Остаточний розгром Ярославом печенігів – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС
Ярослав Мудрий – великий київський князь, за правління якого Давньоруська держава досягла найбільшого розквіту. Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи. Так само він розгромив остаточно печенігів, і вони більше ніколи не нападали на руські землі. Про ті далекі події розповідає нам Нестор у “Повісті минулих літ”. А сталося це так. 1036 року, коли Ярослав із дружиною перебував у Новгороді, печеніги великими силами підступили до Києва й обложили його. Коли гінці принесли князеві цю вість, він почав збирати військо. У дружині Ярослава були і русичі, й варяги. Підійшовши до Києва, Ярослав прорвався до міста й почав готуватися до битви. Незабаром він дав вирішальну битву ворогові. Виступивши з Києва, Ярослав приготувався до бою. Посередині він поставив варягів, праворуч – киян, а ліворуч – новгородців. Печеніги, яких було дуже багато, пішли на приступ. Автор “Повісті минулих літ” із торжеством пише: “Була січа жорстока, і ледве надвечір узяв гору Ярослав. І побігли печеніги в різні боки, і не знали, куди бігти. Одні, тікаючи, тонули в Сетомлі, інші – в інших річках, а ще інші бігають, невідомо де, до нинішнього дня”.
На місці битви було збудовано Софійський собор, присвячений Мудрості Господній.





Related posts:
- Душа народу (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У кожного народу є свій герой або свій талісман, який захищає людей. Для кожного цей талісман дорожчий від усіх скарбів світу. Нехтуючи цими цінностями, народ втратить віру у самого себе і заслабне. У давні часи, ще за князівського правління, жив у Києві хлопець та звався Михайликом. Був він душею народу, символом хоробрості, сили, мужності та […]...
- Чи можна нехтувати порадою мудрої людини? (“Про князя Олега”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Мудрою людиною важко назвати молоду людину, свою старшу сестру або брата. Мудра людина стає такою, лише проживши усе життя, здолавши багато перепон. До порад мудреця завжди треба прислухатися: у їхньому житті було багато випробувань. Ці люди теж були молодими, теж помилялися, але нам завжди казали мчится на чужих помилках. Так і виходить, що їхній досвід […]...
- Книга – джерело знань (за літописним оповіданням “Похвала книгам”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Народна мудрість говорить: на землі існують три головні цінності, три чуда: хліб, щоб народ був завжди здоровим і сильним; жінка, щоб не обривалася нитка життя; книга, щоб не обривався зв’язок часів. Наші предки шанували книгу ще з часів Київської Русі. А за князювання Ярослава Мудрого в Києві при Софійському соборі було засновано першу в Давньоруській […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1. Хто заснував Київ? 2. Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь – легендарні засновники Києва. 3. Святослав – хоробрий і благородний князь. 4. Володимир вибирає віру. 5. Остаточний розгром Ярославом печенігів. 6. Як князь Ярослав відбив у печенігів бажання на руські землі нападати. 7. Древній Київ часів Ярослава Мудрого. 8. “Велика ж бо користь […]...
- Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, забувають, якими були їхні предки та взагалі, хто вони є. Мабуть, душі козаків стривожені, бо саме ці люди віддавали за Україну власні життя. […]...
- Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) – Зразок твору – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного героя, про якого перша думка також була несправедливою. Микита Кожум’яка – людина, про яку одразу не скажеш, що вона дужа та розумна. […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС 1.Хто з українських письменників здійснив переказ літопису “Повість минулих літ” українською мовою? 2.Хто був автором “Повісті минулих літ” ? 3.Що нам відомо про Нестора? Нестор народився десь поміж 1040 і 1056 роками, походив, мабуть, із багатої родини, був освічений, володів іноземними мовами. Сімнадцятилітнім його прийняли до Печорського монастиря, де він і писав свій труд. 4.Чому […]...
- РОЗГРОМ ЯРОСЛАВОМ ПЕЧЕНІГІВ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 1036. Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, ідо печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів.., прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі – киян, а на лівому крилі […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Уривки) Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз […]...
- Літописні оповіді: Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь, Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава, Володимир вибирає віру, Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам. Повість минулих літ – найдавніший літопис нашого народу. Любов руських (українських) князів до своєї землі, їхня сила духу, воля, благородство, сміливість, рішучість, вірність тощо Мета: ознайомити учнів з найдавнішою пам’яткою українського письменства, учити школярів аналізувати риси вдачі руських князів; розвивати навички усного переказу твору, творчу уяву, самостійність мислення; виховувати повагу до душевної краси наших предків, любові руських князів до своєї землі як гідного прикладу для наслідування. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, твір “Повість минулих літ” […]...
- Короткий переказ – Про хрещення Києва князем Володимиром – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ Коли Володимир прийшов у Київ, то звелів повалити ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого бога. Коли Перуна кинули її Дніпро, князь Володимир наказав своїм людям відпихати ідола під берега, якщо пристане. І тільки після порогів […]...
- Короткий переказ – Про заснування Києва – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ Поляни жили родами. Були собі три брати – Кий, Щек і Хорив та сестра їхня – Либідь. Збудували вони місто і на честь старшого брата назвали Київ. Навкруги міста був великий ліс, у якому водилося багато звірів. Поляни полювали на них, були мужі мудрі й тямущі. Дехто каже, що Кий був перевізником коло Києва, тому-то […]...
- ЯРОСЛАВ МУДРИЙ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Олександр Олесь (справжнє ім’я Олександр Іванович Кандиба) відомий у літературі передусім як тонкий лірик. Він належить до тих людей, яким довго чекати слави не довелося, адже на другий день після виходу у світ його першої збірки віршів “З журбою радість обнялась” він прокинувся знаменитим. Поезія О. Олеся одразу припала до душі читачам, недарма Леся Українка […]...
- КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3 ЗА ТЕМОЮ “ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ”. ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. ТВОРЧІСТЬ ЛЕОНІДА ГЛІБОВА, ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ, ЗІРКИ МЕНЗАТЮК”. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – перевірити рівень засвоєння знань учнів з теми, вміння застосовувати здобуті знання практично; виконувати тестові завдання різних видів; – розвивати увагу, пам’ять; збагачувати словниковий запас учнів; формувати кругозір, світогляд; – виховувати в учнів почуття відповідальності; прищеплювати пізнавальний інтерес до наслідків власної праці. Тип уроку: урок контролю та корекції знань, умінь, навичок. Обладнання: тестові завдання. […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися в місті Білопіллі на Сумщині – у невеликому містечку, де лише на двох […]...
- Короткий переказ – Про княгиню Ольгу – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ 955-го року попливла княгиня Ольга в грецьку землю, де царем був Костянтин. Побачив цар, що Ольга дуже красива й розумна, захотів узяти її ні дружину. Розгадала княгиня цей намір і сказала, що вона язичниця, треба її охрестити. Але хай цар зробить це сам, інакше вона не хреститиметься. І охрестили її цар із патріархом. Просвітившись, раділа […]...
- КНЯЖА УКРАЇНА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЗАСПІВ Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що з природою змагались Тільки […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – ЛІТОПИСНІ ОПОВІДАННЯ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Уривки) Три брати – Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь Поляни жили окремо й володіли своїми родами. І до того вони жили родами, кожен на своїх місцях. І були три брати: одному ім’я Кий, другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз […]...
- ЗАСПІВ – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (З книжки “Княжа Україна”) (Уривки) Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну. Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою поплило. Перед вами стародавні Пройдуть хвилями часи, Із могил до вас озвуться Наших предків голоси. Наших предків, що блукали По страховищах-лісах, Що […]...
- МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Казка в чотирьох картинах Дійові особи Микита Кожум’яка. Батько (він же Старий Кожум’яка, Дід). Княгиня. Князь. Джура. Князівна. Дівчина. Посланець. Гонець. Воєводи. Сини. Парубок. Дівчинка. Діти. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина. Сумний наш Князь, Сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня. Ах, […]...
- МИКИТА КОЖУМ’ЯКА – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878-1944) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Казка в чотирьох картинах ДІЙОВІ ОСОБИ: Микита Кожум’яка. Гонець. Батько, він же Дід. Воєводи. Князь. Сини. Княгиня. Парубок. Князівна. Старий дід. Джура. Діти. Дівчина. Дівчинка. Посланець. Юрба. КАРТИНА ПЕРША Палати Князя. Дівчина Сумний наш Князь, сумний наш Князь, Лягли йому на чоло хмари, Неначе ждуть нас знов удари, Неначе знов орда знялась… Княгиня Ах, я […]...
- Контрольна робота № 3 (відповіді на запитання). З народної мудрості. Історичне минуле нашого народу Мета: перевірити рівень засвоєння знань, умінь і навичок з метою їх корекції; розвивати логічне та образне мислення, уміння переконливо і зв’язно висловлювати свої міркування; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислено їх виконувати. Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь і навичок. Засоби навчання: завдання для контрольної роботи. Перебіг уроку І. Організаційний момент. […]...
- ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це твір, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Русі-Україні працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. […]...
- ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив – на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в ім’я […]...
- Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” – Зразок твору – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС У плеяді творців української класичної прози І. Нечуй-Левицький посідає особливе місце. Його творчість – це справжня енциклопедія народного соціального побуту, що постає у виразних описах природи, у рельєфних людських характерах. Повість “Кайдашева сім’я” – один із найкращих творів письменника, в якому реалістично змальовано пореформене село з усіма його суперечностями. Серед поетичних пейзажів рідного Надросся І. […]...
- ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ І були три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Xo – рив, а сестра в них була Либідь. Сидів Кий на горі, де тепер узвіз Боричів. А Щек сидів на горі, яка зветься нині Щекавицею, а Хорив на третій горі, від нього вона прозвалася Хоривицею. І збудували вони місто в […]...
- “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ Ти вже знаєш, що літопис – це оповідання, у якому розповідь велася за роками. Слово літопис утворено від двох слів – літо, що в давньоруській мові означало рік, та писати. Над літописами в Київській Русі працювали ченці, які збирали та переповідали відомості про різноманітні події в житті країни. Єдиного автора літопису не було. Часто кілька […]...
- СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав […]...
- СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв. Не мав […]...
- ВОЛОДИМИР ВИБИРАЄ ВІРУ – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ В літо 987 скликав Володимир бояр своїх старців городських і сказав їм: – Ось приходили до мене бояри з Волги, кажучи: “Прийми наш закон”. Потім приходили німці і хвалили свій закон. За ними прийшли євреї. Після всіх прийшли греки, ганьблячи всі закони, а свій вихваляючи. Мудро вони говорили, чудно їх слухати. Якщо хто, кажуть греки, […]...
- Олександр Олесь. Ярослав Мудрий (із книги Княжа Україна). Поезії з книги Княжа Україна, їх зв’язок з літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі Мета: навчити аналізувати поетичний твір, проводити аналогію із сучасним життям; розвивати навички характеристики героїв, розмірковувати над діями і вчинками давньоруських князів; виховувати шанобливе ставлення до заповітів наших предків. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Засоби навчання: підручник, портрет князя Ярослава Мудрого, ілюстрації на тему Київської Русі, роздавальний матеріал, мультимедійні засоби. Перебіг уроку I. Організаційний етап. […]...
- Возвеличення материнської любові у поезії М. Вороного “Легенда” – Зразок твору – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Наш відомий поет Микола Кіндратович Вороний увійшов в історію української культури як людина талановита й усебічно обдарована. Своє призначення він вбачав у тому, щоб дбати про збагачення скарбниці української літератури, про щасливе життя рідного народу, який він хотів бачити високоморальним, гуманним, благородним і духовно красивим. Ці погляди він відобразив і в своїх творах. Особливо хвилює […]...
- Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся “По дорозі в Казку”) – Зразок твору – М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ – УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС Лідер – це той, що йде попереду. Це людина, яка заслужила авторитет, до думки якої прислухаються, з ким радяться, у кому не сумніваються. Він підтримує і надихає своєю вірою, впевненістю, оптимізмом. Лідер – це той, хто завжди на людях, він стоїть вище за інших і не має права помилятися, бо його не зрозуміють і не […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1.”І. Нечуй-Левицький – український Бальзак” (О. Біленький). 2.І. Нечуй-Левицький – “виключно український письменник” (І. Франко). 3.Новаторство І. Нечуя-Левицького у розкритті селянської теми. 4.”Це – Нечуй-Левицький…” (Мої враження від знайомства з особою письменника.) 5.Жанрові і композиційні особливості повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 6.Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. 7.Що ж потрібно […]...
- ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. “ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ. РОЗПОВІДЬ ПРО ЛЕГЕНДАРНОГО НЕСТОРА ЛІТОПИСЦЯ. “ТРИ БРАТИ – КИЙ, ЩЕК, ХОРИВ І СЕСТРА ЇХНЯ ЛИБІДЬ”, “СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА” – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – ознайомити учнів з історією створення “Повісті минулих літ”, змістом літописних оповідей; пояснити їхнє значення для нащадків; розкрити поняття слова “літопис”; – розвивати вміння виразно читати та усвідомлено переказувати оповіді; аналізувати риси характерів руських (українських) князів; вміти розрізняти казкові та історичні мотиви літописних сюжетів; – виховувати повагу до духовного надбання наших предків, загальнолюдських морально-етичних […]...
- ЗІРКА МЕНЗАТЮК (Нар. 1954 р.) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ З інтерв’ю з письменницею: – Пані Зірко, найперше розкажіть, будь ласка, про походження вашого імені, адже, впевнена, багато людей припускають, що то у вас такий псевдонім. – Ні, то не псевдонім. Я народилася на Буковині, а там люблять подібні імена: Калина, Півонія, Фіалка, Зірка. Вони мають свої церковні відповідники: Килина, Февронія, Теофіла, Зінаїда. Отож за […]...
- ТАЄМНИЦЯ КОЗАЦЬКОЇ ШАБЛІ – ЗІРКА МЕНЗАТЮК (Нар. 1954 р.) – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ (Скорочено) Повість Наталочка з батьками дізнаються, що історичній реліквії – козацькій шаблі – загрожує небезпека, і вони вирушають на її порятунок. Можливе її перебування – місця, де відбувалися козацькі битви. Наталочка знайомиться з Антипом і дізнається, що він зі своїми батьками теж шукає шаблю. У Берестечку вона знайомиться з хлопчиком Северином, який хоче допомогти їй […]...
- ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ № 4. ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ У ТВОРАХ ПОЕТІВ ОДЕЩИНИ. В’ЯЧЕСЛАВ ДРУЗЯКА. “УКРАЇНЦІ”, “КОЗАКИ, ДЕ ВАША СИЛА” – Рідна Україна. Світ природи Мета: – познайомити учнів із життєвим шляхом і творчим доробком одеського письменника В’ячеслава Друзяка; – розвивати в них навички аналізу ліричного твору; розвивати вміння висловлювати свої думки щодо засвоєного матеріалу; вдосконалювати навички виразного читання й усного малювання; – виховувати інтерес до історії Батьківщини, шанобливе ставлення до минулого нашого народу, сприяти вихованню сміливості, гордості, відваги. Тип […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 10 КЛАС 1. Коли було завершено і вперше опубліковано повість “Князь Єремія Вишневецький” ? Завершено 1897 p., але за життя письменникові не вдалося її опублікувати, хоч він неодноразово звертався з цим до редакцій журналів “Київська старовина”, “Діло” та інших. Твір було надруковано лише 1932 р. в Харкові. 2.Які проблеми порушує письменник у творі? Письменник порушує такі проблеми: […]...
- Як винахідливість врятувала життя білгородцям (за переказом “Білгородський кисіль”) – Зразок твору – СВІТ ФАНТАЗІЇ, МУДРОСТІ, МІФИ І ЛЕГЕНДИ УКРАЇНЦІВ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – 5 КЛАС Білгородка – село, що розташувалося неподалік від Києва. У давнину воно було одним із пунктів у системі оборони від нападів кочівників. Біля Білгородки часто відбувалися битви, які вирішували подальшу долю Київської Русі. У народному переказі “Білгородський кисіль” якраз і відображено один з епізодів тривалої боротьби русичів із печенігами. Описані події відбувалися 997 року. Одного разу, […]...