Острів Сен-Маргеріт

Острів Сен-Маргеріт – більший з двох Лерінское островів, що здіймаються з моря за кілометр на південь від набережної Круазет. Клаптик землі невеликий, але гарний неймовірно. Один епізод його історії знаком всім: саме тут нудився найзнаменитіший в’язень Франції – Залізна Маска.

Острівець довжиною три кілометри і шириною 900 метрів ще в VI столітті до нашої ери заселили лігурійські пірати: з нього було зручно контролювати морські шляхи. У II столітті до нашої ери сюди прийшли римляни, Пліній Старший писав про римському місті і порте на острові. Але на початку V століття через землетрус Лерінское острова частково опустилися в море, зник єдине джерело прісної води, римляни пішли.

У середні століття хрестоносці поставили тут каплицю святої Маргарити Антіохійської. Ймовірно, тоді острів і отримав своє нинішнє найменування. Є, однак, легенда, що назвали його по імені іншої Маргарити, сестри святого Гонората, в 410 році оселився на сусідньому острові і що заснував там великий монастир. Наукових підтверджень легенді немає.

У 1612 році власником острова став герцог де Шеврез – він почав будувати тут Королівський форт. Наприкінці XVII століття форт Руаяль перетворився на відмінно охоронювану в’язницю для державних злочинців. У ній з 1687 по 1698 перебував в ув’язненні людина в залізній масці, ім’я якого невідоме досі.

Потрапити на острів можна катером з Старого порту. Тут є крихітна деревенька (два десятка рибальських будинків), форт Руаяль перетворений на молодіжний хостел, там же розташовується Музей моря. Головний експонат форту – камера, в якій провів дванадцять років Залізна Маска. Неподалік знаходяться два кладовища – ветеранів Кримської війни і солдат Другої світової, полеглих в Північній Африці.

На східній і західній частині острова можна побачити цікаві оборонні пристрої кінця XVIII століття: печі для отримання каленим ядер. Їх поставили тут в 1793 році за наказом генерала Бонапарта, майбутнього імператора Наполеона. В печі ядра нагрівалися до червоного світіння, до гармат їх підтягали спеціальними щипцями. Потрапивши в атакуючий корабель, розпечене ядро викликало пожежа. Угледівши дим з такої печі, капітани суден воліли ухилятися від бою.

Острів покритий різноманітним і дуже красивим і ароматним лісом – тут ростуть сосни, найстаріші в Європі евкаліпти, мастичні фісташки, в підліску – верес, мирт, дрік. Є багатий ботанічний сад, але зараз це приватна власність індійського мільярдера Віджая Маллен. Через вітрів і штормів стовбури дерев вигнуті самим надзвичайним чином. Узбережжя скелясте, є зручні для купання бухти з гальковими пляжами. Через весь острів йде пішохідна стежка, будь-які види транспорту тут заборонені. На острові також не можна курити, але подекуди дозволено влаштовувати пікніки. Перекусити можна і в двох тутешніх ресторанчиках.

Єдиний звук, що порушує місцеву тишу, – оглушливе спів цикад. Неможливо повірити, що всього в кілометрі звідси шумить набережна Круазет.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Острів Сен-Маргеріт