Особливості світовідчуття Блоку, Єсеніна і Маяковського

Творчість поетів – срібників займає гідне місце в російській літературі. Вірші, створені в цей період, відрізняються від усіх попередніх в першу чергу своєю унікальною оригінальною манерою.

Також у них простежуються особливості світовідчуття авторів, які і відрізняють їх один від одного. Адже всі історичні події, проблеми суспільства, а також поняття про розвиток людини виглядали в очах різних поетів абсолютно по-різному.

Так ліричні твори Єсеніна, просочені ніжністю до своєї Вітчизни, неможливо ототожнювати з патріотичною поетикою Маяковського – важкої, різкою і в якихось відносинах, вельми грубою.

А. Блок “О, я хочу безумно жити” , “Сутінки, сутінки весняні…”
У своєму вірші “О, я хочу безумно жити” , автор не тільки висловлює читачеві своє бажання максимально довго продовжити життєвий шлях, але і робить акцент на тому, що йому необхідно зробити щось для майбутніх поколінь.

Поет розуміє, що йому необхідно зберегти даний, для того щоб в майбутньому його нащадки змогли подякувати йому за це. А як поету можна зберегти справжнє? Природно помістити його в свої поетичні твори, що й робив протягом свого короткого життя А. Блок.

У твір “” Сутінки, сутінки весняні…” ми бачимо всю тонку лірику автора, яка гармонійно поєднується з темою любові і мотивами природи. Вечірня прохолода немов трансформується в очікування любові, яка приходить до ліричного героя.

Манера, в якій створено твір, запозичена у знаменитого поета 19 століття А. Фета, що автор самостійно підкреслює в пролозі.

С. Єсенін “відрадила гай золота” , “Клен ти мій опалий”
У твір “відрадила гай золота” автор у властивій йому манері, наводить паралелі між життям людини і навколишньою природою. Незважаючи на всі помилки, допущені кожним з нас в молодості, ми все ж продовжуємо існувати, і поступово йти до духовного становлення.

Неможливість загибелі людини автор доводить таким прикладом: від того, що від сонця жовтіє трава, вона ніколи не перестане існувати зовсім. Себе, свої слова, які не завжди чуло суспільство, Єсенін порівнює із золотою гаєм, яка розвіяла по світу свої листя, подібно до того, як поет розсіяв своє поетичне слово.

Створений рівно за місяць до смерті Сергія Єсеніна, вірш “Клен ти мій опалий” є своєрідним логічним продовженням вірша “відрадила гай золота” . Автор порівнює себе з кленом, який тягнеться до різних деревам, шукає спілкування з ними, але все ж продовжує поступово вмирати на самоті.

Єсенін підкреслює, що на відміну від клена він зберіг зелене листя – асоціація з розумінням автором того, що він робить. Клен, як і автор, блукає по світу в пошуках справжніх цінностях, але весь час потрапляє в пастки пороку.

В. В. Маяковського “Вам чи зрозуміти”
Творчість Маяковського являє собою насичений контраст з творами всіх поетів його сучасників.

У своєму вірші “Вам чи зрозуміти” з поеми “Володимир Маяковський” , автор закликає всіх людей, сміливих і відважних борців за справедливість, за світле майбутнє приєднаються до нього, так як саме себе Маяковський вважає останнім у Росії поетом, який зможе їх підтримати і надихнути на нові подвиги.

У цьому творі, як і багатьох інших Маяковського, простежується прагнення автора до втілення в життя тих кардинальних змін, які спричинила за собою пролетарська революція.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Особливості світовідчуття Блоку, Єсеніна і Маяковського