Особливості хімічних властивостей багатоатомних і ненасичених спиртів
Багатоатомних спиртами називаються органічні сполуки, в молекулах яких міститься дві або більше гідроксильні групи. Їх можна розглядати як похідні насичених вуглеводнів, в яких кілька атомів водню заміщені на групи – ОН. Залежно від числа гідроксильних груп в молекулі розрізняють двоатомні, трьохатомні і багатоатомні спирти. Слід звернути увагу хлопців на те, що сполуки, що містять у одного вуглецевого атома дві або більше гідроксильні групи, вкрай нестійкі і при звичайних умовах не існують.
Основою назви багатоатомних спиртів служить назва граничного вуглеводню з тим же числом вуглецевих атомів. Після основи з суфіксами – діол, – тріол і т. Д. Вказується число гідроксильних груп і цифрами – їх положення в вуглецевого ланцюга. Для найпростіших багатоатомних спиртів поширені тривіальні назви і замісна номенклатура:
Гліцерин відкрив видатний шведський хімік Карл Шеєле в 1779 р Нагріваючи оливкова олія з кислотою, він виділив маслянисту рідину, солодку на смак. Нове речовина отримала назву гліцерин (від грецького glykeros – солодкий).
У 1846 р італійський хімік Асканія Собреро нагрів гліцерин з сумішшю сірчаної та азотної кислот. Отриманий продукт при спробі його виділення вибухнув з величезною силою. Так був відкритий складний ефір гліцерину і азотної кислоти – тринитрат гліцерину (нітрогліцерин).
Природно, нова речовина пробували застосовувати у військових цілях. Однак примхлива вибухівка часто вибухала раніше, ніж це було потрібно: при транспортуванні, від струсу і удару. Приборкати тринитрат гліцерину вдалося шведському інженеру-хіміку, винахіднику і промисловець Альфред Нобель.
Мало хто знає, що значну частину життя Нобель прожив у Росії. Саме тут він працював директором заводу з виробництва нітрогліцерину. Часті нещасні випадки на заводі спонукали Нобеля до пошуку мегодов безпечного поводження з цією речовиною. У 1866 р після численних експериментів вчений виявив, що просочена нітрогліцерином інфузорна земля (кизельгур) безпечна при зберіганні і транспортуванні, але зберігає свої вибухові властивості. Так був винайдений динаміт. Людство з вдячністю згадує про Нобеля не тільки як засновника знаменитої премії, а й винахідника динаміту. Його руйнівна сила використовується на благо – при прокладанні тунелів, пошуку і видобутку корисних копалин, у будівництві.
Учитель демонструє учням гліцерин і характеризує його фізичні властивості. Показуючи розчинність гліцерину у воді, вчитель готує розчин для наступного досвіду.
Якісною реакцією на багатоатомні спирти, що містять гідроксильні групи у сусідніх атомів вуглецю, є їх взаємодія зі свіжоосадженого гідроксидом міді (II):
Яскраво-синє забарвлення розчину в результаті утворення комплексної сполуки гліцерата міді (II) свідчить про присутність в розчині багатоатомного спирту. Отриманий розчин вчитель залишає до наступного заняття, присвяченого застосуванню спиртів.
Ненасичені спирти, що мають у вуглеводневому радикалі кратну вуглець-вуглецевий зв’язок, зберігають як властивості спиртів, так і властивості олефінів. Вони, наприклад, знебарвлюють бромну воду в результаті реакції приєднання:
(1 votes, average: 5.00 out of 5)