ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОЇ МОВИ КЕРОЛЛА
Мета: розкрити особливості художньої мови письменника в повісті-казці “Аліса в Країні Див”; розвивати вміння і навички роботи з оригіналом і художнім перекладом; виховувати любов до художнього слова.
Обладнання: картки і скриньки, ілюстрації до твору.
Таблиця множення – ще не агрумент…
Аліса сама до себе
Хід уроку
I. Підготовка до сприйняття навчальної теми
Слово вчителя.
Як відомо, Льюїс Керролл захоплювався вивченням математик і мови. Він був одним із найшановніших професорів коледжу Крайст-Черч Оксфордського університету. Проте, як справжній науковець, він розумів, що коли людина тільки дотримується певних догм, правил і ніколи не відступає від них, вона перестає творити й вільно мислити. “Усі великі відкриття, – писав Льюїс Керролл, – відбуваються тоді, коли людина йде не тим шляхом, яким йдуть усі, а шукає власний, коли вона знаходить рішення, що суперечать усталеним нормам”. Це знайшло відбиток і в повісті “Аліса в Країні Див”. У художній мові цього твору повною мірою виявився талант її автора, котрий з допомогою цікавої гри навчив багато поколінь дітей вільно мислити і вчитуватися в кожне слово, а відповідно – краще його розуміти. Тож спробуємо і ми вчитатися в текст “Аліси в Країні Див”. Прислухаємося, якою мовою говорить Аліса і персонажі, що її оточують. Спробуємо вчитатися в текст оригіналу і українського перекладу книжки.
II. Оголошення теми, епіграфа уроку
III. Формування нових знань і способів дії
1. Словникова робота.
Абракадабра – будь-яке незрозуміле слово або набір слів, позбавлений значення.
Абсурд – те, що суперечить здоровому глузду; незвичайний, дивний випадок або явище, яке не має сенсу.
Каламбур – літературний прийом, використання в одному тексті різних значень одного слова або різних слів (словосполучень), схожих за звучанням.
Нісенітниця – щось безглузде, нерозумне, без усякого змісту; дурниця.
2. Творче завдання.
У казковому світі, створеному письменником, немає нічого сталого, правильного. Навіть таблиця множення вже не підкоряється ніяким законам і дає дивні результати: чотири на п’ять – дванадцять, чотири на шість – тринадцять і т. д. “Втім, таблиця множення – ще не агрумент…”. Порушуються не тільки правила мови й математики, але й географічні межі, і тепер столицею Парижа стає Лондон, а Париж – столицею Риму і т. д.
Знайдіть у прочитаних розділах інші приклади порушення усталених норм і правил (мовних, математичних, часових, просторових та ін.). З якою метою автор використовує цей літературний прийом?
– У сьомому розділі письменник використовує давню англійську традицію створення загадок, що не передбачали відгадок. Наприклад, Капелюшник запитує Алісу: “Чим крук схожий на капшук?” (“Why is а raven like a writing-desk?”). У такий спосіб автор стверджує те, що не все у світі має логічне пояснення, і те, що не має пояснення, не означає, що цього не існує взагалі.
Знайдіть подібні приклади загадок без відгадок у тексті повісті-казки Л. Керролла.
Вигадайте свої загадки без відгадок (щоб у них також була милозвучність, рима на зразок загадки Капелюшника).
Коментар учителя.
Літературна гра словами й смислами з розвитком сюжету стає все цікавішою й веселішою. Ось, наприклад, характерний для казки Льюїса Керрола прийом перестановки слів у реченні в 7 розділі. “Я завжди думаю! – поквапливо сказала Аліса. – Принаймні… принаймні кажу, що думаю. Зрештою, це одне й те саме!” А Капелюшник заперечив: “Аніскілечки!.. Ти ще скажи, ніби: “я бачу, що їм” і “я їм, що бачу” – одне й те саме”. А Сонько-Гризун підтвердив: “Ти ще скажи, що “я дихаю, коли сплю” і “я сплю, коли дихаю” – одне й те саме!”
Знайдіть у творі подібні приклади мовної гри.
Придумайте українською (або англійською) мовою свої приклади перестановки слів у реченнях зі зміною смислу.
Робота з фрагментами оригіналу і перекладом 7 розділу
Перекладач В. Корнієнко прекрасно відтворив засобами української мови казковість та ігрову атмосферу повісті “Аліса в Країні Див”. Однак деякі англійські слова й вирази, що зустрічаються в тексті оригіналу, не мають точних відповідників, але перекладач все ж таки зумів знайти в українській мові близькі до оригіналу засоби художнього перекладу.
Оригінал | Переклад |
Treacle – патока, що використовується в кондитерських виробах” | Меляса (рос. меласса; англ. molasses, blackstrap; нім. Melasse) – солодка тягуча рідина, що утворюється при виробленні цукру з буряків |
“What did they draw?” said Alice… “Treacle”, said the Dormouse… …” But І don’t understand. Where did they draw the treacle from?” “You can draw water out of a water-well”, said the Hatter; “so 1 should think you could draw treacle out of a treacle-well – eh, stupid?” | – І все ж я не розумію: як вони там жили? – Як, як? – озвався Капелюшник. – Лизнуть меляси, та й точать ляси.. Второпала, дурненька? …лизнуть меляси, поточать ляси та й малюють всякі вихиляси – усе, що починається з літери Б. |
…that begins with an M, such as mouse-traps, and the moon, and memory, and muchness… | …з літери Б, наприклад, баляндраси, блідий місяць, байдики, багацько… |
…and muchness – you know you say things are “much of a muchness” – did you ever see such a thing as a drawing of a muchness! | …До речі, чи траплялося тобі бачити таку штукенцію, як багацько? |
Англійське слово draw може використовуватися у значеннях – малювати і тягти, добувати, черпати щось. На цих значення побудована гра словами й смислами.
Англійський вираз “much of a muchness” не можна точно перекласти дослівно. Так англійці говорять про щось дуже схоже, практично однакове. На підставі цієї давньої приказки Льюїс Керрол утворив вираз “а drawing of a muchness”, тобто “малюнок множинності”, який малювали сестрички. Автор має на увазі багато чогось, що не можна виміряти. В українському перекладі твору В. Корнієнко знайшов гарний відповідник: “Чи траплялося тобі бачити таку штукенцію, як багацької”. Хоча “багацько” не є сполученням іменників, як в англійській мові, але він доволі точно відображає зміст оригіналу.
Виразне читання 8 розділу (с. 247-254 під-ручника).
Словникова робота.
Крокет (англ. croquet) – спортивна гра, учасники якої ударами спеціальних молотків з довгою ручкою проводять шари крізь ворота, що розставлені на майданчику в певному порядку. Гра користувалася великою популярністю в XIX столітті серед представників англійської знаті. З Англії крокет поширився в інших країнах.
Робота з підручником (рубрики “Коментарі”, “Культура різних народів” – с. 254).
Робота з текстом 8 розділу.
– Поясніть, чому садівники перефарбовують кущ троянд із білого на червоний колір.
– Як поводиться Королева з челяддю, Герцогинею, Алісою?
– Назвіть улюблену фразу Королеви. Чи боїться Аліса Королеву? Доведіть це прикладами з тексту.
– Хто (або що) теж не побоявся Королеви? ‘ Що стало причиною суперечки Ката, Короля та Королеви? Яку позицію обстоював кожен із них? Що їм порадила Аліса?
Творче завдання (с. 255 підручника).
1. Розкажіть від імені Аліси про гру в Королевин крокет.
2. Що мала на увазі, але не сказала Аліса в розмові з Чеширським Котом? Спробуйте продовжити обірвану фразу Аліси. Чому вона не сказала те, про що думала, і чому Кіт “стишив” голос?
– А як тобі подобається Королева? – запитав Кіт, стишивши голос.
– А ніяк, – відповіла Аліса, – вона так страшенно… – Тут Аліса помітила, що Королева стоїть у неї за спиною, наслухаючи – …так страшенно вправно грає, що не треба ніякого розуму, аби вгадати, хто переможе.
Робота з текстом 9-10 розділів.
– Скільки разів говорить Герцогиня Алісі про мораль?
– Прочитайте повчання Герцогині. Чи всі з них зрозуміла Аліса? А ви?
– Хто такий Казна-Що-Не-Черепаха? Чому він так називається? Як виглядає?
– Що розповіли Казна-Що-Не-Черепаха і Грифон про шкільну “неуку” Алісі?
– Які шкільні предмети названі в дев’ятому розділі? Що вони означають?
– Що говорять казкові персонажі про вчителів?
– Про які розваги йдеться у десятому розділі? Розкажіть про них.
Виразне читання рубрики “Культура різних країн” в підручнику (с. 255).
Образ Казна-Що-Не-Черепахи укорінений в англійській національній традиції – їсти “черепаховий суп” (Mock Turtle Soup). “Ти вже була в Казна-Що-Не-Черепахи?” – запитала Королева Алісу. “Ні, я навіть не знаю, що воно таке”, – відповіла дівчинка. “Це те, з чого роблять зчерепаховий суп”, – пояснила Королева. Хоча ця страва називається “черепаховий суп”, але насправді її готують не з черепахи, а з телячої голови. Письменник майстерно використав цю давню англійську традицію і створив на її підставі образ казкової істоти з мушлею черепахи та ногами й головою корови. До виразу “Mock Turtle” неможливо дібрати точний український відповідник, але перекладач В. Корнієнко через поєднання несумісних слів відобразив дивну тварину – Казна-Що-Не-Черепаха.
Коментар учителя.
У дев’ятому розділі знов з’являється образ Герцогині, котра в усьому шукає мораль (як певну норму поведінки й мислення): “Мораль є в усьому, треба тільки вміти її знайти”. В образі Герцогині втілено потворний моралізм “вікторіанської” доби, коли дітей постійно чогось повчали, обмежуючи будь-які прояви їх вільної особистості.
У кумедній розповіді Казна-Що-Не-Черепахи про школу, учителів і навчання також критикується тогочасна система освіти, в якій було чимало предметів, відірваних від реального життя і які діти просто не розуміли. “Далі йшли чотири дії мати-й-мачухи: добивання. відбивання, множення і обділення” А ще Казна-Що-Не-Черепаха називає такі предмети, як стародавнє і сучасне Аморезнавство, Гастрономія, Дригономєтрія, Хвісткультура. Замість слова “уроки” використовується слово “мороки”. “Його (учителя Краба) мороки забивали памороки”, – додає Грифон, називаючи шкільне навчання “наукою” (тобто не наукою).
IV. Застосування знань, умінь, навичок
Гра “Літературне лото”.
Учням пропонуються картки з різними текстовими фрагментами з прикладами гри словами й смислами у повісті “Аліса в Країні Див”. Школярі повинні визначити, хто і в якому епізоді (розділі) сказав цю фразу, а потім помістити ці картки у відповідні скриньки з написами “Абракадабра”, “Абсурд”, “Каламбур”, “Нісенітниця”, “Загадка”, “Приказка”, “Ім’я персонажа”.
V. Домашнє завдання
(2 votes, average: 3.00 out of 5)