева попросити, Щоб старшиною до Овець Наставили його служити… Лукавий молодець! Попереду він кинувсь до Лисиці, Щоб тая нищечком у Львиці Поворожила про його. Лисичка здатна до сього: Крутнула хвостиком – і помоглося, – Все до ладу й прийшлося. Став думать Лев, що, може б, і не слід, Бо препоганий Вовчий рід, […]...
- Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ – ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа […]...
- КРУК І ЛИСИЦЯ – ЕЗОП – 6 КЛАС Крук украв шматок м’яса і сів на якесь дерево. Побачила це Лисиця і захотіла відібрати м’ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилось б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос. Крук хотів похвалитися, що голос у нього […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) – 8 клас – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: …в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому і […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), але Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – І варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант – 8 клас – ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – І варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський все життя засуджував жорстокість і свавілля поміщиків, щиро обурювався суспільною несправедливістю. Важкі враження від навколишньої дійсності не давали письменнику-початківцю спокою, підштовхували його знайти спосіб висловити свій протест. Через те що прямо говорити про несправедливість існуючого ладу, закликати до боротьби з ним було небезпечно, П. Гулак-Артемовський звернувся до жанру байки. У байці “Пан та […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) – ІІІ варіант – 8 клас – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...