Острів Прочіда
Прочіда – один з Флегрейскіх островів, що лежать біля узбережжя Неаполя в італійському регіоні Кампанія. Острів розташований між мисом Капо Мізено і островом Искья. Разом з іншим крихітним острівцем, Віваро, він має статус комуни, а його населення складає близько 10 тисяч осіб.
Назва Прочіда походить від латинського слова “прочіта”, що означає “біля Куми” (Кума була античним грецьким поселення неподалік від Неаполя). За іншою версією, назва острова походить від грецького дієслова “прокеітаі” – “лежати далі”.
Прочіда утворилася в результаті виверження чотирьох вулканів, які сьогодні вважаються сплячими і знаходяться під водою. Загальна площа острова – менше 4 кв. км., а довжина його дуже порізаної берегової лінії становить 16 км. Найвищою точкою острова є пагорб Терра Мурата – 91 метр.
Прочіда була частиною мікенської цивілізації в 16-15-му століттях до н. е., потім, в 8-м столітті до н. е., на острові з’явилися перші давньогрецькі поселенці, яких змінили інші стародавні греки, що прийшли з Куми. В епоху Стародавнього Риму Прочіда стала популярним курортом, на котром любили відпочивати патриції і аристократи. Після падіння Західної Римської імперії та візантійського завоювання острів опинився у владі Неаполітанського герцогства Постійні набіги з боку спочатку вандалів і готовий, а потім сарацинів змусили жителів острова будувати укріплені поселення, характерні для епохи Середньовіччя. Природним укриттям служив мис, з усіх боків оточений горами. У той же період на узбережжі були побудовані сторожові вежі, що стали символом Прочіда.
Після норманського завоювання Південної Італії острів став феодальним володінням сімейства Та Прочіда, яке володіло ним упродовж понад двох століть. Найзнаменитішим представником цього сімейства був Іоанн III Прочіда, радник імператора Фрідріха II і лідер народного повстання, відомого як Сицилійська вечірня.
В 1339-му році Прочіда перейшла у власність сімейства Косса, відданого Анжуйской династії, яка в той період правила в Неаполітанському королівстві. Тоді ж почався період глибокої економічної трансформації острова – сільське господарство було занедбане, а рибальство, навпаки, отримало потужний поштовх у розвитку.
У 1744-му році король Карл III перетворив Прочіда в королівські мисливські угіддя. У той період власний флот острова досяг піку свого розквіту, в тому числі і за рахунок процвітаючого суднобудування. Населення острова збільшилася до 16 тисяч осіб. А в 1860-му році, після припинення існування Королівства Обох Сицилій, острів увійшов до складу Італії.
З приходом 20-го століття в економіці Прочіда став намічатися занепад, оскільки місцеві суднобудівники вже не могли змагатися з промисловими гігантами. В 1907-му році Прочіда втратила свої материкові території, які були перетворені на незалежну комуну Монте ді Прочіда. А в 1957-му році на острові був побудований перший в Європі підводний акведук. В останні десятиліття населення острова знову почало потихеньку рости, не в останню чергу через розвиток туризму, який поряд з мореплавством є важливою статтею доходу місцевих жителів.
На Прочіда, відомої своїми барвистими пейзажами і типовою середземноморської архітектурою, знімалося кілька фільмів, у тому числі голлівудський трилер “Талановитий Містер Ріплі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)