Особливості світогляду древніх єгиптян
Древній Єгипет, як і сучасний, характеризується високою щільністю населення і його ізольованістю. Природна ізоляція Єгипту від інших країн породжувала егоцентричним почуття віддаленості, що втілювалося в синкретизм. Різноманітні ідеї і уявлення, які часто суперечили один одному, спокійно співіснували. Єгиптянин сприймав нове, переробляючи на свій лад, але і не відмовляючись від застарілого. Таким чином, в Стародавньому Єгипті неможливо знайти систему в сучасному розумінні. Тонкість вчення в Стародавньому Єгипті полягала в упорядкуванні, а не в послідовній і закінченою систематизації.
Ніл, поточний на південь і несе необхідну для життя воду, – головна характерна риса Єгипту. Річка – джерело життя, має особливе значення в житті єгиптян, але не може змагатися з Сонцем. Сонце нагадує щоденне народження і смерть. Ніл – річний цикл народження і смерті. Бог Сонця – верховне божество, бог-творець. В Єгипті Сонце уявлялося не тільки у вигляді страшного звіра, хижого птаха або злого людини, а й у вигляді комахи. Щоденне тріумфальний Сонце і щорічне відродження річки навіювало єгиптянам впевненість: Єгипет – центр Всесвіту, і життя завжди торжествує над смертю. Ідея Єгипту – центру Всесвіту встановлювала стандарти, ставала правилом і нормою у Всесвіті, нормою в Єгипті.
Зародження філософської думки в Стародавньому Єгипті здійснювалося не тільки через необхідність вирішення проблем, що виникають в суспільному житті, а й у зв’язку з появою перших зачатків природознавства, накопиченням наукових знань. У єгиптян і людина, і боги, і Всесвіт, і навколишній світ мали одну і ту ж суть, одну природу. Це проявлялося в принципі вільної заміни і перестановки елементів світу. Бог уособлює щось важливе у Всесвіті. Стародавні єгиптяни розрізняли зірки і планети, давали назви деяким сузір’ям і небесних тіл. Висловлювали гіпотези, що зірки і Сонце зникають за краєм Землі і вночі обходять її знизу. Намітився розрив з традиційним судженням про землю як плоскою окружності або витягнутої смузі, виникало уявлення про об’ємності Землі.
Виникали зачатки геометрії, з’являлися географічні карти, формулювалися знання механіки, математики, поширювалася медицина – лікування недуг людини. Матеріалістичні ідеї глушилися домінуючими релігійно-ідеалістичними поглядами. Божественне присутнє там, куди приводило справу, а це траплялося тоді, коли акт поклоніння Богові волав до храму. Храм створювався як житло для Бога. Так, будинок Бога Амуна виконаний у формі кам’яної статуї людини. Цар Єгипту – один з богів і представник від Землі серед інших богів. Наділений божественністю, фараон володів змінним характером божества: міг злитися з іншими богами, міг стати одним з них. Якщо фараон міг відбивати бога, то людина могла відображати фараона. Люди звикли пояснювати свої дії, виходячи з власного мислення, замість того, щоб пояснювати їх своїми потребами, які відбивалися в розумі, усвідомлювалися. Гострі соціальні розбіжності породжували і політичні вчення, що відображають основні ідеї рабовласницької знаті про управління державою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)